Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин
Україна і світ

Нові правила Оскару: цензура чи інклюзивність

Американська академія кінематографічних мистецтв і наук, що вручає Оскар з 1929 року, змінила правила прийому картин у найпрестижнішу номінацію – Найкращий фільм. Тепер, щоб отримати шанс на нагороду, авторам потрібно враховувати представлення нацменшин та ЛГБТ.

Любителі історій про згубний вплив Заходу наперебій кричать про диктатуру геїв та обмеження прав білих цисгендерних людей. Та чи все настільки погано?

Оскар для нацменшин та ЛГБТ

Як все починалося

Насправді, ухвалене рішення не є несподіванкою. Ще у 2016 році Кіноакадемія заявила про нову стратегію під назвою Academy Aperture 2025. ЇЇ ціль – підвищити інклюзивність кінематографу, збільшивши представлення жінок та етнічних/расових меншин. Поштовхом до цього став, зокрема, скандал з домаганнями та рух #MeToo.

Звичайно, Кіноакадемія не здатна примусити студії знімати фільми за її правилами. Але вона може виставити вимоги для висування на головну премію індустрії, якою завідує. І результати вже є: у 2020 році кращою картиною кіноакадеміки визнали корейський фільм Паразити Пона Чжун Хо.

Оскар для нацменшин та ЛГБТ

Паразити переписали історію, ставши першим неангломовним фільмом, що виграв у номінації Найкращий фільм.

Тепер Кіноакадемія здійснила наступний крок з імплементації своєї ініціативи, запровадивши нові вимоги для подання картин в номінацію Найкращий фільм. Задля справедливості, варто відмітити, що в основу цих правил лягли напрацювання Британського інституту кіно та Британської академії телебачення і кіномистецтва (BAFTA), де вже існують вимоги щодо інклюзивності.

Потрібно розширити рамки, щоб відобразити наше розмаїття популяції як у створенні кінофільмів, так і в аудиторії, з ними пов’язаної. Академія прагне зіграти важливу роль, допомагаючи втілити це у життя, – заявили президент Кіноакадемії Девід Рубін та генеральний директор Доун Хадсон.

Нові вимоги

Нові вимоги починають діяти з 2022 року. Компанії при поданні фільмів на Оскар повинні заповнити конфіденційну форму щодо відповідності стрічки новим стандартам інклюзивності. Проте обов’язковим їх дотримання стане лише з 96-ї церемонії нагородження Оскар, що відбудеться у 2024 році. І тільки для номінації Найкращий фільм.

То що ж тепер, в головній ролі мусить бути гей чи африканець? – запитає збентежений глядач. Насправді, кіноакадеміки розробили чотири стандарти інклюзивності. І для допуску до номінації, стрічка має відповідати хоча б двом з них.

Стандарт А. Репрезентативність на екрані та в тематиці. Щоб відповідати цьому стандарту, фільм має виконати одну з наступних умов:

  • актор у головній ролі представляє етнічну чи расову меншину;
  • не менше 30% акторів другорядних ролей є жінками, ЛГБТ, представниками расових/етнічних меншин, або мають інвалідність;
  • сюжет фільму сконцентрований навколо теми, що стосується жінок, ЛГБТ, расових/етнічних меншин, або людей з інвалідністю.

Оскар для нацменшин та ЛГБТ

Стандарт В. Керівництво та команда проекту. Щоб відповідати цьому стандарту, фільм має виконати одну з наступних умов:

  • щонайменше двоє людей, що займають ключові позиції на виробництві фільму (режисер, кастинг директор, продюсер, оператор тощо), мають бути жінками, ЛГБТ, представниками расових/етнічних меншин, або мати інвалідність;
  • як мінімум шестеро людей, що беруть участь у виробництві фільму на позиціях спеціалістів представляють расову/етнічну меншину;
  • щонайменше 30% з усіх задіяних на зйомках людей мають бути жінками, ЛГБТ, представниками расових/етнічних меншин, або мати інвалідність.

Стандарт С. Доступ до індустрії та можливості. Щоб відповідати цьому стандарту, фільм має виконати обидві наступні умови:

  • компанія-виробник чи дистриб’ютор фільму під час виробництва оплачувала роботу стажерів, які є жінками, ЛГБТ, представниками расових/етнічних меншин, або мають інвалідність;
  • компанія, яка фінансує, виробляє чи займається дистрибуцією фільму пропонує стажування чи працевлаштування жінками, ЛГБТ, представникам расових/етнічних меншин, або людям з інвалідністю.

Оскар для нацменшин та ЛГБТ

Стандарт D. Розвиток аудиторії. Щоб відповідати цьому стандарту, фільм має виконати наступну умову:

  • на керівних посадах студії-виробника є жінки, ЛГБТ, представники расових/етнічних меншин, або люди з інвалідністю.

Як бачимо, вищенаведені вимоги більше схожі не на популяризацію ЛГБТ, а на корпоративну соціальну відповідальність компаній, які й так наперебій хизуються тим, що пропонують роботу людям з інвалідністю та національним меншинам, допомагають зі стажуванням і працевлаштуванням студентам.

Такі вимоги Кіноакадемії можна вважати водночас і маркетинговим кроком. Тим паче, що стосуються вони лише номінації Кращий фільм, куди зазвичай потрапляють студійні стрічки. А виконати декілька з вищенаведених вимог студії буде не важко. Взяли в продюсери Двейна Джонсона, і от у вас уже самоанець в команді, додайте жінку-гримера, і ви вже закрили вимоги до інклюзивності команди проекту.

Оскар для нацменшин та ЛГБТ

Навіщо нам це все

Лозунги про цензуру і мистецтво поза політикою пропоную відразу забути. Бо, по-перше, Оскар ніколи й не був аполітичним, достатньо хоча б згадати, скільки разів вибір кіноакадеміків називали політично вмотивованим. По-друге, тільки сліпий міг не помітити тренд на емансипацію в кіно останніх років, коли на перший план у фільмах виходили героїні.

І мова не лише про римейк Мисливців на привидів чи першу у серії Бондіани жінку-агента 007. Навіть рядові жіночі персонажі сьогодні частіше виступають не додатком до чоловіків, а рівноправними партнерками. Підштовхнув до цього скандал з Гарві Вайнштайном, що став останньою краплею не лише в екранному домінуванні чоловіків, але й бізнес-процесах студій. Хоч цього глядачі помітити, ясна річ, не мають можливості.

Раніше ж подібну увагу ми спостерігали до сексуальних меншин (чого тільки варта обіцянка Disney створити першого екранного супергероя-гея в майбутній франшизі Marvel Вічні). Ну а афроамериканці на екрані – це взагалі вічна чуттєва тема для США.

Погодьтеся, ці тренди з’явилися без жодного обмеження з боку Кіноакадемії. Не так давно, у 2012 році, середній вік членів цієї організації сягав 62 років. При чому академіки були майже виключно білими, а 77% з них становили чоловіки. До 2016 року кількість жінок зросла до 46%, а 41% академіків були представниками не європеоїдної раси.

Оскар для нацменшин та ЛГБТ

Кіно – це не просто віддзеркалення нашого життя, а режисерська інтерпретація. Так само й Кіноакадемія не диктує умови, а намагається осягнути ті тренди, початок яким було покладено задовго до того, як академіки кинули виклик патріархату, сексизму та расовій сегрегації.

Тому потрібно радіти, що стара скрипуча машина Кіноакадемії змінюється сама й провокує зміни в Оскарі. І не боятися цього, а вимагати від американців, якщо вони вже претендують на звання головних борців за інклюзивність у кіно, прибирати застарілі перепони. Наприклад, вимогу прокату стрічки в американських кінотеатрах, неначе без цього її художня цінність втрачається.

Дмитро Сидоренко

Фото: GettyImages, Steven Lasry, Warner Bros

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-09-10 17:48:39