Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Одні з найсильніших в Європі: військовий експерт про українську ППО та перспективи посилення

Протиповітряна оборона – одна із найважливіших частин повномасштабної війни Росії проти України. Протягом 2,5 місяців наші сили ППО успішно протистоять російській авіації.

Воєнно-політичний оглядач Олександр Коваленко розповів Фактам ICTV, із чого складається українська ППО, та як ми змогли ефективно протистояти росіянам у повітрі.

Які засоби ППО має Україна?

– Українська ППО є нащадком Радянського Союзу. Тому майже всі зразки зенітно-ракетних комплексів малої, середньої та великої дальності – саме радянських зразків.

На початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, тобто 24 лютого 2022 року, ми мали одну з найпотужніших ППО Європи порівняно із окремими країнами. Якщо не враховувати весь альянс НАТО, наприклад, але якщо брати окремі держави – Велику Британію, Німеччину, Францію, – то ППО України була набагато кращою, аніж у цих країнах.

Якщо казати безпосередньо про якість, то вона технічно та технологічно застаріла. Коли ми говоримо про це, варто зрозуміти, що деякі ППО в країнах НАТО мають на своєму озброєнні ракети, здатні знищувати ворожі цілі на висоті більш ніж 1,5 тис. км – до 2 тис. км.

В української ППО таких можливостей немає, оскільки це засоби радянських зразків.

У нас були системи С-300 та їхні модифікації – С-300П, С-300В, С-300ПТ. В України було достатньо дивізіонів, щоб захищати повітряний простір дальнього радіусу дії.

Водночас у Російської Федерації набагато більше можливостей завдання ракетно-бомбових ударів, хоча за час повномасштабної війни їхня кількість і зменшувалася.

Чи все використовували у протистоянні РФ у повітрі?

– В України була дуже велика кількість комплексів, які перебували на консервації – С-300, Бук, С-200 та навіть С-125.

З відкритих джерел відомо, що ЗСУ мали на озброєнні ЗРК Оса, Стріла-10 та зенітні ракетно-гарматні комплекси Тунгуска.

Окрім цього, були на озброєнні переносні зенітно-ракетні комплекси, такі як Стріла-2, Стріла-3, Ігла-1М.

Знову ж таки, значна частина з них була на консервації. Тобто, на складах. Як ми розуміємо, це все радянські зразки.

Наскільки ефективною є українська ППО?

– Вона себе дуже добре проявила проти саме російського озброєння, літаків та деяких російських видів ракет. Звичайно, якщо не враховувати крилаті, більш-менш сучасні ракети Калібр, які мають на оснащенні західні деталі.

Тобто є більш важкими цілями, аніж, наприклад, Х-55 або П-800, Х-101 тощо.

Саме проти радянських зразків зброї наші комплекси проявили себе дуже добре.

Коли йдеться про знищення літаків, маємо розуміти, що вони також є нащадками радянських проєктів. Наприклад, якщо ми говоримо про Су-35, то це глибока модернізація Су-30, а він – модернізація Су-25.

Ось так із покоління в покоління модернізують один і той самий “металобрухт”, лише називають його інакше.

Тобто боротьба радянської зброї проти радянської зброї.

Чи допомогло іноземне озброєння?

– У Росії ще не було досвіду боротьби проти західних ПЗРК. Так, в Афганістані у моджахедів були Stinger, але це були зовсім інші комплекси.

США постійно модернізують свою зброю. Ті Stinger, які нині є в Україні та знищують російську авіацію – це зовсім інша зброя, аніж та, що була 40 років тому в Афганістані.

Росіянам невідомо, як ефективно боротися безпосередньо з цією зброєю.

Вона важлива, передусім, своєю високою технічністю та високою технологічністю. По-друге, Росія ще не вдосконалила методи боротьби з цією зброєю.

З часом Україні будуть потрібні, наприклад, ЗРК Patriot, або навіть система Залізний купол. Нам так чи інакше знадобляться ці комплекси.

Так, у нас ще є запаси радянських С-300, навіть з огляду на те, що вже понад два місяці триває війна. Але ми зазнаємо втрат і не зможемо компенсувати їх нескінченно.

Колись ми постанемо перед тим фактом, що нам потрібні нові зенітно-ракетні комплекси великої дальності дії, а С-300 треба утилізувати.

Що заважає вже зараз взяти на озброєння новітні ЗРК?

– Велика проблема – у тому, що коли йдеться про ЗРК Patriot або Залізний купол, то навчання екіпажу – досить кропітка робота. Це більш тривала робота, аніж навчання використання ПЗРК Stinger чи якоїсь артилерії.

Це місяць, два, три. Іноді навіть до пів року. Туреччина, яка придбала російські С-400, близько року навчала екіпажі їх використовувати.

І це враховуючи, що країна не веде масштабної війни на відміну від України. Тож незрозуміло, як нам це (війну та навчання. – Ред.) поєднати, чи є у нас ці пів року – рік.

Однак це найменша проблема, що стосується ЗРК Patriot та Залізного купола. Найбільша – інтеграція цих комплексів у нашу ППО, яка цілком і повністю складається із комплексів радянського зразку.

Їхня інтеграція унеможливлює їх загальне використання у комплексі протиповітряної оборони.

Наприклад, США кілька років тому придбали кілька систем Залізний купол, але не змогли їх інтегрувати у свою протиракетну оборону.

Вона унеможливлювала деякі функції, деякі системи не стикувалися. Було дуже багато помилок, навіть ракети одна одну знищували (ракета з Patriot – ракету Залізного купола і навпаки).

Такі самі проблеми виникатимуть і у нас. Якщо це не вдалося реалізувати США, які мають більше технічних та технологічних можливостей інтегрувати той самий Залізний купол, то зробити те саме з новітніми комплексами у радянській системі ППО навряд чи буде можливим протягом року – двох. На це знадобиться дуже багато часу.

Тобто новітніми комплексами потрібно повністю замінювати С-300, а не у розрахунку 50 на 50.

Що нині отримуємо від міжнародних партнерів для захисту українського неба?

– Від наших союзників ми отримуємо ті самі С-300, та озброєння, яке я не називатиму, однак скажу, що це також зенітно-ракетні комплекси малої та середньої дальності дії.

Те саме, що є на озброєнні України. Із чим екіпажі знайомі та можуть одразу застосовувати для знищення ворога у повітрі.

Проблеми із постачанням цього озброєння в найближчій перспективі не має бути. Все залежатиме лише від політичної волі країн-постачальників.

Проте цієї зброї в Європі достатньо, щоб забезпечувати Україну ще тривалий час.

Звісно, якби ми використовували певні західні зразки зброї, ситуація була би кращою. Я впевнений, що той же Patriot набагато краще справлявся з такими ракетами, як Х-101 або крилатими ракетами Калібр.

Але ми не можемо ігнорувати проблему його інтеграції (у нашу систему ППО. – Ред.). Тому доведеться обмежуватися радянськими зразками.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-05-10 22:30:14

Магазин Автозапчастин м.Ніжин