Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Місто і регіон

Ніжинські полуниці збирають румуни

На 30 гектарах, за п’ять кілометрів від Ніжина, 38-річний Андрій Білий, керівник фермерського господарства «Ніжин Агроінвест», вирощує полуниці, малину та обліпиху.

Збирати ягоди йому допомагає родина Волошиних. Приїхали на заробітки з села Порошково Закарпатської області. Це 30 кілометрів від Мукачевого.

— Нас одинадцять чоловіків і тринадцять жінок та дівчат. Брати, сестри, їхні діти. Я тут з дружиною, 40-річною Славою, донькою, 20-річною Марійкою, синами, 19-річним Омеляном і 16-річним Василем, — розповідає 40-річний Омелян Волошин, голова родини. — Ще одна донька, 21-річна Вікторія, залишилися вдома на господарстві: маємо коней, курей, корову. Другий рік сюди їздимо. Збирали полуниці у червні, малину і обліпиху — з серпня і до початку морозів. Записують відразу на полі, хто скільки здав. Від кількості і заробітки. Працюємо щодня з 5.00 до 13.00 приблизно. Якщо є замовлення, можемо затриматися. Вихідний — неділя. Так само і в себе вдома. Бо в неділю ходимо до церкви.

Ми румуни за національністю, але в паспорті вказано — українці, — хвалиться Омелян.

— Коли збираєте, їсте?

— Їмо. Ще тільки початок збору, тому поки не набридла. В день зараз збираємо до ста кілограмів. Минулого року було і по 120-130. Може, цього року поб’ємо рекорд. Закінчаться полуниці, на місяць — додому і в серпні знову сюди, на малину.

— Спеки не боїтеся, он як пече останні дні?

— Нє, ми привикли до такої погоди. Збираємо полуниці вже багато років. Можна окрім цього і додатково заробити. Дівчата он залишаються після збору і сапують.

За кордоном раніше працював, але через коронавірус був змушений залишитися в країні і тут шукати роботу. Дорога сюди в один кінець на одного близько 500 гривень. Ходить прямий потяг Ужгород-Ніжин. У дорозі сімнадцять годин. Половину вартості оплатив хазяїн. Житло теж його. Сніданок за наш рахунок, за обід і вечерю платить Андрій.

Андрій Білий з дружиною Вікторією розпочали ягідний бізнес сім років тому з гектара землі.

— Перед Революцією Гідності купив під Ніжином гектар землі, планував там будувати котедж не містечко. Але долар швидко виріс з 12 до 28 гривень. Тому у 2014 році вирішив займатися ягідництвом. Спочатку малиною. Технологію перейняв від рідного дядька, він вирощував малину для себе. В перший рік ми відбили кошти, які вклали, трохи заробили. Наступного року нам цей гектар приніс близько десяти тисяч доларів чистого прибутку. Спрацювала жадібність: а що буде, якщо я посаджу 10 гектарів? Почав шукати ділянку, щоб далі розвиватися.

У 2016 році посадив обліпиху, а наступного року перші полуниці. Зараз ми в Україні єдині промислові виробники обліпихи. Але щоб отримати врожай і щось заробити, потрібно мінімум чотири роки чекати. Минулого року ми таки зібрали перший врожай. Попит на ягоду був, можливо, через епідемію коронавірусу.

Зараз у місті шість точок, де можна придбати свіжі ягоди. Але купують менше, хоча ціна відсотків на тридцять нижча, ніж у 2020 році — 45-50 гривень. Цьогоріч більше полуниць, були сприятливі умови для її зимування і розвитку. Ягоди в цьому році крупні і красиві. У нас близько десяти сортів.

Ягода пішла тижнів на три пізніше, ніж в минулі роки, через дощі і прохолодну погоду. Для полуниць потрібно, щоб температура вночі була не менше десяти градусів. Спостерігаємо, що ранні, середні і пізні сорти дають врожай одночасно.

— Чому не берете місцевих на роботу?

— Вони самі не хочуть. То не можуть, то щось болить, то свято у них. І на поле вони виходять не раніше сьомої години. А полуниці збирати треба зранку, бо о десятій перша партія повинна бути вже на ринку.

— Скільки заробляють збирачі полуниці?

— Від шести до дванадцяти гривень за кілограм. Більшу ягоду збирати швидше, тому оплата нижча. І навпаки, збір дрібніших полуниць оплачується дорожче.

120 кілограмів помножити на 6 гривень, виходить заробіток 720 гривень щодня.

Моїй доньці десять років. Два роки тому вона на рівні з заробітчанами стояла в полі і заробляла власні кошти. Ніка працювала на рівні з усіма, і ніхто не робив їй знижку на те, що вона моя донька. Заробила за сезон 15 тисяч гривень і купила собі ноутбук. Цього року Ніка стоїть на базарі і продає полуниці. Вона знає, що таке гроші, як вони заробляються.

— Розсаду продаєте?

— Ні. Можна було розвивати, як напрямок, але це інша специфіка. Потрібно або вирощувати ягоду, або розмножувати рослину — зривати квітки, щоб сили йшли на кущ.

Малина з фермерського господарства Андрія Білого здебільшого йде на експорт у Чехію, Польщу. А от з полуницями важче, їх на місцевому ринку витісняють полуниці з Єгипту.

* * *

Не втрималася, пробую полуничку прямо з поля. Соковита, солодка. Всюди неймовірний запах полуниць і соломи, яка лежить між кущами.

Привезла спробувати ягоду і своїй киці. Вона полюбляє ласувати не тільки мишами, а й персиками і полуницями. З’їла за милу душу.

gorod.cn.ua, Ольга Самсоненко, тижневик «Вісник Ч» №25 (1832), 24 червня 2021 року

Джерело: mynizhyn.com
2021-06-30 14:26:02