навіщо РФ їх розповсюджує та як вони впливають на свідомість українців

19 Лютого, 2024

117 5 хвилин читано

Щодня Росія за допомогою медіа, телебачення та соцмереж створює та розповсюджує сотні фейків про Україну та ЗСУ, щоб дискредитувати владу та Сили оборони в очах українців та західних партнерів.

Окупанти використовують все, що тільки можливо, створюють фейкові фото, відео та аудіо за допомогою штучного інтелекту, вирізають фрази з інтервʼю політиків та перекручують інформацію під потрібним для них кутом.

З кожним днем стає все складніше зрозуміти, чи справжнє те, чи інше фото або відео.

Зараз дивляться

Тож Факти ICTV запустили спецпроєкт про боротьбу з фейками. Разом із провідними українськими спеціалістами у сфері боротьби з дезінформацією ми детально розкриємо тему ворожих фейків та ІПСО.

Покажемо, як перевірити фото, відео чи аудіо на справжність. Поговоримо про тенденції й наративи окупантів та у чому небезпека фейків і маніпуляцій, чому не варто вірити усьому, що пишуть в інтернеті, а також як цьому протидіяти.

У третьому матеріалі нашого циклу статей ми розкажемо про тенденції та наративи, які Росія використовує у створенні фейків, а також які категорії населення найбільш схильні до російських інформаційно-психологічних спецоперацій.

Тенденції та наративи РФ у створенні фейків

Чому РФ розповсюджує фейки про Україну за кордоном

Як російські фейки впливають на суспільство

Тенденції та наративи РФ у створенні фейків

Основне, на чому базуються фейки російської пропаганди — це так звані вічнозелені наративи, які системно повторюють впродовж багатьох років, розповідає аналітикиня VoxCheck Аліна Тропиніна.

Експертка зазначає, що росіяни створюють міфи про чорну трансплантологію, таємні американські біолабораторії, нацизм, підконтрольність Заходу, російські версії різних історичних подій і так далі.

– Про них не забувають і зараз, що ми бачимо на прикладі інтерв’ю Путіна, – каже Тропиніна.

В умовах повномасштабного вторгнення сформувались і нові наративи — наприклад, про нібито перепродаж західної зброї.

Наративи підживлюються реальними чи вигаданими інформаційними приводами.

– Наприклад, впродовж 2023 року під час моніторингу європейських проросійських медіа ми помітили поширення нових тез про те, що це нібито Захід тиснув на Україну, щоб вона відмовилась від переговорів, і що Росія, на відміну від України, нібито демонструє готовність до них. І періодичні заклики до компромісу. Зараз чергову хвилю запустило інтерв’ю Путіна Такеру Карлсону, де тема переговорів була однією з ключових, – додає аналітикиня.

Генеральна продюсерка проєктів Гражданская оборона та Антизомбі на телеканалі ICTV Оксана Дихніч розповідає, що російська пропаганда ділиться за основним принципом цільової аудиторії.

А саме – на кого має бути розрахований той чи інший меседж.

– На внутрішньоросійську аудиторію, на українську, на західноєвропейську чи американську, а може, на близькосхідну чи тих, хто цікавиться темою російсько-української війни в Африці. А вже ці групи діляться на менші. Наприклад: на військових і цивільних, на тих, хто підтримує владу чи притримується опозиційних поглядів, на тих, хто глибоко в темі чи не дуже розуміється на тому, що там відбувається і т. ін.

За словами продюсерки телеканалу ICTV, для всіх перерахованих вище аудиторій можна виділити загальні тенденції фейків Путіна.

– На мою думку, найголовніше завдання пропаганди РФ наразі – це переконати всіх зацікавлених в тому, що у війні стався конкретний злам і наразі комплекс наявних проблем з постачанням зброї, фінансуванням, мобілізацією, моральним станом у країні, політичними суперечками, змінами в керівництві Сил оборони майже гарантовано в майбутньому призведе до капітуляції України. І переконати аудиторії всередині України, а також наших західних партнерів, що ситуація далі для України буде лише погіршуватися.

Тому найкраще – це вийти на прямі перемовини з представниками країни-агресора, що наразі прямо заборонено законодавством України, – додає Дихніч.

В Україні роспропаганда зосереджена на кількох основних меседжах:

мобілізація: якщо тебе мобілізують, то ти одразу потрапиш на передову і майже 100% загинеш буквально в перший тиждень. Генералам не шкода особовий склад заради утримання рандомної лісосмуги та ін.;
допомоги Заходу не буде, без неї Україні – кінець;
розкручування теми несправедливості: одні воюють – інші крадуть, воюють лише бідні, Схід – страждає, Захід і Київ – гуляє.

– В цій ситуації найголовніше пам’ятати, що головним завданням українських медіа є правдиве і послідовне висвітлення подій в Україні! Жодним чином не втягуватися в повістку РФ і виробити свої меседжі, засновані на реальній ситуації, а не відповідати на закиди пропагандистів РФ. Не наздоганяти, а працювати на випередження. Не виправдовуватися, а вести свою лінію! Тим більше, що наша лінія – це правда, правда країни, яка бореться за свою свободу і за свою землю, – наголошує Оксана Дихніч.

Чому РФ розповсюджує фейки про Україну за кордоном

Росія створює фейки та розповсюджує їх не лише в РФ та Україні, а й за кордоном. Щоб дискредитувати українську владу, ЗСУ та українських біженців серед населення країн, що підтримують та допомагають Україні.

Кремль робить це для того, щоб рівень підтримки України знижувався, зокрема військової.

– І звісно, для виправдання своїх дій. Корінням російська пропаганда походить від радянської пропагандистської машини, котра створювала політичні міфи та фальсифікувала історичні дані для виправдання своїх, зокрема геополітичних, рішень. Це продовжує робити Росія, – каже аналітикиня VoxCheck.

За кордоном розповсюджуються наступні наративи:

конфлікт зайшов у глухий кут – треба домовлятися;
в нас самих безліч проблем, насамперед економічних – треба домовлятися;
Україна теж в чомусь неправа, Путін хоче зупинити війну – треба домовлятися.

Як російські фейки впливають на суспільство

За словами Аліни Тропиніної, одним із прийомів російської пропаганди є постійне повторення однієї й тієї ж інформації.

Це називають ефектом ілюзії правди чи ефектом повторення — люди схильні сприймати інформацію як правду, якщо чули її кілька разів. Навіть якщо саме твердження малоймовірне чи вже було спростоване.

У червні 2023 року за підтримки Міжнародного фонду Відродження VoxCheck разом із компанією CBR дослідила здатність громадськості вирізняти наративи російської пропаганди.

Дослідження проводили з 26 травня до 7 червня 2023 року методом інтерв’ю на онлайн-панелі CBR Point, телефонних інтерв’ю та онлайн-інтерв’ю.

Фахівці опитали 1 466 респондентів з України та 327 респондентів з-за кордону.

– Для вибірки українців в Україні встановлено квоти за статтю, віком, регіоном і типом населеного пункту пропорційно до структури населення (враховано міграцію в умовах повномасштабного вторгнення). Квоти для українців за кордоном встановлено за країною перебування пропорційно до частки біженців у країні, а також за регіоном, у якому проживали в Україні до виїзду за кордон, йдеться у дослідженні.

Респонденти оцінювали набір проукраїнських та проросійських тверджень за 7-бальною шкалою, наскільки, на їхню думку, кожне з них відповідає дійсності.

Також вони визначали частоту появи відповідних наративів в інформаційному просторі протягом останнього місяця.

Цільовою аудиторією дослідження були українці у віці 18-70 років, що проживають в Україні або перебувають за кордоном (Польща, Чехія, Німеччина, Велика Британія, Іспанія, Італія, Франція, Словаччина та ін.).

43% опитаних в Україні та 36% за кордоном не погодились із твердженням: В Україні малопоширена нацистська та/або неонацистська ідеологія;
29% опитаних в Україні та 35% за кордоном не погодились із твердженням: Революція гідності в Україні 2013-2014 року НЕ була державним переворотом;
26% опитаних в Україні та 29% за кордоном погодились із твердженням: Росія в Україні воює проти Заходу/НАТО;
25% опитаних в Україні та 29% за кордоном погодились із твердженням: Захід використовує Україну у власних цілях у війні з Росією;
за кордоном 32% опитаних погодились із твердженням: В Україні утискають російськомовних.

Найбільш вразливою є аудиторія, котра лояльна до так званих експертів, що поширюють тотожні проросійським тези, розповідає Тропиніна, наприклад, підписники Такера Карлсона.

– Бо якщо вони довіряють цим псевдоекспертам щодо одного питання, вони, ймовірно, прислухатимуться до них і щодо інших питань, – зазначає експертка.

Віра в російську пропаганду йде поруч із недовірою до офіційних медіа та комунікацій влади, тож це впливає на їхню поведінку як виборців. Крім того, віра у російські фейки може сприяти погіршенню ставлення до українських біженців.

На Youtube-каналі Фактів ICTV виходить проєкт Антизомбі. Щотижня журналісти-розслідувачі у своїх відео розвінчують фейки та підказують аудиторії, як їх розпізнавати самостійно.

У наступних матеріалах Факти ICTV розкажуть, у чому небезпека фейків та маніпуляцій РФ в Україні та світі, і про те, чи вплинуть виборча кампанія у США і вибори у ЄС на створення нових російських ІПСО. Не пропустіть!