Україна і світ

Не треба перетворюватись на Арестовича: Антон Тимошенко про роль стендапу під час війни

З початку повномасштабного російського вторгнення традиційний масовий гумор, великі телевізійні шоу, концертні зали і тури відійшли у минуле.

Водночас дедалі популярнішим стає український стендап. Нині цей жанр гумору швидко адаптувався до нових реалій і продовжує стрімко розвиватися.

Окрім двох найбільших осередків стендапу – Києва і Львова, – стендапери гастролюють і великими містами України, виступають перед нашими військовими та збирають гроші на підтримку армії.

За словами стендап-коміка Антона Тимошенка, з лютого 2022 року українці почали масово відмовлятися не лише від російської мови, але й від розважального контенту.

Нині у нас справжній спалах українського стендапу. Він почав зростати ще й до повномасштабної війни.

Так, на початку осені 2021 року в Україні паралельно було п’ять різних турів стендап-коміків. Це дозволяло планувати гастролі й давало надію, що зі стендапу можна заробляти.

– Зараз величезна задача коміків – зберегти на собі цю увагу і видавати якісний контент. Щоб люди, які переключилися, побачили, що у нас дійсно прикольний контент, а не навпаки – розчарувалися в ньому. Тому коміки мають працювати вдвічі сильніше, вдвічі більше писати матеріалу, вдвічі відповідальніше ставитися до свого матеріалу, – каже Тимошенко.

Антон Тимошенко переконаний, що у нинішніх умовах великим творчим колективам традиційного масового телевізійного гумору важко проводити навіть репетиції.

Стендапери ж доволі часто виступають у невеликих залах, пабах і бомбосховищах – формат дозволяє.

– Стендап-коміки як таргани, вони виживають у будь-яких умовах. Бо в нас рентабельно робити стендап, навіть якщо ти зібрав просто у підвалі 40 людей. Тобі це нормально. Дизель-шоу не зможе зробити своє шоу на 40 людей у підвалі: тому що у них там декорації, у них лише в команді близько 40 людей. Це не те. А комік, він один, у нього мікрофон, з ним колонка. Можна просто з колонкою ходити по вулиці й розказувати стендап. У цьому, як на мене, найбільша свобода цього жанру, – каже Антон. 

Та свобода не означає, що можна жартувати про все. Нині є теми і події, які краще не зачіпати у стендапі. Антон Тимошенко не жартує, якщо не має власного досвіду, пов’язаного з певними подіями.

– Я не жартуватиму про Бучу, про Ірпінь чи про Маріуполь. Тому що я не був там, або взагалі не родом звідти, і я не зможу зрозуміти повністю відчуття цих людей. Якщо людина, або якийсь комік приїхав з Маріуполя, або вирвався з окупації, або пережив подібний досвід – він може про це говорити, бо це його досвід. У цьому і цінність стендапу, що люди розказують про те, що вони пережили, переживають якісь проблеми через жарти, і так воно і має бути, – зазначив комік.

Загалом у жанрі стендапу немає обмежувальних ліній. Та все ж про українських воїнів краще не жартувати, а підтримувати і допомагати. Покритикувати і посміятися завжди є з кого.

Про Залужного, Резнікова я не чув ще жартів, тільки якісь позитивні меми. А що ти пожартуєш про Залужного? Він працює багато, у нього немає часу, як в умовного Арестовича, створювати якісь там меми, чи брати участь в якихось інформаційних кампаніях. Він працює. Люди, які працюють, що ти про них пожартуєш? Що вони добре працюють? Ну це не смішно. Це добре, – каже Антон.

Український стендап нині значно цікавіший за російський, з яким його раніше порівнювали. Наші коміки намагаються шукати свій голос, свою тему, а не підлаштовуватися під якийсь конкретний формат.

Тимошенко переконаний, що краще брати за взірець західний стендап. Він вже записав виступ англійською і отримав схвальні відгуки.

– Дара О Бріен – це дуже відомий ірландський комік, він репостнув мій стендап. Я був у шоці, коли це сталося. В такий timeline живемо. І підтягнулася якась іноземна аудиторія, було багато іноземних інтерв’ю. Стало зрозуміло, що, в принципі, це не якийсь далекий світ. Англомовний стендап, ці всі Netflix – це досить поряд, якщо просто почати привідкривати ці двері, – каже стендап-комік.

Антон вже мріє провести тур з англомовним стендапом у Європі. Так можна зібрати більше грошей для підтримки нашої армії.

– Це гарна ціль – вийти на англомовну аудиторію. Тому що просто виступати зі стендапом – це класно, але ще краще залучати аудиторію. Всі коміки мріють про “спешл” на Netflix, всі хочуть бути на рівні із західними коміками. Це велика мрія, це гарна мета. Точно краща, ніж мріяти виступати в Москві, – додав Антон.

10 вересня Антон Тимошенко планує провести великий сольний концерт в МЦКМ (Жовтневий).

Мета – допомогти нашій армії. Всі гроші від продажу квитків підуть на Збройні сили України. Нині гумор – це ще й психологічна допомога українцям.

– Гумор виконує роль недорогої психотерапії. Тому що піти на сеанс до психотерапевта – це достатньо дорого, а квиток на стендап – це десь 300 грн. І ти годину можеш сміятися, відволіктися, розслабитися. Це такий варіант, щоб люди трошки повеселилися, відволіклися хоча б на годинку і мали сили, щоб далі працювати, – каже він.

Роль гумору під час війни не лише розважати глядачів, але й давати їм реалістичну картину того, що відбувається в Україні.

В ідеалі, щоб після стендапу люди були і веселі, і заряджені на роботу для нашої спільної перемоги.

– На жартах лежить висока відповідальність. Є велика спокуса жартувати про те, що ми перемагаємо, ми всіх знищимо, ми захопимо Росію. Але треба розуміти, що війна – це довгий процес, і не все так гладко. Треба бути реалістами. Не треба перетворюватися на Арестовича в своїх стендапах. Ти маєш жартувати, але у всьому бути реалістом, розпоювати людей, але при цьому нагадувати про якісь важливі речі, щоб вони не занадто вже розслабились. У моєму стендапі завжди є переходи від чогось веселого до більш серйозного, – підсумував Антон.

Фото: Антон Тимошенко

стендап-комік Антон Тимошенко
Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-08-10 19:21:31

Магазин Автозапчастин м.Ніжин