Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Орендарю, а не братові: кому можна буде продати пай і нюанси законів про ринок землі

У травні 2021 року Верховна Рада проголосувала майже за всі законопроекти, що необхідні для відкриття ринку землі в Україні.

Тепер ніщо не має стати на заваді для того, щоб українці могли розпоряджатися власною землею. Та навколо ринку землі в Україні й досі ширяє багато міфів.

Деякі експерти донині говорять про те, що достеменно не зрозуміло, як саме працюватиме ринок землі. А дехто вважає, що ухвалених законів недостатньо.

Факти ICTV розповідають, що передбачають ухвалені закони про український ринок сільськогосподарської землі та які в них є нюанси.

Основний закон

Фактично закон про відкриття ринку землі, який народні депутати ухвалили у березні 2020 року, знімає низку заборон, що стосувалися більшості сільськогосподарських земель.

На жаль, ринок землі не відкриється з максимально лояльними умовами, але початок його функціонуванню без лімітів буде покладено.

Закон передбачає, що з 1 липня 2021 року до 1 січня 2024 року лише громадяни України зможуть продавати та купувати землі сільськогосподарського призначення. Звичайно, на це немає жодного примусу. Якщо власник землі хоче залишити її у себе або й надалі здавати в оренду – це його право.

За словами юриста Івана Лібермана, також важливо, що тепер у власності людей будуть і земельні надра.

– Все, що є під землею, буде фактично в користуванні того, хто орендуватиме або хто володітиме територіями земельних ділянок. Так визначає закон, – пояснює юрист.

Як і раніше, землю можна буде здавати в оренду, лиш із невеликими уточненнями, щоб орендарі не постраждали, якщо власник землі вирішить її продати.

Наприклад, дія договору оренди не припинятиметься, коли землю продають, якщо цього не передбачено контрактом між власником та орендарем. Крім того, орендар має першочергове право на купівлю земельної ділянки. У випадку відмови від пропозиції, власник може продати її кому забажає.

Водночас президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко не погоджується із тим, що першочергове право на купівлю землі матиме людина, яка бере її в оренду. На його думку, так можна чинити, але за певних умов.

– У більшості випадків орендарі не дбають про збереження родючості землі, вирішення проблем громади на цій території тощо. Є окремі орендарі, які навпаки інвестують дуже багато, будують молочно-товарні ферми, садять фруктові сади… Таким людям потрібно надавати перевагу, – говорить експерт.

Однак одним обмеженням на продаж українцям закон не вичерпується. Максимальний розмір сільськогосподарських угідь для однієї людини – 100 гектарів. Розрахування за них має бути безготівковим із підтвердженням легального джерела набуття коштів.

Таке рішення було ухвалено, щоб не допустити монополії на ринку та щоб він працював прозоро.

– Вони (колишні скликання Верховної Ради, – Ред.) утворили всередині країни фактично офшор площею понад 8 млн гектарів. Це сірий, тіньовий ринок, де землю легко купували, легко продавали, збирали врожай і заробляли мільйони без сплати жодних податків, офіційного працевлаштування й соціальних гарантій для людей, – заявив президент Володимир Зеленський.

З 2024 року можливість купувати землю з’явиться і в юридичних осіб, яких зареєстрували за законами України, а їхніми учасниками є лише українці, територіальні громади або держава.

Ціна угідь також не може бути меншою за їхню оцінку Держгеокадастром (до 2030 року), хоча й формуватиметься за домовленістю між покупцем і продавцем.

Страшилки та відповідність

Звичайно, у будь-яких ініціативах влади будуть нюанси, особливо коли йдеться про масштабні проекти.

Тим не менш, влада доклала максимум зусиль для того, щоб запустити ринок землі якнайкраще.

– Законодавча база створена більш-менш достатня для того, щоб реалізувати стратегію з відкриття обігу землі в Україні. Не скажу, що вона ідеальна, але її можна доопрацьовувати. Створена основа для руху вперед.

На мій погляд, на 80% достатньо зроблено на законодавчому рівні для того, щоб рухатися вперед із вирішенням цих складних завдань, – висловлює думку Козаченко.

Але з наближенням відкриття ринку землі в Україні, все частіше можна було почути “страшилки” про те, що українці стануть лише біднішими, або що землю відбиратимуть у громадян.

Справді, в планах є санкції проти людей, які масово приватизували землю.

– Йдеться не про простих громадян, які скористалися правом безоплатної приватизації (землі, – Ред.) в рамках норм, встановлених земельним кодексом. Йдеться про людей, які, зловживаючи владою та посадовим становищем, скористалися правом безоплатної приватизації десятки разів.

Це коли посадові особи, члени їхніх родин, земельні махінатори консолідували в своїх руках тисячі гектарів землі, використовуючи відповідні недоліки земельного законодавства, – пояснив в ефірі програми Свобода слова на ICTV міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко.


Ще одна законодавча “страшилка” – продаж землі іноземцям. Її згадують достатньо часто, забуваючи про те, що продаж угідь нерезидентам стане можливим лише після проведення відповідного референдуму і підтримки ідеї українцями.

Тим не менш, Ліберман вважає, що Україна мала б використати досвід Ізраїлю під час відкриття ринку землі.

– Взірцем для України мав би бути Ізраїль. Там ніхто не може придбати квадратного метру землі, якщо не є громадянином цієї країни. В Україні напряму іноземець не зможе придбати земельну ділянку, але через юридичні механізми може бути кінцевим бенефіціаром і мати зиск з української землі, – вважає юрист.

Також часто можна почути і про необхідність продовжити мораторій на продаж землі, про інші, простіші рішення щодо відкриття ринку, про те, як можна швидко зробити Україну заможною державою.

– Простих популістичних рішень в Україні немає. А політики ще в 90-х роках заснували культуру “заколисувати” людей і казати, що нібито простим законом або мораторієм ми станемо багатими. Але так цього не станеться.

Ринок землі потрібно розвивати, потрібно розвивати інші ринки, не боятися рухатися вперед, – заявив екс-міністр економіки Тимофій Милованов.


Вдосконалення неминуче

Нині немає впевненості, що після відкриття ринку землі не доведеться вносити уточнення та зміни в різні законопроекти.

Нині останніми кроками для відкриття ринку є законопроекти №2194 та № 2195. Перший передбачає таку собі земельну децентралізацію – передачу в комунальну власність земель за межами населених пунктів, що перебувають у державній власності (крім земель, які потрібні для виконання державних функцій), та реформу системи управління у сфері земельних відносин.

Завдання другого – регуляція запровадження електронних аукціонів на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Та навіть з ухваленням останніх законопроектів залишається багато запитань. Одним з них є контролюючий орган.

– У нас немає профільного міністерства. Півроку ми його не можемо створити. Яким воно буде, які функції виконуватиме, яка його структура, хто за що відповідатиме – ми не знаємо. А залишилося менше місяця до відкриття ринку землі, – каже Козаченко.

Можна, знову ж, згадати орендарів землі й їхнє першочергове право на її покупку.

На думку Лібермана, воно викликає низку запитань. Наприклад, чому на нього потрібно зважати, якщо хочеш продати землю комусь із родичів.

Юрист вважає, що найближчим часом ми побачимо багато уточнень до законопроектів.

– Закон (про відкриття ринку землі, – Ред.) ще достатньо сирий. Його потрібно буде удосконалювати. Багато чого шліфуватиметься судовою гілкою влади. Тобто суди виноситимуть рішення щодо земельних питань, – каже Ліберман.

Та загалом, в цих законах немає нічого такого, що потенційно ставило би під загрозу Україну та її громадян.

Звичайно, знайдуться ті, хто спробує розшукати в них лазівки, обійти та просто “зламати”, щоб знову наживатися на країні та українцях.

Все одно нам потрібен цей ринок. Адже у найближчому майбутньому він може стати одним із тригерів для покращення економічної ситуації в державі.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-07-01 18:58:52