Не командувати, а будувати систему: чому досвід Євгенія Хмари може змінити Міноборони
Євгеній Хмара переносить у Міноборони досвід спецоперацій, ударів по нафтовій галузі рф та принцип «безжальної асиметрії витрат».
Про це стало відомо з публікації американського видання The National Interest.
Міністерство оборони — це не командування військами, а міністр не керує підрозділами безпосередньо на полі бою, а відповідає за механізм, який забезпечує армію необхідними ресурсами.
Йдеться про закупівлі, координацію оборонно-промислового комплексу, бюджети, кадрові рішення та взаємодію між державними інституціями.
Саме в цій площині досвід Євгенія Хмари може мати особливе значення.
Під час роботи в СБУ він був пов’язаний із діяльністю спецпризначенців «Альфи». Попри те, що підрозділ становить лише невелику частину українських сил, СБУ заявляла про надзвичайно високий внесок спецпризначенців у завдання втрат російським військам.
За підрахунками служби, на «Альфу» припадало до 20% усіх втрат російської піхоти.
Не менш показовим став напрям ударів по російській нафтовій галузі. За сім місяців керівництва Євгенія Хмари СБУ кампанія проти російських нафтопереробних підприємств набула значно більшого масштабу та системності.
За оцінками Генерального штабу ЗСУ, нині з ладу виведено майже 43% нафтопереробних потужностей росії.
Це позначилося і на внутрішньому паливному ринку рф: цього року в країні фіксують двозначне падіння виробництва нафтопродуктів, росія змушена збільшувати імпорт пального, а в окремих регіонах запроваджуються обмеження на продаж бензину.
Одним із ключових принципів, які Євгеній Хмара використовував у роботі, стала концепція «безжальної асиметрії витрат».
Її суть полягає у проведенні ударних операцій, вартість яких становить близько 2% від економічної шкоди, завданої противнику.
Йдеться не просто про знищення окремих цілей, а про удари по критично важливих вузлах системи — нафтопереробних заводах, транспортних центрах, експортних маршрутах та інших елементах російської економіки, які забезпечують фінансування війни.
Хмара наголошував і на принциповій відмінності між українськими та російськими ударами.
За його словами, росія атакує об’єкти, щоб тероризувати цивільне населення, тоді як Україна зосереджується на тому, що забезпечує російську воєнну машину ресурсами.
Такий підхід передбачає постійне порівняння витрат і результату: вартості безпілотника — із ціною знищеного об’єкта, ціни операції — із масштабом економічних збитків для противника.
Саме цей підхід та спосіб мислення може бути важливим для роботи в Міністерстві оборони.
Адже Міноборони фактично займається розподілом обмежених ресурсів — коштів, озброєння, техніки, людського потенціалу та ризиків.
І досвід Євгенія Хмари останніх років значною мірою полягав саме в тому, щоб знаходити спосіб отримати максимальний результат із доступних ресурсів.
Як повідомляла АрміяInform, Євгеній Хмара, який раніше очолював Центр спеціальних операцій СБУ, а згодом керував самою службою, став новим Міністром оборони України.
