Німеччина не запросила послів РФ й Білорусі на 80-річчя завершення Другої світової війни

Посли Росії та Білорусі не отримають запрошення на урочистості в парламенті Німеччини, присвячені 80 річниці завершення Другої світової війни, через побоювання, що вони можуть використати цей захід для антиукраїнської пропаганди.

Про це пише The Guardian.

Вшанування річниці завершення Другої світової війни

Церемонія у нижній палаті парламенту (Бундестаг) відбудеться 8 травня й буде присвячена поразці нацистської Німеччини. На ній будуть присутні кілька представників дипломатичного корпусу в Берліні, але будуть відсутні посли Москви та Мінська.

Це рішення було прийнято на основі “оцінки урядом питання запрошення представників”, повідомив речник парламенту.

МЗС ФРН раніше надіслало рекомендації місцевим, земельним і федеральним органам влади не включати російських і білоруських представників до списків запрошених на офіційні заходи, присвячені завершенню війни, яку Бундестаг описує як “День визволення від націонал-соціалістського режиму насильства”.

МЗС висловило занепокоєння, що дипломати РФ та Білорусі можуть “використати події й зловмисно пов’язати їх із воєнною агресією проти України”.

Німеччина є рішучим союзником Києва в боротьбі проти російського вторгнення і другим за обсягами постачальником військової допомоги після США.

Офіційна церемонія в Бундестазі стане першою великою подією такого характеру після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. У ній візьмуть участь президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та спікерка парламенту Юлія Клекнер.

Речник зазначив, що головна увага заходу буде зосереджена “на Другій світовій війні, яку розпочали німці від імені німців у 1939 році, з її мільйонами жертв”, і що жодні представники інших країн не будуть запрошені.

Реакція посла Росії Нєчаєва

Посольства Росії та Білорусі не одразу надали коментарі. Але посол Росії Сергій Нєчаєв назвав вказівки МЗС такими, що “гірко розчаровують”. Він заявив в інтерв’ю Berliner Zeitung, що традиційні заходи були “частиною шляху до нашого примирення”, яке такі рішення “ставлять під загрозу”.

Заява Бундестагу з’явилася після суперечки, викликаної участю Нєчаєва в урочистому заході у середу в східному місті Зеєлов. Організатори передбачили мовчазну церемонію, щоб уникнути суперечливих заяв, однак на фото в медіа видно, як Нєчаєва тепло вітали місцеві чиновники.

Битва за Зеєлівські висоти, найбільша на території Німеччини під час Другої світової війни, призвела до загибелі 33 тис. солдатів Червоної армії, включно з бійцями з Росії, Білорусі та України, а також 16 тис. німецьких військових і 2 тис. польських солдатів.

Посол України Олексій Макеєв різко розкритикував участь Нєчаєва в події як “недоречну”, назвавши його “представником злочинного режиму, який щодня атакує мою країну ракетами, бомбами й дронами”.

Консерватор Фрідріх Мерц із блоку ХДС/ХСС, який має бути приведений до присяги як канцлер 6 травня, пообіцяв зберегти тверду підтримку України з боку Берліна. У новому парламенті після виборів 23 лютого найбільшу опозиційну силу становить ультраправа проросійська партія “Альтернатива для Німеччини”.

Німеччина зберігає масштабні меморіали, присвячені ролі Червоної армії в перемозі над Адольфом Гітлером, у рамках угод, які супроводжували об’єднання країни після падіння Берлінського муру у 1989 році та розпаду комуністичної Східної Німеччини.

Президент Росії Володимир Путін неодноразово посилався на спадщину Другої світової війни, щоб виправдати своє вторгнення в Україну.