Освітня оптимізація на Чернігівщині: сільські школи під загрозою закриття

1 вересня 2025 року школи, в яких навчаються менш ніж 45 учнів, не будуть отримувати державного фінансування. Це нововведення вплине на роботу багатьох шкіл, особливо в селах. Крім того, з 1 вересня 2024 року в перших класах може бути не більше як 24 учні.

Про це повідомляє ЧеLine.

Ці зміни ставлять за мету покращити взаємодію між вчителями й учнями, що має зробити навчальний процес більш ефективним.

Тим часом у громадах, особливо в селах, люди болісно сприймають закриття навчальних закладів.

Юрій Стальниченко, секретар Менської громади

У нас ще минулого року прийняті та стратегія розвитку освіти, і план оптимізації освітніх закладів. Відповідно до цих документів якраз і працюємо. Коли є можливість, переводимо заклади у статус філій, якщо в них навчається невелика кількість дітей, але така, що дає змогу функціонувати філії. Є такі заклади, які вже шостий рік працюють у статусі філій.

І на 2027 рік ми виходимо на те, що в нас залишиться один академічний ліцей і чотири гімназії, решта закладів будуть або в статусі філій, або, якщо зовсім не буде дітей, то будуть закриті. Але нині тенденція більше до перепрофілювання. У нас триває громадське обговорення щодо Макошинського закладу – стосовно перепрофілювання у гімназію.

Завершилося обговорення й ухвалене рішення стосовно статусу філії Киселівського закладу, а також реорганізується Покровський заклад. Процес триває, бо з 2027 року така вимога, що повну загальну середню освіту діти зможуть отримувати тільки в ліцеях. Тому на базі нинішньої Менської гімназії буде сформований ліцей. А до 9 класу діти зможуть навчатися в гімназіях. Таким чином у нас школи в Макошиному, Дягові та Стольному, а також Менська школа імені Шевченка залишаються в статусі гімназій.

Є випадки, коли, наприклад, у нас Синявський заклад приймає на навчальний рік дітей із сусідньої Корюківської громади. Будуть діти з двох населених пунктів Корюківської громади навчатися в нашій Синявській школі. Фактично закон є для того, щоб діти здобули освіту, відповідно до норм закону, ми працюємо над цим.

Ратан Ахмедов, голова Корюківської громади

Рішення про закриття вже прийнято щодо двох закладів, у яких навчаються менше як 45 дітей.

Нам уряд передбачив фінансування до 31 серпня, йдеться, зокрема, про фінансування заробітної плати педагогічних працівників, бо це основні видатки на школу.

А з 1 вересня, відповідно до наказу, братиметься до уваги нова мережа, і фінансуватимуть виключно ті школи, що мають 45 дітей. І також із нового: для нашої території має бути одна дистанційна школа – на всю громаду. Тобто якщо в нас зараз є школи у 20-кілометровій зоні й вони не можуть працювати очно, то має залишитися одна така школа. Також якщо є школа не в 20-кілометровій зоні, в якій немає укриття і вона працює дистанційно, то написано в наказі, що робота цієї школи має бути призупинена. Бо дистанційно має працювати лише одна школа.Реклама:

Тому в нас фізично з 1 вересня дві школи припиняють свою роботу й одна школа, згідно з цим рішенням, призупиняє, і діти будуть навчатися в іншому закладі, що працюватиме дистанційно.

У нашій громаді всього 10 шкіл, із них на сьогодні працюють у змішаному або в очному форматі шість, а чотири працюють дистанційно. Дві з цих чотирьох, що працюють дистанційно, розташовані на прикордонні, тобто в 20-кілометровій зоні. Ще дві школи працюють дистанційно через відсутність укриттів і приміщень, які можна під укриття облаштувати. Тому з цих чотирьох шкіл залишається одна.

Нині з Менською громадою домовляємося, і батьки ухвалили таке рішення, щоб возити дітей на навчання до найближчого села в Менській громаді. І з Менською громадою домовляємося стосовно компенсації за підвезення.

Загалом це ж не перше закриття школи в сільській місцевості, бо цей процес триває постійно. Звісно, і це зрозуміло, що батьки й вчителі ставляться до цього негативно. Натомість, зі свого боку, скажу, що ми ніколи не зловживали питанням оптимізації, але сьогодні я вважаю, що ми не знаємо, яким буде життя на прикордонні. Якщо ми зараз умовно припиняємо там роботу школи, то ми її вже не відновимо. Хоч би хто що казав, після української перемоги ми її вже не відновимо. Тобто якщо зараз ми втратимо учнів і кадри, то вже умовно завтра вони там не з’являться. Навіть якщо фізично нам дозволять працювати там без укриття або у 20-кілометровій зоні. Тому, зважаючи на ситуацію, я це рішення відклав би. Я розумію, що немає фінансування в державному бюджеті, і це було озвучено Міністерством фінансів. Але загалом по Україні таких громад, як Корюківська, Сновська, Семенівська, Новгород-Сіверська й Городянська, не так і багато. Можна було б відкласти це питання.

Стосовно подальшої долі педпрацівників із закладів, які закривають або роботу яких призупиняють, то наразі визначеності немає.

Зрозуміло, що не будуть усі працевлаштовані. Але якесь рішення буде. Бо якщо нині дистанційних шкіл – чотири, а буде одна, то й умовно вчитель математики потрібен буде один, а не чотири. Окрім того, в дистанційному класі має бути 20 учнів, а у нас в цих школах у класах було шестеро, семеро учнів.

Тому зрозуміло, якщо їх скласти докупи, то й вийде 20 учнів.

Тобто таке рішення для тих територій, звідки люди їдуть, та ще мають надію сюди повернутися, не зовсім обдумане. Тому що люди двічі подумають, чи повертатися.

Навіть якщо ми говоримо, що умовно завтра Росія розпадеться й у нас стане все гаразд на кордоні, то люди спитають: «Куди повертатися?». Школи нема, садочка нема, людей немає.

Тобто нині ухвалюється рішення, що буде з цією територією.

За кожною школою стоять конкретні люди. І якщо в Україні ці люди не потрібні, а це переважно жінки, то вони заберуть дітей і поїдуть шукати кращої долі до Польщі чи Німеччини, в яких до наших українців ставляться більш-менш привітно. А після того, як чоловіки закінчать службу, то постане питання: повернеться дружина до чоловіка чи чоловік поїде до дружини.

Як повідомляв MYNIZHYN, у рамках проєкту «Відновлення та підтримка громад» у Ніжині реалізують два інфраструктурні об’єкти загальною вартістю 700 000 євро. Проєкт підтримує Міжнародна організація з міграції (МОМ).