Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Несправність приладів чи прокляття: яка істинна причина катастрофи Адмірала Нахімова

31 серпня 1986 рік став останнім для 423 пасажирів радянського пароплава Адмірала Нахімова. Деякі називають це судно другим Титаніком.

Він був таким же величним, і через людську необережність тепер назавжди залишиться у морських глибинах.

Пароплав переобладнали із затонулого німецького судна. У свій перший рейс Адмірал Нахімов вийшов 8 червня 1957 року.

Він був справжнім зіркою. Про нього знімали рекламу та фільми. На його борт мріяли потрапити ледь не усі громадяни СРСР.

Але з часом Адмірал Нахімов не молодшав. І хоч його якість була німецькою, але догляд – радянським.

– Корпус Нахімова відслужив би ще 100 років. Але усі інші пристрої судна, зокрема і рятувальні, не задовольняли навіть елементарних вимог, – каже капітан далекого плавання Анатолій Задорожний.

Адмірал Нахімов нагадував бомбу уповільненої дії. І флотські чиновники все це бачили, але довгий час заплющували очі. Лише у липні 1986 року старий пароплав вирішили списати.


Але доля вирішила інакше. Увечері 29 серпня 1986 року пароплав Адмірал Нахімов відійшов у свій останній рейс. На борту перебували 1 243 пасажири та члени екіпажу.

З Одеси Нахімов йде по постійному маршруту. Все було, як зазвичай, але 31 серпня 1986 року пароплав не вийшов вчасно з порту Новоросійська. Усе через віп-пасажира – начальника управління КДБ в Одеській області, який запізнювався на судно. Ця затримка стане фатальною для корабля.

Саме в цей час до Новоросійська з боку Середземного моря повним ходом наближався балкер “Петр Васёв” з вантажем канадського збіжжя.

Міжнародні правила судноплавства наказують розходитися в морі правими бортами. Тож Адмірал Нахімов мав би поступитися дорогою.

Але капітан пасажирського лайнера просить пропустити їх першими й командир балкера погоджується. Але при цьому другий фактично не зменшує швидкість і рухається тим же курсом.

Прилади капітана балкера показують, що два кораблі встигнуть розійтися. Коли стане зрозуміло, що це не так, буде запізно – о 23.12 суховантаж протаранив пасажирський лайнер майже під прямим кутом.

Пароплав набирав воду й хилився на правий борт із шаленою швидкістю. Спускати шлюпки не було ані часу, ані можливості. Від зіткнення до загибелі Адмірала Нахімова минуло лише сім хвилин.

Люди просто вистрибували у воду. Пізніше почали випливати рятувальні плоти, які врятували частину пасажирів. Згодом до місця трагедії підтягнулися всі плавзасоби, що були в порту та навколо нього.

Перше офіційне повідомлення про аварію пасажирського пароплава з’явилося 1 вересня. Без подробиць про масштаби трагедії.

Потерпілим дозволили відправити рідним короткі телеграми однакового змісту: живий, здоровий, місто Новоросійськ. Та не всі вони дійшли вчасно. Деякі близькі постраждалих вже збирали гроші на похорон і були шоковані, коли побачили рідних наживо.

Далі відбувалася процедура впізнавання тіл. Загиблих перевозили у закритих цинкових трунах. В катастрофі загине 423 людини. Майже половина з них українці.

Пошукові роботи на місці трагедії тривали до 19 вересня. Та працювати водолазам у ті часи на великій глибині було небезпечно. Тому після загибелі двох із них, пошуки довелося припинити.

Досі невідомо усіх причин того фатального дня. Для історії лишилося тільки декілька фото. Все решта розчинилося в бездонних архівах КДБ, який засекретив матеріали справи. Двох капітанів визнали винними. Обом дали по 15 років в’язниці, але згодом помилували.

За довгі роки ця трагедія обросла версіями – від містичних до конспірологічних. Хтось впевнений, що це була груба помилка капітанів, інші думають, що у всьому винне випробування таємної мікрохвильової зброї. А деякі взагалі думають, що причиною всьому стало прокляття Нахімова. Адже за дивним збігом майже усі судна, які так називали – потонули.

Та все це розбивається об сувору правду життя. Адмірал Нахімов був старим і технічно несправним.

У Новоросійську в пам’ять про жертв трагедії спорудили меморіал. Щороку благодійники організовують рейси пам’яті до місця катастрофи. В останні роки жалобні заходи обмежили Одесою.

Адмірал Нахімов досі лежить на дні Цемеської затоки. В його нетрях поховані понад 60 людей. Місце трагедії визнане морським захороненням, спокій якого порушувати заборонено.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-08-31 20:04:04