«Ні світла, ні зірок, ні горизонту»: як льотчик Олег веде Су-27 крізь темряву війни

Понад 200 бойових вильотів, бомбардування і перехоплення «шахедів» у повній темряві — така реальність льотчика Олега, який із перших годин повномасштабної війни піднімає винищувач Су-27 у небо.

Його історію оприлюднили в Командуванні Повітряних Силах.

Олег з дитинства знав, ким хоче бути. Після першого побаченого літака інших професій для себе вже не уявляв. Спочатку мріяв про цивільну авіацію, але згодом прийшов до рішення, яке вважав єдино можливим: «Су-27. І тільки він».

У бригаді льотчик служить з 2019 року. За роки підготовки пройшов повний цикл тренувальних польотів, набрав наліт і заклав фундамент, на якому вже у війні будував свою роботу в реальному бою.

З початком повномасштабного вторгнення цей фундамент став критично необхідним: нерідко саме секунди визначали безпеку екіпажів і результат виконаного завдання. На запитання про кількість бойових вильотів Олег відповідає стримано: «Більше ніж 200».
Для нього це не статистика — це обсяг виконаної роботи.

Нічні операції та політ «у темній кімнаті»

Серед десятків бойових завдань особливо запам’ятався нічний виліт на Донецькому напрямку. Починали ще засвітла, але вже під час входу в район роботи небо накрила суцільна темрява. Умови були надскладні: бомбометання в хмарах, уночі, з великої висоти, без візуальної видимості.

Олег ішов між іншими бортами, орієнтуючись виключно за приладами та короткими візуальними «спалахами». Єдине, що він тоді бачив унизу, — освітлений Покровськ, у якому, за його словами, «дихало життя».

Не менш виснажливою була операція в березні 2023 року — виліт на перехоплення «Шахедів».

«Дві години в хмарах. Ні світла, ні зірок, ні горизонту. Просто темрява і прилади. Наче сидиш у темній кімнаті», — згадує льотчик.

У таких умовах працюють лише навички, самодисципліна й мотивація.
«Інтуїція та мотивація часто рятують», — каже Олег.

Перший день війни і робота без сну

24 лютого 2022 року Олег зустрів удома — у випадковій відпустці після профілакторію. Телефон мовчав, тривоги не надходило. Він просто зібрав речі й сам прийшов у частину.

Відтоді в його службі були:

• вильоти на ураження;
• нічні передислокації на інші аеродроми;
• цикли, коли на сон випадало лише кілька годин;
• по три-чотири бойові операції за добу.

Це реальність бойової авіації — постійне фізичне виснаження, психологічний тиск і відповідальність за борт, що не зникає ні на день.

Су-27 як продовження пілота

Для Олега Су-27 — це більше, ніж техніка. Це інструмент, який вимагає повної концентрації, витримки й безпомилкового відчуття моменту. У кабіні час стискається, світ звужується до показників приладів і голосів у радіоефірі. Сумніви зникають — залишається лише завдання й небо.

«Наше небо — наша відповідальність. Ми його захищаємо щодня. І захистимо за будь-яких умов», — підсумовують у Повітряних Силах.

Як повідомляла АрміяInform, Президент Володимир Зеленський відзначив роботу захисників та захисниць, які служить у ракетних військах і артилерії, а також подякував їм за щоденну складну, але надзвичайно важливу для оборони України роботу.