Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин
Україна і світ

Нова пандемія через 5-10 років. Як світу готуватися до спалахів і чому ми навчилися

Пандемія коронавірусу далека від свого завершення і нам ще рано розслаблятися.

Не залежно від того, чи зникне вірус, чи його вдасться побороти за допомогою вакцини, потрібно буде готуватися і до нових спалахів досі невідомих хвороб.

Ця пандемія стане не останньою в історії, але у нас є можливість зробити висновки з ситуації з Covid-19.

Факти ICTV розповідають, чого нас навчила пандемія коронавірусу і як готуватися до боротьби з новими хворобами.

Капіталізм катастроф

Протягом останніх десятиліть людство значно розслабилося у питанні підготовки до спалахів інфекцій. Зокрема, так відбувається через те, що фінансування подібних ініціатив заполітизовано.

У коментарі Фактам ICTV консультант з управління змінами, інфекціоніст Вадим Арістов розповів, що загроза епідемій існувала давно, просто на неї не звертали уваги.

– Людство дуже розслабилося. Вже у 90-му році було 18 загрозливих спалахів епідемій. Загалом зростання почалося з 60-х років, та проблема в тому, що фінансування таких важливих інституцій дуже заполітизоване у більшості країн світу, – каже Арістов.

Вадим Арістов

Замість того, щоб вкладати кошти у розроблення ліків проти майбутніх хвороб, фармацевтичні компанії концентрували свою увагу на тому, що здатне принести прибутки тут і зараз.

З точки зору бізнесу це логічно, адже потрібно показувати результат інвесторам. Та на практиці це – “постріл” собі ж в ногу, адже коли почнеться пандемія розроблення ліків буде і дорогим, і надзвичайно швидким.

– Через те, що старий капіталізм побудований на антистимулах – його називають капіталізмом катастроф. Старі бізнес-моделі дозволяють заробити лише на тому, що має ознаки катастрофи, або на тому, що через бездумність наслідків призведе до катастрофи. Людство шукає рецепти нового капіталізму – через все більш популярні “бірюзові” організаційні культури. І для цього є серйозні приводи: рівень катастроф стає все більшим, і одного разу може поставити людство під загрозу виживання.

У 2002-2003 роках вже була епідемія коронавірусу SARS-CoV, якій не дуже відрізняється від нинішнього SARS-CoV-2 (збудника Covid-19). З того часу минуло 17 років, але ми досі не маємо перевірених ліків і вакцини. За той час не було попиту від урядів щодо закупівлі таких препаратів чи замовлення їх розробки. Фармацевтичні компанії не інвестували власні капітали, бо не бачили попиту (значної кількості хворих), – розповідає інфекціоніст.

Потрібно задуматися про те, щоб змінити саму модель функціонування медичних досліджень, сфери охорони здоров’я загалом.

Одним з варіантів є надання більшої самостійності системі охорони здоров’я і фінансової незалежності. Тобто, уряди країн вже не так сильно впливатимуть на її розвиток.

Наприклад, якщо в країні розпочали реформу, на яку потрібно 15 років, то з обранням нового глави держави, план її реалізації не змінюватиметься.

А дослідження не залежатимуть напряму від фінансової вигоди тих, чи інших компаній.

– Потрібно фінансувати дослідження з прискорення протидії інфекціям. Необхідно намагатися створити препарати, які б діяли на групи вірусів. Ми маємо заздалегідь напрацьовувати арсенал, щоб коли щось трапиться, а нова пандемія може розпочатися вже через 5-10 років, бути готовими, – висловлює думку Арістов.

І хто знає, можливо, якби людство готувалося і вкладало кошти в дослідження різних вірусів, то і пандемії Covid-19 у нас би не було.

Не остання пандемія

Чума, Холера, Іспанка – це хвороби, які переростали в масштабні епідемії і з якими людству доводилося боротися сотні років.

Нині система охорони здоров’я на абсолютно іншому рівні і здатна на речі, які б навіть кілька десятків років тому назвали б дивом. Але ми виявилися абсолютно не готовими до пандемії.

– Це не остання пандемія. Історія вчить нас, що спалахи хвороб та пандемій є, по суті, частиною життя. Коли прийде наступна пандемія, світ має бути готовим краще, ніж цього разу, – нещодавно висловив свою думку гендиректор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Аданом Гебреісус.

І підготовка має розпочатися вже зараз. Зокрема, країни мають звертати більшу увагу на нарощування системи відслідковування контактів, адже це дозволить мінімізувати розповсюдження захворювання.

– Потрібно мати центральний епідеміологічний ресурсний хаб – методичний підрозділ, який може швидко розгорнути мережу медичних розслідувачів. Адже тримати близько 30 тис. епідеміологів в Україні тривалий час – дорого.

Однак розслідування контактів – це єдине, що може допомогти швидко зупинити інфекцію. Розслідувачами можуть бути люди, яких наймуть на кілька місяців, їм проведуть інтенсивний курс з методики розслідування контактів, дадуть доступ до електронної бази з усіма необхідними інструментами і робоче місце в епідеміологічному хабі регіона, – розповідає консультант з управління змінами.

В країнах має існувати ціла система, яка буде готова за першої необхідності розпочати своє функціонування та протидіяти розповсюдженню інфекції.

коронавирус

Вона має включати в себе не лише лікарів, але й місця, де можна буде працювати і розміщувати хворих.

– Оскільки пандемії будуть, що вже зрозуміло не лише дітям, але й політикам, країнам потрібно мати загони реагування. Під час пандемії зросте попит у ліжках, однак протягом “мирного часу” їх стільки не знадобиться. Відповідно, необхідно створити законсервовані корпуси, які були присутні в регіонах.

Щоб в будь-який час там могли увімкнути світло, опалення водопостачання і ввести їх в роботу. Також потрібні “ударні бригади”. Це мають бути лікарі зі звичайних лікарень, які б через додаткове фінансування підтримували б особливу підготовку з інфекційних хвороб і реаніматології. За це вони повинні бути готовими до екстреної мобілізації і перекидання в місця спалахів, – каже Арістов.

Якщо навіть законсервованих місць не вистачатиме, можна заручитися підтримкою великих компаній, які мають власні хаби.

Їх можна швидко переобладнати на медичні хостели, де працюватимуть лікарі та надаватимуть допомогу пацієнтам.

Ці кроки допоможуть частково запобігти ситуаціям, які виникали під час пандемії Covid-19. Меншим навантаження на медичну систему не стане, але лікарям хоча б не доведеться обирати між тим, кого рятувати.

Та це лише частина тих змін, які необхідні для підготовки до нових пандемій. Система охорони здоров’я також має перевтілитися.

Зміни в охороні здоров’я

На прикладі пандемії коронавірусу ми бачимо, що більшість систем охорони здоров’я опинилися на межі. Так, фактично пандемія це “стресова ситуація” і бути готовим до неї на 100% не можливо.

Але через проблеми з обслуговуванням пацієнтів у деяких країнах смертність від Covid-19 сягала 13-14%, тоді як у середньому вона коливається на рівні 3%.

Багато спеціалістів схиляються до думки, що дистанційний огляд пацієнтів має стати нормою для систем охорони здоров’я.

Звичайно, діагностувати всі хвороби дистанційно не вдасться, але чим менша кількість пацієнтів чекають на прийом лікаря, тим менший шанс в них підхопити щось ще.

– Через дистанційні технології не зникне відвідування лікарів. Я думаю, що зустріч з лікарем віч-на-віч у кабінеті з фізичним оглядом залишиться. Але інші аспекти охорони здоров’я, наприклад, повторний візит, чи навіть післяопераційне відвідування лікарні перейдуть в дистанційний режим, – вважає гендиректор PA Clinical Network Яан Сідоров.

На його думку, питання лиш у тому який відсоток оглядів та консультацій перейде в онлайн. Це може бути як 10%, так і 60%.

Візит до лікаря

Служба, відома в Україні як санітарно-епідеміологічна, також має повернутися, і не лише в нашу державу, а й в усі інші. Так, вона може носити вже іншу назву, але мати ті ж функції.

Ще одна проблема, особливо в Україні, модернізація закладів охорони здоров’я. Нині навіть у США є лікарні, які хоч і знаходяться поруч, не здатні надати всі необхідні послуги пацієнтам.

Для цього потрібно зменшити кількість медичних закладів, аби не було таких, в яких пацієнтам надають послуги низької якості.

Це не має означати, що разом з цим зменшиться кількість лікарів або ліжок, просто все буде оптимізовано.

Водночас, людям потрібно нагадувати, що відвідувати лікаря – це безпечно і правильно. В Україні багато людей звикли чекати до останнього, щоб звернутися за допомогою і це потрібно змінювати.

І ця обізнаність не має зникати під час пандемії.

– Я майже вважаю це рекламною кампанією, щоб переконати пацієнтів, що зараз безпечно відвідувати свого лікаря. Щойно порушимо це питання, щойно проінформуємо їх про це, потрібно також розповісти, що ми робимо в клініках, щоб зробити їх безпечними для відвідування, – каже Сідоров.

На глобальному рівні потрібно звернути особливу увагу на ВООЗ, яку вже давно критикують багато країн світу.

ВООЗ

Нині ця структура стала занадто заполітизованою і більше піклується про те, щоб всім догодити, а не про добробут кожної країни. ВООЗ, найімовірніше, не зникне найближчим часом, але паралельно їй може з’явитися інша організація, яка краще себе проявлятиме.

– Цілком можливо, що замість ВООЗ створять нову паралельну структуру, яку фінансуватимуть великі філантропи. Вона буде побудована за іншими алгоритмами – більш активна і результативна.

Це необхідно, адже ВООЗ намагається применшити витрати, рішення, щоб вони були збалансовані, не було зайвого фінансового тиску на маленькі країни, щоб великі країни не здійснювало політичного тиску на ВООЗ через наслідки для їх великого бізнесу, – висловлює думку Арістов.

Чому нас навчила пандемія

Під час пандемії нам довелося переосмислити все – від звичних буднів до того, як ми подорожуємо і спілкуємося з рідними.

На глобальному рівні можна виокремити три основні уроки. По-перше, країни мають єднатися ще більше, аніж будь-коли.

Ми вже побачили це у розробленні вакцини від Covid-19. Більшість держав об’єднують зусилля для того, щоб якнайшвидше випустити безпечну вакцину.

– Уряди, вчені та промисловість дуже швидко готують вакцину проти коронавірусу. Громадськість могла б більше оцінити або, принаймні, зрозуміти складність цієї кризової ситуації, і те, що є багато людей, які дуже наполегливо працюють для прогресу науки з безпрецедентною швидкістю, – вважає Старший науковий керівник в Janssen Vaccines & Prevention Джером Кастерс.

І надалі потрібно зберігати цю тенденцію до об’єднання зусиль, а не тяжіння до інклюзивності країн, прихильником якої є, наприклад, президент США Дональд Трамп.

По-друге, людям необхідно навчитися пристосовуватися до нових реалій і споживати лише якісну і перевірену інформацію про нову хворобу.

Через кілька місяців після пандемії ми побачили, що жителі багатьох країн перестали використовувати засоби індивідуального захисту та дотримуватися дистанції. А мобільність населення навіть зросла у порівнянні з доепідемічним періодом.

Коронавірус

Загалом, людям потрібно змінити своє ставлення щодо того, як хвороби впливають на наше повсякденне життя. Якщо ніхто з вашого кола знайомих не захворів на новий вірус – це не означає, що його не існує.

По-третє, ми навчилися тому, що дистанційна робота, спілкування тощо є чудовою можливістю для того, щоб стримати розповсюдження хвороби.

Так, представники далеко не всіх професій можуть працювати без особистої присутності, але діджиталізації веде до того, що все більше і більше людей зможуть працювати з дому, тим самим зменшуючи ризик підхопити нове захворювання.

Ми звикли забувати про погане. І, колись, події 2020 року згадуватимуться як страшний сон.

Але поки цей “кошмар” триває необхідно мобілізувати усі зусилля, щоб нова пандемія принесла світу набагато менше проблем.

Та якщо ми просто перетерпимо все і нічого не змінимо, то через якийсь час можемо сильно пожалкувати. Це нині коронавірус несе найбільшу загрозу лише для певних груп населення і має показник смертності у 3%, а він може бути й 30%.

Владислав Бомбела

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-09-10 15:19:38