Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

NFT з Джевелінами та Примарою Києва: як IT-фахівці з України заробили для ЗСУ 3 млн грн

Електронні картинки з Джавелінами та Привидом Києва купували інтернет-користувачі по всьому світу, за три  доби вдалося зібрати $115 тисяч.

Девелопери одразу домовились – все до копійки віддадуть українській армії.

Це історія про те, як айтішники з України та США створили шість електронних картинок NFT, які продали на спеціальному аукціоні, а гроші задонатили Збройним силам України.

Тема NFT для багатьох – космос. Збагнути, що є картинки в інтернеті, які можуть коштувати тисячі і навіть мільйони доларів, важко.

Тож хто і навіщо їх купує і чи може нове захоплення інтернет-користувачів назавжди змінити наше уявлення про всесвіт – ексклюзивне інтерв’ю Фактів ICTV з авторами NFT та організаторами проєкту допомоги ЗСУ.

Шість електронних картинок NFT, які продали на спеціальному аукціоні

Автори NFT:

  • Юлія Куцеконь – 3D character artist
  • Микита Лєбедєв – Central Software Bureau, Co-Founder
  • Едуард Данилко – Central Software Bureau, Co-Founder
  • Павло Бендус – Universe-Product Manager

Юлія Куцеконь

– Юлю, ви разом з командою створили колекцію NFT на підтримку української армії, яку продали за $115 тисяч! Що таке NFT?

Чи правильно я розумію, що це якісь картинки в електронному варіанті, які не можна помацати, у реальному світі їх не існує, на відміну від картин, які ми бачимо в музеях? Якщо це так, то чому це коштує так дорого? І, до речі, за скільки можна продати ці NFT, є якась межа?

– NFT двома словами – це цифрове мистецтво. Так, його не можна ні помацати, ні спробувати на смак, нічого з ним зробити в нашому реальному світі ми не можемо. NFT може коштувати і дуже дешево, і дуже дорого. Чому це так, поки що для себе я відповіді не знайшла, і думаю, що багато людей поки що не можуть зрозуміти цей феномен.

Наприклад, було відомо, що цифровий колаж був проданий, здається, кілька років тому, а може й менше, за приблизно $70 млн! В той час коли робота Бенксі, відомого художника, була продана цьогоріч, здається, тільки за €20 млн.

– Хто ті люди, які купують NFT? Для чого їх купують, де їх розміщують? Я навіть чула, що NFT підкреслює статус людини, яка його купила, інколи ними навіть хизуються, так?

То можна NFT прикріпити на свій профіль в Інстаграмі замість аватарки, щоб усі бачили, що ти багата людина? Чи це купують якісь поціновувачі електронного мистецтва?

– Ці NFT купують поціновувачі криптовалют, здебільшого молоді, багаті люди. Так, картинку, відео, можна поставити собі на аватарку. Я знаю, що зараз є цілі віртуальні всесвіти, де розміщені магазини відомих брендів, де є відомі ресторани, і люди можуть просто приходити туди, замовляти, і їм додому будуть привозити цю їжу.

Це взагалі щось нове, і щоб якось себе ідентифікувати в цьому новому віртуальному всесвіті, люди купують 2D-картинки – ставлять на аватарку, або  3D-персонажів, які потім можуть бути використані в цьому всесвіті цією людиною. Це твій віртуальний лук.

– А чи простота картинки може вплинути на її вартість? Я чула, що примітивну картинку, на погляд таких непоціновувачів електронного мистецтва, як я, можна продати за мільйон доларів? А можна й за два!

– Були такі випадки?

– Так, такі випадки були, і пояснити це зараз неможливо. Можна бачити приклади того, що люди купують картинку камінчика за $2 млн, а таку картинку може зробити дитина років трьох.

– Що саме ви створили для Збройних сил України? Картинок було шість, що саме зображено на вашій?

– На цій картинці зображений чоловік без стрижня. Оригінальна робота Сергія Шауліса, харківського скульптора, який проживає в моєму рідному Харкові, що зараз перебуває майже постійно під обстрілами рашистів.

Ця робота про спустошеність, спустошеність кожного з нас, кожного з українців, але ця спустошеність може бути сповнена надією на порятунок, і цю надію нам дають наші доблесні воїни, які зараз захищають нашу з вами свободу.

– Наскільки я знаю, ви зараз з іще кількома художниками евакуювались із Харкова, живете в орендованому будинку, водночас створюєте колекцію, яку продали за понад сто тисяч доларів.

То чи не спадало на думку якусь частину виручених коштів взяти собі? Чи не шкода було віддавати такі великі гроші?

– Ні, зовсім не шкода, бо я вважаю, що кожна копійка, яка була передана на армію, наближає всіх нас до омріяної  перемоги!

МИКИТА ЛЄБЕДЄВ:

Микита Лєбедєв

–   А як взагалі виникла ідея створити колекцію NFT для української армії?

– Ідея виникла приблизно через день-півтора після старту війни, ми прийшли до тями, зібралися, очевидно, що потрібно починати щось робити! Вибір впав на NFT, тому що з Пашею, Едіком ми працюємо над криптопроєктами і зробити якийсь дроп, NFT для нас не становить проблем.

У нашій компанії є люди, які перекривають усі компетенції, у нас є досвід створення таких проєктів, і ми хотіли швидко запустити якийсь проєкт, щоб швидко зібрати, тому що не зрозуміло було тоді, коли вимкнуть інтернет, світло. Тому ми діяли швидко і тому такий результат – ми зробили колекцію десь за три дні.

– Що таке NFT? Поясніть для людей, які в цьому не тямлять.

– NFT – це сучасний цифровий актив, і насправді NFT – не обов’язково просто картинка, NFT може бути файлом. Це може бути картинка, аудіофайл, відеофайл.

Суть у тому, що NFT зберігається на блокчейні, відповідно, вся історія якихось покупок, продажів цих NFT, переміщень їх від одного користувача до іншого видима, тому що зберігається на блокчейні, і всі можуть ці дані перевірити.

Таким чином доволі просто перевірити NFT на правдивість, чи то унікальність, скажімо. Якщо в живому світі є картина, та ж Мона Ліза, то є цілі окремі професії, люди, які займаються тим, що відрізняють оригінал від підробки.

На блокчейні це зробити значно простіше, тому що весь код, який репрезентує цю картинку чи файл, він доступний для всіх, це може зробити будь-хто, хто розбирається в тематиці – зайти, перевірити і дізнатися наскільки ця NFT є тим, що вона собою репрезентує.

– А ексклюзивність NFT – обов’язкова умова?

– Все залежить від того, яку ціль і мету переслідував автор, коли створював цю NFT. Це як з книжкою. Може бути суперунікальна книжка, з автографом, одна в своєму роді. Або ж це може бути просто книга з енним накладом. Так само з цими картинками! Вони можуть бути однаковими, однак їх є лімітована кількість, і цю кількість, лімітованість визначає сам автор, коли створює NFT.

– І ця ексклюзивність позначається на ціні NFT?

– Певною мірою так. Чим менше цих NFT, тим більше вони мають якоїсь унікальності. Але також дуже залежить, чи набуде NFTшка  популярності, від того, хто є автор і хто її запускає.

— Хто був автором вашої колекції? Це волонтери, які, наскільки я знаю, працювали безоплатно?

– Так, розробкою NFT, самого арту, зайнялися наші колеги. Ми намагалися зробити все якнайшвидше, написали колегам. Всі, хто захотів, мали бажання – підключилися. Все було на волонтерських засадах.

– Це все українці?

– Не тільки! Дуже велику підтримку нам дали наші партнери з Америки. Один колега дуже допоміг з розробкою артів, у нас було шість NFT, три з них були статичними картинками, а три анімованими, і він дуже сильно допоміг у розробці цих анімованих NFT. Тому долучилися практично всі, і всі хотіли чимось допомогти.

-Тоді перерахуйте, хто ще долучився до створення NFT – українці, американці, хто ще?

– Українці й американці. У нашому колі так склалося, що працює велика команда з України та партнери з Америки.

ЕДУАРД ДАНИЛКО:

Едуард Данилко

– Яке завдання ставили авторам? Це обов’язково мала бути тематика про Україну, українську армію чи будь-яка?

– Ми намагалися покрити всіх людей, які жертвуватимуть гроші – намагалися покрити тему мистецтва, озброєння – на той момент це було популярно, та й зараз це популярно.

Наприклад, американці дуже люблять джавеліни, і ми не могли оминути це стороною. Та й загалом це нині дуже корисна штука. Ми намагалися створити різні моделі для різних людей, тому їх було кілька штук. А анімовані моделі ми додали, тому що в світі NFT динамічні речі цінуються трохи більше, можливо, через те, що вони цікавіше виглядають.

– Що охочіше купували?

– На той момент у нас була моделька Привида Києва (легендарний образ, збірний образ українського льотчика, який наводить жах на ворожу російську авіацію, – Ред.), він тоді розлетівся по всьому світу, про нього знали всі, і зараз, думаю, знають. Найбільше було на моделі Привида Києва.

–  Микита Лєбедєв, а що покупці роблять з цими NFT, де їх розміщують? Його можна прикріпити на аватарку або електронний гаманець, щоб було зрозуміло, наскільки ти платоспроможний? Де ними хваляться?

– Навіть на APPLE WATCH!

ЕДУАРД ДАНИЛКО:

– Це залежить від NFT, формату файлу, тому що є NFT, які створені для profile picture – аватарок – у якихось соцмережах у WhatsApp, Telegram. Вони мають спеціальний розмір, вони квадратні, наприклад, щоб усе вклалося в коло Telegram або Twitter.

А є інший тип NFT, який не завжди так “укладається”, і вони створені для якихось інших цілей. У випадку з нашими NFT у нас не було завдання зробити їх як profile picture. Тому я не знаю, може хтось і ставив. Ми за цим на той момент вже не стежили, тому що війна, і ми свою справу зробили і пішли думати, що можна робити далі.

ПАВЛО БЕНДУС:

Павло Бендус

– У будь-якому разі ці NFT видимі в гаманцях людей, які їх купували, тобто інші люди їх можуть побачити в тих гаманцях.

– А розраховувалися електронними грошима? Як ви ці гроші перераховували на потреби української армії?

– Коли ми почали збирати, ми мали задум збирати повністю в криптовалюті і думали, яким чином і куди їх перерахувати. І так склалося, що буквально в той період, коли ми зробили запуск, Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило офіційні криптогаманці, на які можна було скидати підтримку, що ми потім і зробили.

Всі гроші, вся криптовалюта надійшла нам з продажу на гаманець, до якого мали доступ кілька людей. Це були ми і наші партнери з Америки, тобто такий спільний гаманець, з якого ти просто так не можеш кудись гроші надіслати.

Для того, щоб їх надіслати, це повинні затвердити всі люди, які мають доступ до цього гаманця, така спільна транзакція. І потім такою спільною транзакцією ми переслали всі гроші на рахунок Міністерства цифрової трансформації.

– А що це за аукціон такий, де продають NFT, як там їх розмістити, які умови, чи є початкова ціна, яка потім зростає, чи ціна стала?

МИКИТА ЛЄБЕДЄВ:

– Для цього проєкту ми зробили свої власні smart-контракти, які відносно прості, а також свій сайт, аукціон запустили самостійно, і це був продаж із константною ціною, тобто NFTшки коштували по 0,06 ефіру, їх було шість видів.

Люди могли заходити та купувати їх у нас на сайті. Але у світі NFT, коли ти купуєш якусь NFT, вона приходить до тебе на гаманець, і ти можеш торгувати нею і на інших майданчиках, таких як OpenSea тощо, і там уже люди можуть їх далі перепродавати. Але ми починали продавати зі свого особистого сайту.

– А яка ціна ваших NFT?

– 0,06 ефіру – це десь 160 доларів було на той момент.

– А один NFT можна було купити кілька разів?

– Так, кожну NFT люди могли купити кілька разів. Також ми продавали bandel, тобто колекцію з усіх шести, яку люди могли купити однією транзакцією.

–  А географія покупців – усі країни світу чи тільки Україна?

– Покупців ми не відстежували, бо у криптосвіті все побудовано на транзакціях і не видно, звідки купують, але, судячи з нашого кола знайомих та зв’язків, я думаю, що це була більшість із Заходу та США.

– А ви бачили, скільки учасників прийшло на цей аукціон?

ПАВЛО БЕНДУС:

– Учасників не перевіряли, але ми дивилися, скільки продалися NFT і в загальній сумі NFT продалися 668 разів.

– Це круто! А ви на яку суму розраховували?

ЕДУАРД ДАНИЛКО:

– Ми розраховували на суму більше за нуль, я вам так скажу, бо на другий, третій день війни кожна копійка мала сенс, і якби всі збирали по копійці, це була б велика сума. Навіть ті сто тисяч із копійками, що ми зібрали – нас ця сума повністю задовольняла, бо на це багато чого можна купити.

ПАВЛО БЕНДУС:

– Це сума, яку ми б ніяк не потягнули б поодинці, тому, в будь-якому разі, результатом ми задоволені.

– А було бажання якийсь відсоток собі забрати, один чи три, так звані менеджерські?

МИКИТА ЛЄБЕДЄВ:

– Ні, про це тоді ніхто не думав, думали тільки, як ще зі своїх власних докинути хіба що!

ЕДУАРД ДАНИЛКО:

– Так, тому що ми цю колекцію самі ж мінтили із наших електронних гаманців. Ми не тільки її створили, а й, за фактом, задонатили в наш донат.

– Ви ці гроші перерахували до Міністерства цифрової трансформації, а вони куди?

ПАВЛО БЕНДУС:

– Знаємо, що на потреби ЗСУ. На які конкретно потреби, нам невідомо. Але гаманець перевірений, його виклав сам Федорів (міністр цифрової трансформації, – Ред.), і дуже багато людей надсилали туди допомогу. Тому ми, власне, вирішили, що це найпростіший спосіб донести гроші до кінцевої мети і потреби.

– І це не останній проєкт, так?

МИКИТА ЛЄБЕДЄВ:

–   Зараз ми починаємо працювати, вже, навіть у процесі над наступним дропом під цим же брендом “Stand with Ukraine.community”,  і ми плануємо, щоб він був присвячений Маріуполю. Ми зараз визначаємося, які там будуть artи, як виглядатиме сам дроп, готуємось до нього.

– Це будуть картинки, фото, відео? Ви визначилися із форматом NFT?

– У нас є всі формати, картинки та відео, і ми зараз визначаємо, який точно буде формат, можливо, буде і те, й інше.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-05-05 21:36:41

Магазин Автозапчастин м.Ніжин