Пармен Петрович Забіла народився 9 серпня 1830 року в селі Монастирище Ніжинського повіту Чернігівської губернії. Походив зі старовинного козацького роду, де було багато сотників, полковників і митців, розповідає Дарина Бережняк, завідувачка відділу Художній музей НКМ ім. І. Спаського.

Освіту майбутній скульптор здобув у Першій Київській гімназії. З 1850 року він навчався скульптурі в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, де його наставником був Петро Клодт. За спогадами художника Миколи Ге, навчання давалося непросто. Зрештою Пармен Забіла залишив академію і навесні 1854 року вирушив до Італії – країни, яку називають батьківщиною великих скульпторів.
 

Італійський період – майже 18 років творчості

Італійський етап у житті Пармена Забіли тривав близько 18 років і став поштовхом для створення низки відомих робіт. Саме тоді з’явилися скульптури «Горе», «Русалка», «Італійка зі скринькою», «Наяда біля фонтана», «Ревекка біля колодязя». У цей період, за наявними даними, на його творчість істотно вплинули культура, мистецтво й традиції Італії.
 

Перші скульптурні образи Шевченка

Пармен Забіла став одним із перших митців, хто вшанував пам’ять Тараса Шевченка у скульптурі. Він створив мармуровий бюст поета у 1869 році, а також бронзовий бюст 1872 року, призначений для Чернігівського музею. Ці роботи мають унікальне значення, адже стали першими спробами зобразити Шевченка саме в скульптурі.
 Реклама:

Портрети сучасників і відомі замовлення

У творчому доробку Пармена Забіли – барельєфні медальйони із зображенням членів родини Кочубеїв (1868), погруддя Олександра Герцена (1870), Миколи Ге (1873), а також роботи, присвячені Володимиру Боровиковському, Івану Тургенєву, Миколі Некрасову та іншим.
 

Родинні зв’язки, які вражають

Історія Забіли – це ще й історія великої родини, тісно пов’язаної з культурою. Згадується, що його дядько Віктор Забіла був відомий як автор віршів і романсів, а також як товариш Тараса Шевченка і Василя Тарновського. Племінниця Пармена Забіли – Надія Забелло-Врубель – оперна співачка, дружина та муза Михайла Врубеля. Онука – дитяча письменниця Наталя Забіла. Також зазначається, що сестра скульптора Ганна стала дружиною художника Миколи Ге, товариша Забіли по академії.
 

Пам’ятник Гоголю в Ніжині і «приховане» обличчя

Окрема сторінка – перший пам’ятник Миколі Гоголю в Ніжині. Саме Пармен Забіла створив його, і за легендою, у складках плаща зміг «сховати» власне обличчя. Ця деталь додає історії пам’ятника особливого шарму – і перетворює звичайну міську локацію на місце з маленькою мистецькою загадкою.

Як повідомляв MYNIZHYN, одним із перших дослідників давньоруської музики був Хведір (Федір) Миколайович Стешко — уродженець села Кам’янка Чернігівського району Ріпкинської громади.