Будівельні матеріали м.Ніжин
Новини Чернігова

Оборонці Чернігова: як вчитель з Києва захищав місто легенд

Оборонці Чернігова: як вчитель з Києва захищав місто легенд

«Жодна державність не може відбутися без крові», – у цьому впевнений звичайний викладач із Києва, який із 26 лютого і по сьогодні служить в одному з підрозділів оперативного командування «Північ», який з перших днів повномасштабного наступу росії боронить Чернігів.

Костянтин живе у Києві там, де з вікна було видно, як українська техніка рухалася на парад на День Незалежності.

«І от я уявив, що буду дивитися у вікно, і там буде рухатися техніка з буквою «зе». Я не міг це впихнути в свою голову, свідомість. Тому я тут», – пояснив своє рішення самостійно піти до територіального центру комплектування та стати до лав Збройних Сил України.

На посаді гранатометника Костянтин обороняв підходи до Чернігова зі сторони Новоселівки. Там росіяни бомбили все і з усього. Повністю знищена цивільна інфраструктура, житлові будинки, цілі вулиці згоріли та розбомблені вщент. Проте там не було жодного військового об’єкту.

«Нас літак розбомбив. Там такі воронки були: діаметром по 12 метрів і глибиною по шість метрів! Це між бліндажами, окопами», – згадує перший авіаналіт чоловік та говорить, що найважчими були перші для нього бої 26-27 лютого. Тоді активний наступ російських військ був стриманий. Позиції українських захисників знаходилися за 300-400 м від ворожих, було видно і російські танки, і «Тигри». ДРГ постійно намагалися пройти в місто. Костянтин пригадує, що активні бої точилися до 15-17 березня. Далі ворог вдався до простого та цинічного знищення міста, інфраструктури, житлових будинків. Явних атак, прориву не спостерігалося.

«Пам’ятаєте, як наші знищили 56 російських цистерн з паливом? Можливо, через це виникла дека оперативна пауза, і це дало нам можливість ще закріпитися», – розповідає військовий та радіє, що не було загиблих. – «Що стосується нашого підрозділу, то слава Богу, у нас жодного загиблого не було. Було багато поранених, багато контужених… Але двохсотих не було».

Розмову чоловік завершує трохи філософськи та емоційно:

«Жодна державність не може відбутися без крові. Ця війна стала межею, до якої ми рухалися. Ми маємо відстояти свою свободу, свою незалежність. Я – цивільна людина, у мене жінка, троє дітей. Я працюю викладачем. Якщо я прийшов сюди добровольцем, то, мабуть, я звідси вже не піду, поки не буде перемоги. От і все».

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

20.04.2022
Джерело: ЧЕLINE. Новини Чернігова

Магазин Автозапчастин м.Ніжин