Олексій Раубецький: Розвиток – це коли починаєш більше заробляти

Родина Олексія Раубецького жила небагато. Особливо важкою ситуація була на початку 90-х. Грошей на проживання не вистачало, батьки мусили їздити на заробітки до Польщі.

Літо Олексій проводив у селі, допомагав у господарстві, доводилося навіть доїти корів. Під час навчання у технікумі підробляв розклеювачем оголошень та розносив журнали. А у 25 років разом із партнером заснував компанію Адіполь 2007, якою успішно керує досі.

У відвертому інтерв’ю генеральний директор Адіополь 2007, який нещодавно здобув нагороду Євразійський знак Пошани За багаторічні зусилля у справі євразійського зближення країн, культур та народів, розповів про специфічні особливості роботи своєї компанії, згадав цікавий лайфхак і зізнався, що змінило його пріоритети.

– Олексію, ваша компанія працює на ринку понад 15 років. Як не втратити мотивацію та яким бачите подальший розвиток компанії?

– Розвиток – це коли починаєш заробляти більше. Виробництво більшої кількості продукції вважатиметься розвитком, якщо це сприяло збільшенню прибутку.

У нас часто з колегою виникає суперечка про те, яким шляхом треба розвиватись. Завжди відповідаю, що у нас є певна пропускна спроможність нашого підприємства.

Якщо ми візьмемо вдвічі більше замовлень, ми не зможемо їх виконати через пропускну здатність обладнання. Технологія виробництва така, що винайнявши вдвічі більше персоналу, ми однаково не зможемо виготовити вдвічі більше продукції. З огляду на це, наша основна мета – продати дорожче.

Тому потрібно вибирати якісніший кейс замовлень, щоб додана вартість була вищою, а не завантажувати виробництво низькорентабельними товарами. Але й тут важливо не помилитися.

Якщо бути націленим на виготовлення лише дорогих замовлень – такі підряди можуть і не дістатись. Продукція перетинається, і ми зобов’язані надати максимальний асортимент.

– Нам доводиться виготовляти незручні позиції, які забирають більше часу та дають менше прибутку. Інакше ми не будемо вигідним постачальником.

Олексій Раубецький

– Можна приклад розширення лінійки продукції?

– Порівняно нещодавно почали виробляти хомутові нагрівачі, які стоять на термопластавтоматах. Це більш освоюваний товар, який не потребує дорогого обладнання, спеціальних умов та додаткових знань.

Тому в цій сфері і висока конкуренція. Що все одно не заважає нам займати значну частку ринку.

Коли ми почали розумітися на продукції – помітили й слабкі місця у наявних виробників. Придумали, як їх вирішити з погляду довговічності та ефективності роботи нагрівачів.

Наразі з іншими постачальниками в ціні не конкуруємо, беремо якістю.

– Будь-який бізнес не обходиться без лайфхаків. Є історія на цю тему?

– Безперечно. Ще один вид продукції, який ми випускаємо – нагрівачі для стрілочних переводів на залізниці. Якщо раніше у зимовий період працівники очищали стрілки від снігу власноруч, то зараз там стоїть система обігріву, для якої виготовляються стрілочні нагрівачі.

Це не наш винахід, на ринку такі товари вже існували. Ми також вирішили взятися за цей вид продукції та успішно його освоїли. Щоправда, довелося набити шишок.

Спершу ми перепродували польські вироби. І через якийсь час усі нагрівачі нам повернули. Проблема виявилася в тому, що європейська залізниця йде із заземленням – нагрівач там заземлений за вимогами безпеки. А у нас двопровідна лінія, яку не можна заземлювати, бо рейки є засобом зв’язку для машиністів.

Виходить, поляки зробили ТЕНи за своєю технологією, які не підходили під наш ринок збуту, та відмовилися прийняти їх назад. Нам довелося все переробляти власним коштом.

– Яку частку ринку займаєте зараз?

– Істотну. Із 10 постачальників в інтернеті девʼять запропонують нашу продукцію. Хоча у кожного на сайті написано, що саме вони є виробниками.

 – Вас це не бентежить?

– Я не заперечую, але й не підтверджую інформацію, коли замовник звертається безпосередньо до нас. Напевно, вони вважають, що ми їхнє виробництво, як я вважаю, що вони – наш відділ збуту.

 – Чи були колись конфлікти із замовниками?

– Складність бізнесу полягає в тому, що наша продукція – це не готовий виріб, а запчастина, яка надійно працює у складі обладнання. Тому продукція потребує високої компетенції як виробника, так і замовника.

На останньому певна відповідальність – він має правильно замовити. Нагрівачі – це не побутовий виріб як телевізор, який можна включити в розетку, і він працюватиме.

За умови неправильного підбору та некомпетентного використання ТЕНи можуть швидко перегоріти. А у замовника може скластися думка, що наш нагрівач ненадійний.

Нам часто доводиться розбиратися з такими ситуаціями і найчастіше причина полягає в тому, що замовник зробив неправильне замовлення.

– Які плани вашої компанії на найближчі пару років?

– Зараз ми працюємо за схемою – отримали замовлення і починаємо роботу над ним. Є, звісно, кілька складських позицій, які намагаємось тримати. Маємо перелік нагрівачів, які можемо зробити, і їх точно куплять.

Якщо виготовляти продукцію на склад – вона дешевше обходиться у виробництві, аніж на замовлення. Але поки що у нас не вистачає на це часу. Тож у найближчих планах – поповнення складу нагрівачами із гарантовано високим попитом.

До того ж замовник здебільшого за наявності нагрівачів готовий переплачувати, щоб не чекати. Завдяки цьому їх можна продати дорожче.

– Раніше ви займалися тайським боксом та великим тенісом. Ці захоплення в силі?

– Все-таки головним хобі були подорожі. Ми з друзями часто ходили в походи – спускалися річками на рафтах і катамаранах. Ще дуже люблю готувати, цікавлюся гриль-культурою.

Спорт теж постійно фігурував у списку, тому що потрібно тримати себе у формі. Але нещодавно в моєму житті сталася глобальна подія – у нас народилася дитина. Тепер головне хобі – це вона. Пріоритети змінилися. Весь вільний час займає син.