Місто і регіон

Олександр Кодола: «Ми не збираємося зупинятися на досягнутому»

ІМІДЖ

Олександр Кодола: «Ми не збираємося зупинятися на досягнутому»

Народний депутат України Олександр Кодола, прийшов у політику з  чернігівського заводу, де працював інженером-енергетиком. У житті він звик всього досягати сам без покровителів і хабарів. Саме тому за 5 років у Раді довів – нардеп може бути відповідальним і не боятися дивитися людям в очі. У нещодавньому інтерв’ю Олександр Кодола розповів що вдалося зробити працюючи народним депутатом та поділився планами на майбутнє.

«Служу виборцям, а не партійним вождям»

– Олександре Михайловичу, за 5 років депутатської роботи Вам вдалося залучити на розвиток округу небачені раніше кошти – 128,9 мільйонів гривень. На що їх витратили?

– Звісно, у стислій формі важко розповісти про все, що зроблено. Ми за весь цей час отримали майже 5 тисяч звернень від людей і на кожне з них реагували. Починаючи від невеликих ремонтів, закупівель для шкіл, садочків, лікарень, закінчуючи масштабними проектами по всьому округу. Такими як реконструкція плавального басейну в Ніжині – 9 млн грн. Ремонт приміщення Варвинської ЗОШ I-III ст. – 3 млн грн. Капітальний ремонт дитячого відділення Носівської центральної районної лікарні – 2,5 млн грн. Також реалізували давню мрію ніжинських футболістів – міні-поле із штучним покриттям на стадіоні “Спартак” – 1,5 млн грн, і починаємо будувати, ще одне таке для Ніжинської дитячої футбольної школи і на стадіоні в Срібному. Втілено в життя 20-річну мрію жителів села Безуглівка на Ніжинщині і створено дитячий садок — 1,5 млн грн. Не могли не відгукнутися на прохання громади села Калиновиця, Варвинського району про реконструкцію водогону – 1,15 млн грн. Ще для дітлахів Носівки та Носівщини встановлено велике ігрове містечко в Носівці – 900 тис. грн. Відремонтували дитячий санаторій «Пролісок» у Ніжинському районі – 800 тис. грн. Реконструювано терапевтично-пологово-хірургічне віділення із заміною вікон, дверей та електромереж Срібнянської ЦРЛ – 940 тис. грн. Встановлено тренажерний комплекс під відкритим небом у Ніжині – 500 тис. грн. Закуплено сучасне медичне обладнання та транспортні засоби для медзакладів Варвинщини – 887 тис.

Кожного року я зустрічаюся із колективами усіх районних лікарень, а у мене їх п’ять, Ніжинською міської лікарні, пологового будинку, де ми зроблено ремонт більше ніж на 3 млн. грн, стоматологічної поліклініки, станції швидкої допомоги, закладів первинної ланки медицини. Активно працюємо по ремонту цих закладів, оновленню медичного обладнання, закупівлі транспортних засобів.  Зараз працюємо над залученням коштів із держбюджету на придбання для для медичних закладів округу двох цифрових рентгенапаратів, планується, що кошти для цього надійдуть вже в липні. А також зараз в пріоритеті залучення коштів для придбання нового автомобіля для станції швидкої допомоги.

Познайомив вас далеко не з усіма проектами, що вдалося реалізувати. Ще більше їх у пам’яті людей, які дякують нашій команді у кожному селі, чи місті округу, куди приїжджаємо. На зустрічах я завжди кажу – ми не збираємося зупинятися на досягнутому.

– Ви побували у всіх 227-ми населених пунктах округу. Як встигали?

– Відвідувати свій округ, зустрічатися з людьми, чути і допомагати вирішувати їх проблеми – це все левова частина роботи депутата. Він не має лише сидіти в Раді! На жаль не всіх слуг народу можна побачити в округах. Вони там зʼявляються лише перед виборами. Ми з моєю командою не гребували зустрічами з людьми, бо тільки так, без посередників, знайомилися з людськими бідами, що не вирішувалися десятиліттями. За депутатську каденцію ми з командою організували роботу 490 виїзних громадських приймалень. Особисто я провів 259 прийомів громадян. За свою активну депутатську діяльність отримав перше місце серед колег-нардепів з Чернігівщини.

– Ваша парламентська робота теж добре помітна. Розкажіть про неї.

– Коли почав працювати у Верховній Раді, я поставив перед собою завдання підтримувати і подавати тільки ті законопроекти, які реально допомагають людям. У Верховній Раді багато законотворчості, яка приймається для галочки і не працює. Я так працювати не хотів. Тому до законотворення долучаю громадян. Майже кожного пленарного тижня проводжу один чи два брифінги. Вивчаю звернення, що надходять до мене. Приміром, у квітні 2018-го Рада прийняла мій закон про будівельну амністію. Він був створений саме на основі людських звернень. Тепер власники самобуду, зведеного з 1992 по 2018 рік можуть узаконити такі будівлі без жодних штрафів. Під час парламентських тижнів піднімав також проблемні питання на рівні Прем‘єр-міністра. Той самий опалювальний сезон у Ніжині, що затримувався, підвищення зарплат тренерам, вихователям і т. д… Все це ми озвучували у ВР. Тому депутат не може бути лише парламентарем, чи лише працювати в окрузі. Депутат — це такий собі універсальний боєць! Я готовий бути ним!

– Серед наших депутатів, на жаль, поширене неособисте голосування. Олександр Кодола «кнопкодавив»?

– Не хочу хвалитися, але я завжди голосував за всі рішення особисто. Ніколи мене не звинувачували у кнопкодавстві журналісти, чи активісти. Ні разу без поважних причин я не пропустив засідання Верховної Ради! Чому вчитель, лікар, журналіст має ходити на роботу, а депутат ні? Рівень відвідуваності мною засідань ВРУ дорівнює 98 % – це показник не лише роботи Кодоли в парламенті, а й поваги до своїх виборців.

– Українці хочуть повного перезавантаження парламенту. У чому на думку Олександра Кодоли полягає основна проблема Верховної Ради минулих скликань?

– Проблема в тому, що у Раді багато депутатів-пристосуванців. Є навіть старожил який тримається всі 8 скликань. Мінялися влада, гасла, курси, а депутат залишався. Люди хочуть бачити нові обличчя. Тому мають бути законодавчі обмеження – не більше двох, чи трьох разів балотуватися.

– Ви заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства. Чому саме такий напрям?

– Згідно з законодавством, кожен депутат має працювати у якомусь із комітетів. Я обрав Комітет будівництва і ЖКГ, бо за освітою інженер-енергетик. Що дає робота в таких комітетах? Я можу лобіювати інтереси свого округу у різноманітних держпрограмах. Наприклад, у Ніжині була проблема з питною водою. Я дізнався про державну програму, яка фінансує розвідку та облаштування джерел питної води і вирішив долучити до неї ніжинську проблему. Так минулого року місто отримало 6, 5 млн для облаштування артезіанської свердловини.

Завдяки роботі в цьому комітеті мені також вдалося сприяти створенню у Ніжині сервісного центру МНС України на базі унікального ніжинського авіаційного загону ДСНС. Тобто всі нові гелікоптери, а їх, за угодою з Францією, буде придбано 55, будуть обслуговуватися саме в Ніжині. А це близько сотні нових робочих місць. Більше того у планах і залучення на ніжинський ремонтний майданчик також іноземних бортів.


– Чому Олександр Кодола вирішив йти до Верховної Ради вдруге?

– Ми розпочали багато проектів. Громада чекає їх реалізації. Приміром, треба закінчити створення державного історико-культурного заповідника в Ніжині. Цим разом з громадою ми займалися останні чотири роки. Нам вдалося підготувати весь необхідний пакет документів, заручитися підтримкою облдержадміністрації. Нині це питання вже на рівні Кабміну. На жаль, до виборів дане рішення навряд чи буде прийняте. Тому одразу після обрання нового парламенту – історико-культурний заповідник у древньому Ніжині ми неодмінно створимо. Завдяки заповіднику всі численні ніжинські пам’ятки архітектури будуть обʼєднані в один  заклад, що буде утримуватися на державному рівні. Зʼявиться нові робочі місця. Але найголовніше – всі пам’ятки, які нині у більшості занепадають, отримають підтримку на рівні держави. Це до речі давня мрія ніжинців, багатьох вчених, культурних діячів. Не слід забувати і про туристичний потенціал Ніжина, який є потужним і його треба розвивати.

Також у мене та команди багато задумів, щодо подальшого  розвитку округу. Капітальні ремонти поліклінік у Варві, Носівці, Срібному, сприяння будівництву амбулаторій у великих селах і т. д. До того ж я не стою осторонь курсу на зміни, яких очікують українці.

– Люди часто надають більше значення політсилі від якої кандидат балотується, ніж самому кандидату…

– Так воно і є. Тому я прийняв рішення йти самовисуванцем і позапартійним. Не служу партійним вождям, знаменам, а лише своїм виборцям. Я хочу залежати тільки від них.

– Але ж неможливо самостійно вирішити всі проблеми округу, людей. Самовисуванцям доводиться взаємодіяти з різними політсилами у парламенті…

– Я налаштований підтримувати Президента Зеленського. По-перше, він такий самий молодий як і я. По-друге, він нова людина у великій політиці. По-третє, він реально прагне змін. Наші цілі співпадають – європейський курс, прагнення до дієвої і відповідальної влади, прозорих і потрібних рішень, добробуту, підтримка молоді і т. д. Плюс у мене за плечами п’ятирічний досвід роботи у парламенті та в окрузі з конкретними результатами. Я не заплямував себе скандалами, чи корупцією. До речі, як підрахували аналітики порталу «Слово і діло», серед депутатів з Чернігівщини Олександр Кодола на першому місці за рівнем виконаних обіцянок.

«Мої пріоритети незмінні»


– Які задачі ставите перед собою на майбутню каденцію?

– Як я вже говорив, планів на майбутнє у нас вистачає. Буду продовжувати взятий ще 5 років тому курс – корисні закони, робота в окрузі, дієве представництво інтересів людей у парламенті. Мої пріоритети незмінні – освіта, медицина, спорт, культура, розбудова інфраструктури, залучення інвестицій, підтримка талантів, ініціатив і т. д.З подвійною силою буду використовувати вже здобутий досвід, щоби досягти того, що пообіцяв!

– Розкажіть, що конкретно плануєте зробити у центрі округу Ніжині?

– Ніжин буду й далі перетворювати на європейське місто. Планую залучити кошти на  капітальний ремонт центру та бульвару Шевченка, прокладання нової пішохідної зони та дороги в обидва боки. Ще у планах оновлення вулиці Шевченка в сторону університету і газового господарства. Благоустрій ніжинських скверів та парків – доріжки, ліхтарі, лавки, газони.

У мене є мрія створити у  Ніжині великий комплексний парк відпочинку. Із  «зеленою сценою», де б на вихідних могли виступати виконавці, із зонами для різних вікових груп – спортивні майданчики, місця для катання на роликах, скейтах. Дитмайданчики для найменших. А ще місця відпочинку для дорослих. Одним словом, аби там було комфортно всім поколінням. Хочу бачити Ніжин сучасним містом.

Сучасне місто сьогодні не можливе без притулку для тварин. Тому ми плануємо вирішити питання з бродячими тваринами, збудувавши для них такий притулок.

Також не можу не згадати про масштабну ідею відкриття у Ніжині центру вантажних авіаперевезень. Місто  має реальну перспективу для цього. Тут є діючий аеродром, новостворений сервісний центр МНС України. Погодьтеся в Україні не багато місць, де можна приймати вантажні літаки. Всього два чи три центри. На базі ніжинського аеродрому умови для прийому вантажного авіатранспорту є! Уявіть, навіть «Мрію» Ніжин може прийняти. Створення логістичного авіа вузла у Ніжині це в першу чергу розвиток економіки міста – нова інфраструктура, податки, робочі місця.

Це питання я вже обговорював з міністром інфраструктури та міністром внутрішніх справ. Обидва ідею підтримали. У цьому Ніжину сприяє його близьке розташування до столичних аеропортів. Також не можна не згадати що ми вперше за 20 років добудували службове житло для наших льотчиків-рятувальників. А це все ланки одного ланцюга, як то кажуть.

– У вас багато робочих планів у інших районах округу. Розкажіть про них.

Олександр Кодола: «Ми не збираємося зупинятися на досягнутому»

Ніжинський район

– У Ніжинському районі ми зараз ремонтується неврологічне відділення центральної районної лікарні. На черзі дитяче відділення. Також мною рік тому було залучено кошти із державного бюджету на виготовлення проектно-кошторисної документації районного спортивно-оздоровчого центру. Проект уже готовий. Тому наступним кроком у новому скликанні буде залучення коштів на його будівництво у Талалаївці. Адже у цьому селі є недобудова на базі якої і планується облаштування нового центру спорту для всього району. Це буде багатофункціональний сучасний спортивний простір з різноплановими майданчиками. Там можна буде проводити навіть обласні заходи та змагання.

Носівський район


– Зовсім нещодавно ми відкрили оновлене дитяче відділення районної лікарні у Носівці. На черзі маю прохання від носівських лікарів допомогти з ремонтом поліклініки, бо людина в першу чергу звертається саме туди. Це перша ланка медицини. Носівська поліклініка знаходиться у вкрай незадовільному стані, ремонту не бачила давно. Місцева влада замовляє вже проект робіт. Я планую його підтримати і залучати бюджетні кошти.

Не можу оминути глобальне прагнення не тільки моє, а й носівчан – добудувати і відкрити школу № 5. Це великий освітній заклад, що будується вже років 30.

У Носівці ми також багато розпочали проектів щодо вуличного освітлення і будемо їх продовжувати. У містечку були вулиці, які в 21-му столітті не мали ліхтарів! Зараз там є повноцінне освітлення у вечірній та нічний час.

Також є потреба у двох автобусах. Один для Носівської ДЮСШ, інший для школи у Володьковій Дівиці, Носівського району. Беру це забов’язання на себе.

У селі Мрин нашій команді вдалося зробити центральну дорогу. Один її відрізок ще треба добудувати. Ще у селі просять облаштувати міні-футбольне поле. Таке, як ми вже встановили у Ніжині та в Срібному. Я собі ставив ціль у кожному центрі громади округу побудувати такі міні-стадіони. Цей курс продовжуватиму і у новій Верховній Раді.

Ічнянський район

– У нас тільки окремі села в окрузі. Акцентуємо увагу на проблемах місцевих сіл – підтримка ФАПів, садків, шкіл. Бо якщо ці заклади є в селі, село живе! Тому ми не дамо померти селам Ічнянщини!

Також маємо прагнення побудувати в декількох селах амбулаторії. Зараз є відповідна держпрограма за якою у Вертіївці та у Володьковій Дівиці вже будуються амбулаторії. Цю програму хочемо залучити і на Ічнянщину.

Ще у цих селах звучало бажання по децентралізації – люди не проти приєднатися до Ніжина. Їм ближче до Ніжина ніж до Ічні. Проблема – вони вже у складі Ічнянської ОТГ. Але коли приберуть райони і будуть повіти, вони хочуть саме до Ніжинського. Складне питання, тому в наступній каденції візьмемо його у роботу.


Варвинський район

– Днями повернувся з робочої поїздки до Варви. У містечку теж потребує ремонту поліклініка. Вони замовляють проект – буду шукати кошти. І прозвучало прохання по декількох сучасних медичних апаратах, таких як цифрове УЗД, томограф і т. д.

Срібнянський район

– Приємно, що в Срібному нам вдалося зробити ремонт закладу, що чи не найперше потрібен людям – райлікарні. Туди вклали майже  мільйон гривень. Нещодавно місто отримало автомобіль швидкої допомоги. Останній, до речі, придбаний не за бюджетні кошти, а за гроші благодійного фонду. І, як я вже згадував, за моєї ініціативи будується сучасне футбольне міні-поле із штучним покриттям. Приводимо в порядок центральний стадіон. І дуже багато планів, що стосуються ремонту будинку культури в Срібному. Там тече покрівля і потрібні немалі кошти, аби врятувати громадську будову.

Олександр Кодола: «Ми не збираємося зупинятися на досягнутому»


– У своїй програмі Олександр Кодола робить акцент саме на спорт, дозвілля, підтримку молоді. Чому?

– Дозвілля і спорт це ті сфери, що допомагають дорослим і дітям відновлювати сили після важкого робочого чи навчального дня. Особливо у нашому стресовому світі. Пʼять років тому ми з командою побачили, що навіть у найбільших містах округу немає нових безпечних зон відпочинку для діток, для занять спортом, на це неодноразово вказували і люди. Саме тому ми й започаткували програму по встановленню дитячих і спортивний майданчиків. Нині в містах і селах округу громаді служать 163 дитячих та 45 спортивних майданчиків. У деяких населених пунктах встановлені урбаністичні міні-зони для відпочинку у вигляді «сонячних дерев» з енергозберігаючими ліхтарями.

До того ж я завжди дивлюся на історії успіху інших країн. Як там прийшли до розуміння, що дозвілля неабияк впливає на всю життєдіяльність людини. Яскравий приклад Ісландія, де у 90-х молодь курила і пила дуже багато. Вчені визначили, що саме так молоді люди знімають стрес. Але ж можна з ним боротися інакше. Так в Ісландії замість алкоголю і сигарет молоді запропонували спорт та різноманітні гуртки для розвитку творчості. Рівень пиятики та куріння знизився в рази, бо молоді люди отримали заміну цьому. Саме тому активно розвиваю спорт і дозвілля.

Або навіщо ходити далеко за прикладами. Взяти хоча б той самий дитячий футбол в Україні. У нас його майже не існувало. Зараз його реанімують. Але на високому рівні дитячого футболу немає. В інших країнах, де дітьми-футболістами займалися, зовсім інша ситуація з рівнем футболу, з його якістю. Все це я до того, що інвестиція в молодь, в дітей, повертається сторицею.

Розуміючи це, за нашої ініціативи облаштували у школах округу 31 компʼютерний клас. Траплялися такі сільські школи, де наче час зупинився, бо комʼютери були дуже старі. Тепер там діти мають вікно в світ, завдяки новенькій техніці.

Не забуваю я і про проблему відтоку молоді з села. Так, на селі немає роботи. Це глобальна причина, чому молодь їде. Але ми повинні зробити все, щоб ті, хто лишився, не поїхали. Для цього ми підтримуємо сільські художні колективи, будинки культури, спорт на селі, місцевих спортсменів. Треба щоб сільська молодь мала простір для розвитку, для здорового відпочинку.

Цей напрямок роботи залишається незмінним для мене, бо я на власні очі побачив його позитивний ефект.

Олександр Кодола: «Ми не збираємося зупинятися на досягнутому»


«Мати прищепила мені почуття відповідальності»

– Розкажіть трохи про себе, про свою сім’ю.


– Я народився в Чернігові. Так сталося, що коли мені й року не було, батьки, на жаль,  розлучилися. Мати виховувала мене самостійно, ви ж знаєте як це важко. Тому з самого раннього дитинства я зрозумів, що мені нема на кого розраховувати. Ніхто не буде вирішувати мої проблеми крім мене і готове приносити теж не буде. З тих дитячих років без батька, з тих буднів моєї матері-одиначки бере коріння і мій життєвий принцип – всього досягати самотужки.

Ще одна моя велика опора і порадниця в цьому житті – кохана дружина Катерина. Моя розрада – синочок Арсеній, якому 5 років. Звісно, не так багато часу присвячую їм, як того хотілося. Але мої рідні мене підтримують, бо знають і  бачать заради чого я працюю.

– Помітно з якою глибокою повагою Ви говорите про матір.

– Це й не дивно, бо завдяки тому, що в мене свого часу вклала моя мати, я став тим ким є! Власне, мене мати і навчила бути чесним і працювати чесно. Платити за все власною працею. Вона прищепила мені почуття відповідальності за кожне слово і дію. Якось у дитинстві я приніс додому кота-безхатченка. Мати дозволила його лишити тільки якщо відповідатиму за нього – прибиратиму, доглядатиму.  І коли я забував про свого Мурчика вона мені нагадувала, що я взяв відповідальність і маю з нею справитися. Цей приклад з дитинства я несу по життю і звик ставитися до всього відповідально. До обіцянки, рішення, дії.

– Яка у Вас освіта? Де працювали?

– Я закінчив Чернігівський технологічний університет. Отримав спеціальність інженер-енергетик. Затим закінчив аспірантуру. Щоправда дисертацію захистив вже будучи депутатом. Навчання мені подобалося, я розумів, що знання це мій чи не єдиний козир у житті. Після вишу вісім років працював на виробництві, на підприємстві «Чернігівавтодеталь». Пройшов професійний шлях від учня наладчика автоматичних ліній та верстатів до майстра-енергетика. У молоді роки мав у підпорядкуванні бригаду електриків у складі 25 чоловік.


– Важко певно було молодому хлопцю з таким колективом справлятися?

– Звісно, особливо коли ти у колективі один з наймолодших! Та це був для мене своєрідний виклик. Так відбулося моє становлення як керівника. Я доводив, що маю знання, і дійсно заробив авторитет серед колег та підлеглих.


 – Як Ви прийшли в політику?

–  Я почав займатися політикою паралельно з роботою. 2006-го мене обрали депутатом райради, потім депутатом обласної ради. Під час Революції Гідності я був одним із керівників штабу національного спротиву на Чернігівщині. Після чого мене обрали першим заступником голови облради. Тобто на всі мої посади в органах місцевого самоврядування мене не призначали, а обирали. Коли тебе обирають люди, на тобі лежить велика відповідальність. Тому я звик всюди відпрацьовувати на повну, щоб потім не боятися дивитися людям в очі. 

Джерело: mynizhyn.com