Пам’яті штаб-сержанта Віктора Бриткару (позивний «Монах»)
Прикордонник опанував фах оператора безпілотних авіаційних комплексів.
Віктор Бриткару народився 15 липня 1993 року в Одеській області, у селі Любашівка. Серед шкільних предметів найбільше любив математику, історію та географію. Охоче допомагав вчити уроки молодшій сестрі.
Хлопець з дитинства мав за хобі риболовлю. Із сестрою часто влаштовували змагання: хто впіймає більше рибин. Батькам Віктор допомагав доглядати за садом.
Приміряв для себе навчання для роботи в мореплавстві. Проте обрав, врешті-решт, інший шлях.
У 2015 році Віктор Бриткару почав здобувати військову підготовку. Добровільно став до лав Краматорського прикордонного загону, повідомляє Державна прикордонна служба України. Брав участь у бойових діях на сході України під час проведення АТО.
Віктор Бриткару 12 грудня 2017 року розпочав військову службу за контрактом у 26-му прикордонному загоні ДПСУ, повідомляють на сайті «Книга пам’яті органів системи МВС». Пройшов комплексну адаптацію та одразу зарекомендував себе як військовослужбовець, що не уникає виконання складних завдань. Брав участь у посиленні ділянки, закріпленої за підрозділом, ніс чергування на одному зі спостережних пунктів.
Згодом Віктор повернувся до мирного життя. За словами дружини Анни, працював у сфері безпеки: займався встановленням систем відеоспостереження та пожежної сигналізації.
У перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну Віктор без вагань знову вдягнув військову форму, повідомляє Південне регіональне управління Держприкордонслужби України. Спочатку виконував бойові завдання у складі Одеського прикордонного загону, боронячи південні рубежі країни. Згодом продовжив службу в підрозділі «Фенікс», де став оператором безпілотних авіаційних комплексів, успішно виконуючи бойові й спеціальні операції на Харківському напрямку та Костянтинівському на Донеччині.
Військовослужбовець з 15 січня 2025 року продовжив службу у Третьому прикордонному загоні. За місяць по тому виконував бойові завдання в головному відділі безпілотних авіаційних систем. Віктор Бриткару увійшов до складу третього відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів, де здійснював бойові вильоти на Харківському напрямку в районі населеного пункту Дворічанське.
У «Книзі пам’яті органів системи МВС» повідомляють, що Віктор Бриткару з побратимами виконував завдання зі знищення ворожих сил на території країни-нападника. Так, 16 квітня 2025 року в районі н.п. Борки Російської Федерації екіпаж БпАК Vampire, до складу якого входив Віктор Бриткару, виявив та знищив легковий автомобіль, що підвозив боєкомплект до позицій ворога. У результаті противник втратив боєздатність на цій ділянці.
За кілька днів, 21 квітня 2025 року, у районі н.п. Двулучне РФ екіпаж виявив вантажний автомобіль із продовольством. Точним ударом з БПЛА його знищили, залишивши ворога без забезпечення.
Із 19 травня минулого року прикордонник Віктор Бриткару виконував бойові завдання на Донецькому напрямку. Понад місяць, із 3 червня по 9 липня 2025 року, майстер-сержант Віктор Бриткару виконував бойові завдання в районах н.п. Яблунівка та Олександропіль. За цей період він ліквідував 5 військовослужбовців противника, легкий тактичний автомобіль і мотоцикл та дві ворожі позиції.
Віктор Бриткару 9 липня 2025 року виконував бойове завдання на спостережному посту «Мальборо» в районі н.п. Довга Балка Донецької області. По позиції, де ніс чергування прикордонник, ворог завдав удару FPV-дроном. Унаслідок атаки майстер-сержант Віктор Бриткару зазнав поранень, несумісних із життям.
Про сумну втрату повідомила Любашівська громада.
Побратими згадують Віктора як відповідального, надійного та відданого своїй справі воїна, який ніколи не залишав товаришів сам на сам із труднощами. Захисника цінували за професіоналізм, людяність, витримку та готовність у будь-яку мить підставити плече тим, хто цього потребував.
Віктор Бриткару, чиє життя обірвалося за кілька днів до 32-річчя, відзначався готовністю допомагати іншим, внутрішньою зібраністю та рішучістю. З дитинства брат був доброзичливим, щирим та відповідальним, згадує сестра Анастасія. Особливу цінність для нього мала сім’я.
Поховали Віктора Бриткару на Одещині в селі Вишневе, де провів дитинство і проживав.
Нещодавно медаль «За військову службу», яким нагородили воїна, передали родині полеглого прикордонника штаб-сержанта Віктора Бриткару. У церемонії взяли участь військовослужбовці Одеського прикордонного загону та представники Пересипської районної адміністрації.
Вічна слава і шана Захиснику!
Джерела інформації і фото: Державна прикордонна служба України, Книга пам’яті органів системи МВС, Любашівська громада, Вільне радіо
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
