Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Невидима війна в небі: як фахівці РЕБ зривають повітряні атаки дронів та ракет

Сьогодні результат бою дедалі частіше залежить від того, хто краще контролює ефір.

Сучасна війна давно перестала бути лише протистоянням гармат, танків і ракет. Саме тут триває безперервна боротьба між ударними дронами, ракетами та засобами радіоелектронної боротьби.

Чому навіть найсучасніші «Шахеди» та КАБи змушені постійно змінюватися, як РЕБ впливає на їхню роботу, та чому ця технологічна гонка стала одним із ключових фронтів війни — про це у розмові з кореспондентом АрміяInform розповідають фахівці 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки з позивним «Конектор» та Сергій.

— Розкажіть, будь ласка, чим займається ваш центр?

— Мене звати Сергій, я начальник відділення інформаційно-аналітичного забезпечення 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки.

Тут і зараз виконуємо завдання у складі зведеної роти електронної підтримки Угруповання військ «Схід». Займаємось якраз електронною підтримкою.

— У чому безпосередньо полягає основне завдання вашого центру? Це більш аналітична робота?

— Головне завдання в цілому — це створення сучасних систем, які дозволяють системам електронної підтримки в режимі реального часу побудувати обмін інформації між всіма користувачами.

Якщо коротко про задачі центру, то центр є розробником інформаційно-комунікційних систем, таких як «Графіт» та «Айсберг».

Ці системи мають трошки різне призначення.

Військовослужбовець 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки Сергій
фахівець 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки Сергій

— Для яких завдань використовують системи «Графіт» та «Айсберг»?

— Перша система «Графіт» — це система обізнаності про повітряного противника, яка агрегує в собі інформацію зі всіх можливих джерел. З домену РЕБ, з домену протиповітряної оборони, тобто радіолокаційна інформація як тактичного рівня, так і стратегічного рівня систем.

Також і інформація з інших джерел, з відеоперехоплень. Тобто безпосередньо людина, яка не є дотичною, наприклад, до РЕБ, автоматично від підрозділів РЕБ отримує інформацію про загрозу його життю, наприклад, FPV-дрони, «Молнії», які працюють на тактичному рівні.

Друга система «Айсберг» — це система управління засобами РЕБ. Вона суто фахова, в якій працюють усі підрозділи РЕБ, ПДТР (протидія технічній розвідці).

— Чи вистачає на фронті засобів РЕБ сьогодні? Наскільки держава покриває потребу в цих засобах?

— Як на мене, то засобів ніколи не буде вистачати, бо чим їх буде більше, то буде ефективніше виявлення та подавлення, не впевнений, що тут можна досягнути перенасичення.

Чи всі дає держава? Держава дає багато засобів, мабуть, левову частину, але також робимо, зокрема, і ми, і інші підрозділи, якісь свої засоби, особливо це невеликого тактичного рівня, чи то окопний РЕБ, чи то системи перехоплення, відеосигналів та радіокерування, тому що вони дуже сильно відрізняються від ділянки фронту. Вони всі літають на різних частотах, і держава, мабуть, в силу своєї великої бюрократичної машини не буде встигати покривати всі потреби, а майстри на місцях швидше втілять у життя потрібні задуми і зможуть швидше донести рішення піхоті.

Фахівці 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки

— Наскільки змінилися засоби РЕБ за час широкомасштабки?

— Треба сказати, що починаючи з 2022 року ми всі бачимо, що війна кардинально змінилася. І давайте будемо відверті, до початку повномасштабного вторгнення системи РЕБ не розвивались у той бік, в який зараз пішов розвиток засобів, з якими РЕБ має боротися.

Я кажу про стрімкий розвиток БПЛА всіх типів. І це постійна гонка між двома складовими: між радіоелектронною боротьбою і БПЛА.

Тому засобів не буде вистачати ніколи, адже противник вигадує постійно щось нове, так само, як і ми вигадуємо нові засоби протидії. І ця гонка буде до останнього, але тут я би казав про те, що ми дійшли того моменту, коли від кількості ми вже переходимо до якості.

Тому що, дійсно, не всі засоби, які були актуальні у 2022-му та 2023 році здебільшого вже не працюють ані на фронті, ані в тилу.

І це дуже добре, що ми почали дивитись не тільки на кількісні характеристики, а що справді працює ефективно. І якраз наш підрозділ, зокрема, забезпечує ці процеси щодо оцінювання і ефективного використання.

Тому що можна роздати умовно кожному бійцю по РЕБ, але якщо він буде, не актуальний, або людина не вміє з ним працювати, то ефективності від цих засобів не буде.

Головна мета — побудувати ешолоновану систему протидії різним видам засобів противника.

— Як відбувається вплив на ворожі БПЛА та їх подавлення засобами РЕБ?

— Вплив може бути різний, як і наслідки. Деякі БПЛА можуть втратити контроль і рухатись просто по інерціальних системах. Деякі БПЛА переходять у режим «очікування» і виконують там певні фігури в повітрі. Деякі БПЛА можуть знизитись і врешті-решт просто впасти.

Але хочу зауважити таку річ, що всі ми звикли до того, що є кінетичні ураження. Тобто коли стріляють по «Шахеду» з кулемета, випускають ракету або працює дрон-перехоплювач, і ми всі бачимо, що він вибухнув у повітрі, і це об’єктивний контроль, як кажуть військові.

Складно зробити об’єктивний контроль над ціллю, яка перебуває від тебе за кілометри, іноді за десятки кілометрів, яка падає в якусь зону, до якої важко дістатися.

Хочу трошки забігти наперед і сказати про об’єктивний контроль роботи засобів РЕБ на тактичному рівні. Тому що цього немає в статистиці, але кожного дня на кожній ділянці фронту ми бачимо сотні, тисячі БПЛА тактичного рівня.

Це якраз те, від чого страждає передній край. Всі кажуть про kill zone, 20–30 кілометрів. Ось у цій зоні в нас є шляхи, як ми можемо забезпечити об’єктивний контроль.

І реально казати про цифри, скільки кожного дня подавлено тих чи інших ударних дронів безпосередньо на лінії бойового зіткнення і безпосередньо за допомогою РЕБ.

Військовослужбовець 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки з позивним «Конектор»
Фахівець 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки з позивним «Конектор»

— Чому, навіть за наявності активного засобу РЕБ на техніці, ворожий БПЛА здатний здійснити атаку? Які чинники впливають на ефективність засобів РЕБ?

— Тут можуть бути абсолютно різні чинники. Наприклад, РЕБ стояв, умовно, прикриваючи ділянку 700−1000 ГГц, а прилетів дрон з частотою 2-2,2 ГГц, тобто геть інші частоти.

Це може бути, як і сама система РЕБ, яка стояла, вона була або неефективна, або непрацююча.

На жаль, також і таке трапляється, бо система РЕБ, яка стоїть на будь-якій техніці, що рухається, це доволі тендітна штука.

Вона потребує постійної до себе уваги, профілактики і перевірки.

Бо автівки їздять дуже швидко, нерівними дорогами, а антени, вони дуже крихкі й тендітні.

Модуль генерації перешкод, коли антена ламається або перебивається дріт, який йде від модуля перешкоди антени, а модуль при цьому є включений, він згорає доволі швидко. Це ніяк не видно візуально, а без перевірки приладом цього не зрозумієш. Плюс може бути банально дрон на оптоволокні, який РЕБ не подавить…

— Як «Шахедам» вдається долітати до тилових регіонів України? Ворог використовує спеціально сплановані маршрути та «коридори», чи мають власні системи навігації, що допомагають обходити нашу ППО?

— Знову ж таки, є декілька способів для цього. «Шахед» може використовувати для керування та додаткової навігації Mesh-мережу, яку йому будуть давати інші якісь «Шахеди». Це може бути створена штучна мережа додаткової передачі даних, яка буде створена за допомогою sim-карт LTE.

Можливо, виставляють на маршруті прольоту «Шахедів» наземні ретранслятори, завдяки нашим громадянам, які співпрацюють з ворогом.

І, звичайно, окупанти обирають дуже гарні маршрути, які пролягають через яри, долинами річок, де БПЛА йдуть на низькій висоті, і мобільній вогневій групі важче здійснити ураження.

Тому радари їх можуть не помітити, а вони будуть використовувати нашу інфраструктуру мобільного зв’язку або наземні ретранслятори для керування.

— Стосовно sim-карт. Ворог використовує sim-карти українських операторів зв’язку?

— Необов’язково. Можуть використовувати sim-карти будь-якої країни. Просто вона буде працювати через роумінг.

Фахівець 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки

— Чи свідчить модернізація антен на КАБах про те, що українські засоби РЕБ ефективно знижують точність їхнього наведення?

— Повернімося до питання військових перегонів. На початку війни ворог використовував чотирьохелементні CRP-антени на своїх КАБах. Зараз вони користуються дванадцятиканальними антенами. Тому що зброя, яка використовує чотириканальну CRP-антену, вже не працює. Вона вже не потрапляє туди, куди потрібно. Це свідчить про те, що та система протидії радіоелектронної боротьби, яка вибудована, проти деяких зразків озброєння дуже ефективна.

— Наскільки ефективні засоби РЕБ проти крилатих та балістичних ракет? Чи здатні вони порушити їхнє наведення на ціль?

— РЕБ має вплив однозначно, але РЕБ — це не панацея від того, що ця ракета не вибухне.

Є певні аналізи, по яких навіть вдається втручатись у роботу гіперзвукових ракет «Кинджал», які запускає ворожий винищувач МіГ-31К.

На балістику, звісно, цей вплив складніший, тому що фізику процесу ніхто не відміняв. Ми не впливаємо в космосі, під час польоту балістичної ракети, коли вона виходить у верхні шари атмосфери.

Ми можемо впливати тільки на останніх її маршрутах, коли вона вже націлена, але вплив є, ми бачимо по тому, куди вони влучають.

І, на жаль, треба зрозуміти одну просту річ: ракета або бомба, або «Шахед», він все одно впаде і вибухне. РЕБ не зможе зробити так, щоб він не вибухав, на жаль.

РЕБ може змінити його маршрут, щоб він не потрапив у ціль, але бомба — це бомба, ракета — це ракета, вона так чи інакше вибухне. Це головний меседж. І тут якраз повинно працювати те, про що ми починали говорити.

Це комплекс дій. Тобто наша інформація важлива і для протиповітряної оборони, тому що є певні елементи взаємодії, коли РЕБ не повинен працювати для того, щоб наші Повітряні Сили вдало могли виконувати свої завдання зі знешкодження тих чи інших видів озброєння противника. У деяких випадках просто треба обмінюватись інформацією і робити це в комплексі.

— Чи координують підрозділи БПЛА свої дії з вашим підрозділом, зокрема щодо маршрутів польоту, чи працюють незалежно?

— Бувають операції, де ми отримуємо — я вам кажу про стан справ на сьогодні — певні вказівки щодо побудови коридорів. Бувають випадки, коли інформація про маршрут прольоту наших БПЛА не доходить до певних штабів. Наразі це питання вирішується шляхом впровадження Mission Control.

З іншого боку, я не хотів би казати фразу про коридори, я би краще сказав про електромагнітну сумісність. Тому що в той час, коли ми збираємось, плануємо або вже розпочали місію з ураження противника, у нас, з іншого боку, противник також використовує певні засоби повітряного нападу, і завдання РЕБ на місцях зробити так, щоб маючи інформацію про наші БПЛА і маючи загрозу, інформацію про противника, подавити противника, не зачіпаючи наші засоби.

Атаки не відбуваються за розкладом, по черзі, що спочатку прилетіли їхні дрони, потім наші полетіли.

Ні, це відбувається одночасно, постійно. І головне завдання, на мій погляд, це якраз зробити так, щоб могли працювати наші засоби ураження і не могли долітати до нашої території засоби противника.

Це складне дуже завдання, тому що елементна база зачасту одна і та сама, дуже часто співпадають частоти. Якщо ми кажемо про супутникову навігацію, то її використовує як противник, так і наші підрозділи, але є великі зрушення щодо цього питання в кращий бік.

Військовослужбовець 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки Сергій
Фахівець 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки Сергій

— Наскільки зараз ефективна взаємодія між суміжними підрозділами, в питанні подавлення дружніх БПЛА?

— Такі випадки трапляються, але останнім часом їх значно менше. З одного боку, є підрозділи, які використовують РЕБ, який не підключений до загальної екосистеми. З іншого боку, можлива ситуація, коли підрозділ не подав заявку на проліт свого дрона через наші зони покриття в момент активного застосування.

Є чітко визначені старшим начальником норми та порядок застосування засобів РЕБ, настанови із взаємодії між підрозділами РЕБ та БПЛА.

— Чи можливо цивільній людині, яка має бажання доєднатися до війська, працювати в підрозділах РЕБ? Чи необхідно мати певні навички?

— У нас здійснюється фахова підготовка, проводять спеціальні курси. Людина, яка має базовий рівень знань, вміє володіти комп’ютером та має бажання навчатися, зможе оволодіти цим процесом. До того ж є чимало цікавих вакансій щодо забезпечення, ремонту та експлуатації обладнання. Кожен зможе знайти для себе роботу відповідно до своїх навичок та бажання. Головне — щоб у людини було бажання працювати.

Фото: 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform

Back to top button