Окупанти намагаються перекласти провину за удар по Харкову на українське ППО

Після вчорашнього ранкового удару дронами-камікадзе по Харкову роспропаганда знову вигадує «казки», аби зняти з себе відповідальність за черговий воєнний злочин.

Після варварської атаки 7 липня 2025 року, коли російські безпілотники вдарили по одному з житлових кварталів Харкова, російська пропагандистська машина вкотре на повну потужність включила режим «ми не ми, і хата не наша». Цього разу кремлівські рупори заявили, що, мовляв, «усі удари спрямовані винятково по військових об’єктах», а «пошкодження цивільної інфраструктури — результат роботи української ППО». Звісно ж, без жодних доказів, натомість із традиційною впевненістю злочинця, який не звик до відповідальності.

І от де цікаве: цю брехню спростовують самі ж росіяни. Так, у мережі з’явилося відео моменту атаки, яке активно шириться саме по ворожих Telegram-каналах. На ньому чітко видно: ударний дрон не збито, уламків не видно, а натомість зафіксовано пряме влучання в багатоквартирний житловий будинок. Без всяких «але». Без «падіння уламків». Просто — в центр густонаселеного району.

Станом на цей час відомо про щонайменше 27 постраждалих цивільних осіб, серед яких троє дітей. Уламками скло повибивало в десятках квартир. Люди отримали поранення просто вдома, на вулиці, дорогою на роботу чи в магазин. І жоден з них, варто наголосити, не був військовим об’єктом.

Цинізм подібних заяв з боку кремля вже давно перейшов межі здорового глузду. І якщо в перші роки війни ці фрази ще могли когось обдурити, то нині вони викликають хіба що злість і саркастичне: «О, знову ППО винна. Чекаємо, коли вони скажуть, що сам Харків себе підриває».

Цей прийом інформаційної маніпуляції — не новий. Після кожного удару по українському місту, що завдає шкоди цивільним, кремлівська пропаганда за шаблоном намагається:

1. заявити, що це нібито «військова ціль»;
2. якщо відео явно спростовує перше — «це ППО винна»;
3. а якщо і це не працює — «це провокація СБУ»;
4. і в фіналі: «вас там нє било, ми вас защіщаєм».

Але реальність вперта: удари по Харкову, Києву, Одесі, Дніпру, Запоріжжю, Краматорську — це не «випадковості» і не «відбиті уламки». Це системна політика терору проти мирного населення. Це воєнний злочин. І жодна брехня не змиє кров із рук тих, хто віддає й виконує ці накази.

І тут не працює ППО, працює міжнародне право. І воно однозначне: навмисне ураження цивільної інфраструктури та населення — це злочин, за який настане відповідальність. Ні вигадки про «українську ППО», ні відео з мультиків, ні папірці з підписом Соловйова цього не змінять.

Наступного разу, коли російські пропагандисти вкотре заявлять, що «влучили по складу з боєприпасами», радимо звертати увагу на кадри. Якщо «боєприпаси» мають вік до 10 років і грають на дитячому майданчику — у вас проблеми не лише з репутацією, а й з психікою.