Місто і регіон

Незвичайні ляльки Юлії Гусєвої завітали на урок до ніжинських школярів

Незвичайний, чарівний урок відбувся сьогодні, 17 вересня, у 5-В класі Ніжинської школи №10. Цікаві учні, класний керівник та вчитель трудового навчання Тамара Василевська, завідувач бібліотекою Людмила Пономар – усі разом, і дорослі, і діти, потрапили у неповторний казковий світ. А допомогла усім доторкнутися до прекрасного ніжинська майстриня-лялькарка  Юлія Гусєва, яка презентувала свої вироби і поділилася секретами їх створення. 

Щире захоплення світилося в дитячих очах, коли вони дивилися на витвори мистецтва ніжинської майстрині. Незвичайні звірята, в'язані крючком котики, їжачки, ніжні ангелочки і, звичайно,  ляльки – від маленьких (можна вмістити в дитячій долоньці) до великих, у яких згинаються ручки і ніжки. В’язані гачком, спицями, зшиті ляльки – усіх об’єднує доброзичливість. Кожна з них демонструє неповторну манеру талановитого майстра, вміння перетворити звичайні клаптики тканини, ґудзики, різнокольорові нитки у таку красу.

Пані Юлія розповіла, що почала створювати ляльки, коли в неї народилася дитина. "Сиділа над виробом ночами, часто аж до ранку, – говорить пані Юлія, – до того часу не вміла ані гарно шити, ані в'язати. На жаль, моя перша іграшка (в'язаний котик) не збереглася, але я добре пам'ятаю, як одразу він не виходив таким, як я задумала". Втім, майстриня не полишала розпочату справу, і з кожним разом у неї виходило все краще і краще.

Пробувала різне: в’язала коників, зайчиків, смішариків із мультика… Талановита ніжинка так захопилася, що п'ять років створювала свої в'язані шедеври. "Потім мені стало цікаво, чи зможу я пошити ляльку? Це дуже копітка робота, яка потребує неабиякого терпіння.  Викройки прості, зшити їх можна навіть руками", – розповідає лялькарка. – "А наповнити ляльку можна чим завгодно: клаптиками тканин, крупами, запашними травами… Повністю зшиті ляльки я нерідко фарбую кавою. Волосся виготовляю з паклі (волокно, яке продають у господарських магазинах). До речі, часто виходить так, що у задумі – один образ, а в процесі роботи додаються інші деталі, нові штрихи». 

Учням було надзвичайно цікаво слухати майстриню, дехто  хвалилився власними спробами зробити щось своїми руками. 

Пані Юлія зізнається, що створювати ляльки-мотанки їй нецікаво. «У мотанок немає обличчя, а мені цікаво розмальовувати». Так, перше, що вражає у ляльках Юлії  Гусєвої – це величезні очі, відкриті і щирі. Правдиво підмітила Тамара Василевська: «Кожна лялька – як жива, ніби тільки-но зійшла зі сторінок казки». 

Валентина Пильник

Читайте новини на нашій Facebook-сторінці  та приєднуйтесь до нашої  Facebook-групи

Джерело: mynizhyn.com

Close