«Ні фронт, ні країна без мобілізації не вистоять»: військові пояснили потребу комплектування Сил оборони
«Мусимо продовжувати», — переконані військовослужбовці Збройних Сил України, які після поранень та контузій далі служать українському народові в тилу.
Щоб допомогти побратимам на передовій, вони взяли на себе нелегкий і часто невдячний обов’язок служби у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Саме від їхньої повсякденної служби залежать поповнення та заміна бійців на фронті, які мають змогу ротацій та відпочинку завдяки тим, хто приходить їм на заміну.
Адже, як каже один з героїв матеріалу, ТЦК та СП — це відділ первинного набору кадрів до Збройних Сил України.
До дня мобілізаційного працівника, який відзначають згідно наказу Міністра оборони України 17 березня, АрміяInform зібрала міркування трьох українських захисників про значення мобілізації для захисту України.
«Бійцям у війську потрібна підтримка, допомога і заміна»
Сержант ЗСУ Ярослав Кирик із позивним «Кіндрат» упродовж трьох років захищав Україну на передовій у складі 125-ї бригади територіальної оборони.
Він пройшов через бої в Серебрянському лісі на Донбасі, виконував завдання на півночі Харківщини та в районі Гуляйполя на Запоріжжі.
Нині Ярослав Кирик обіймає посаду штаб-сержанта групи комунікацій Львівського обласного ТЦК та СП.
Військовослужбовець переконаний, що країна не зможе вистояти без мобілізації, натомість поширення міфів про ТЦК є вигідним ворогу.
— Я подумав, що на службі в ТЦК та СП зможу бути корисним — пояснити людям, що бійцям у війську потрібна підтримка, допомога і заміна. Намагаюся змінити ставлення до мобілізації.
Ця проблема важка і, на жаль, в цьому вона знаходить союзників серед агентів ворога, які поширюють різні ІПСО та просто пропаганду.
Це важко, але мусимо продовжувати, бо ні фронт, ні країна без мобілізації не вистоять, — наголошує Ярослав Кирик на позивний «Кіндрат».
«Якщо Сили оборони не отримуватимуть поповнення, агресор виграє»
Майор Збройних Сил України Олег із позивним «Студент» у цивільному житті є фаховим істориком, кандидатом історичних наук і доцентом університету.
Він двічі мав можливість отримати офіційне бронювання, однак обидва рази свідомо відмовився, обравши службу в лавах Сил оборони.
Після контузії та поранення обіймає посаду начальника групи психологічної підтримки персоналу Дніпровського районного ТЦК та СП Дніпропетровської області.
Офіцер упевнений, що відсутність поповнення та заміни військових на фронті неминуче призведе до поразки, тож альтернативи мобілізації немає.
— Як воєнний історик можу сказати, що ті проблеми з мобілізацією, з якими стикається нині Україна, не є унікальними. З ними мали справу чимало держав, які мусили вести великі війни.
Наразі ТЦК та СП — це структура, через яку до Збройних Сил потрапляє переважна більшість особового складу.
Бо якщо Сили оборони не отримуватимуть поповнення, агресор виграє, — підкреслює майор Збройних Сил України Олег на позивний «Студент».
«ТЦК та СП — це відділ первинного набору кадрів до Збройних Сил України»
Боєць із позивним «Директор» у мирному житті Сергій працював учителем української мови та літератури й очолював гімназію.
Посада директора давала йому право на офіційне бронювання та можливість служити державі через освіту підростаючого покоління, не беручи участі в бойових діях.
Однак він вирішив інакше і після участі у бойових діях, важкої контузії та тривалого лікування продовжив службу в ТЦК та СП.
Військовий переконаний, що без мобілізації та поповнення українського війська захист України неможливий.
— Я трішки погано ходжу, ноги погано слухаються, тому в мене зараз більш сидяча робота за комп’ютером, обробка документів.
Мене дуже чекають в гімназії, і я сам хочу повернутися, однак я потрібен зараз і тут. Бо ТЦК та СП — це відділ первинного набору кадрів до Збройних Сил України.
Адже якщо не буде кому служити в Силах оборони, то росія нас захопить й окупує, — наголошує солдат Сергій із позивним «Директор».
