«Натискати кнопку знищення програмного забезпечення»: як український тренажер БМП Bradley навчає екіпажі критичних навичок, недоступних на полігоні
Навчальні центри ЗСУ переживають справжню еволюцію — від застарілої радянської системи підготовки до стандартів НАТО.
Це не просто зміна програм, а докорінна ментальна перебудова, що вимагає впровадження освітніх інновацій.
Надання Україні високотехнологічної західної техніки, як-от бойова машина піхоти M2 Bradley, поставило перед системою підготовки гострий виклик: як швидко і якісно навчити достатню кількість екіпажів керувати справді складною бойовою машиною?
Ми вже знайомили наших читачів з тренажером для механіка-водія БМП M2 Bradley. Нагадаємо, що нову БМП створювали фактично на базі БТР М-113, тож шасі було відпрацьовано і на бронетранспортері, і на бойовій машині дуже добре, відповідні тренажери теж були введені в експлуатацію.
Однак під час підготовки повних екіпажів виникає необхідність у комплексному тренажері — для механіка-водія, командира і навідника-оператора.
Нині вже є перший досвід експлуатації саме з таким тренажером. Отже, що він собою являє?
Цей комплексний тренажер є інженерним та програмним рішенням, що максимально наближає навчальний процес до реальності, зберігаючи водночас ресурс реальної бойової машини.
Тренажер включає динамічні повнокомплектні робочі місця для всіх трьох членів екіпажу: механіка-водія, командира та навідника-оператора.
На тренажері відтворюється система керування вогнем на рівні процесорів, адже у М2 Bradley СКВ контролюється саме вбудованими процесорами. Тренажер імітує цей алгоритм роботи, дозволяючи курсантам засвоїти логіку складної американської машини.
Також імітуються особливості обох ключових каналів прицілу: у денному каналі є телевізійна камера, що забезпечує, за словами навідників з фронту, «дуже гарну і дуже комфортну роботу» вдень, а нічний/всепогодний тепловізійний канал, що працює вночі та вдень, часто ефективніший за телевізійну камеру.
Також тренажер імітує резервний оптичний канал (РОК). Тренажер повністю забезпечує використання резервного оптичного прицілу як для навідника, так і для командира. Це дозволяє військовим відпрацювати навички використання прицілу, шкала якого відрізняється від радянських зразків.
Крім того, комплекс забезпечує акустичну симуляцію бою: відтворено звуки влучання патронів калібрів 7,62, 5,45 та 12,7 мм по броні, записані в реальних умовах. Це гарантує, що екіпаж «розуміє, що по них ведуть вогонь».
На відміну від реальної БМП, де інструктори не хочуть регулярно робити перезавантаження через ризик програмного збою, тренажер дозволяє відпрацьовувати критичні помилки, які призводять до «зависання» СУВ. Це також дозволяє тренувати знищення програмного забезпечення системи керування вогнем, якщо є ризик захоплення машини.
Як розповідають інструктори, «ми вже розуміємо, що як мінімум в кожному підрозділі, де готують екіпажі БМП М2 Bradley, треба мати мінімум по три динамічні повнокомплектні тренажери. Так ми зможемо одночасно готувати роту, тобто 10 екіпажів бойових машин піхоти, включаючи офіцерів рівня „взвод-рота“. Період базової підготовки з використанням тренажерів зменшується приблизно на 30%, тобто приблизно місяць. Якщо враховувати, що в нас цих бойових машин піхоти небагато, і вони періодично виходять з ладу, екіпажі також зазнають поранень, контузій, то принаймні як мінімум два навчальні центри повинні постійно готувати заміну».
Слід урахувати, що підготовка навідників набагато складніша, ніж підготовка механіків-водіїв. Директор фірми-розробника і виробника тренажерів Микола Саламаха розповів, що система керування вогнем керується процесорами, тобто комп’ютерами, які вбудовані в систему керування вогнем. Крім того, є певні системи і функції, які в Україні на фронті не використовуються, тому що під них немає відповідної інфраструктури, союзники їх нам не передали. До того ж в БМП М2 Bradley немає механічних тумблерів, які б відключали ці системи чи підсистеми. І тут стає зрозуміло, що людину, яку доводиться готувати на посаду навідника-оператора або командира, треба спеціально підбирати. Для якісної підготовки навідників-операторів і командирів кандидатам необхідно пройти психологічне тестування, мати відповідний рівень технічної підготовки, зокрема і знання алгоритмів роботи комп’ютерної техніки. Якщо ми маємо групу курсантів на три, максимум чотири екіпажі, то за місяць, маючи одну реальну машину, можна їх підготувати.
Річ у тім, що американська машина реально складна. Там стоїть 25-мм гармата M242 Bushmaster. У неї є свої особливості — ця гармата потужніша, ніж 30-міліметрові радянські 2А42 і 2А72. Крім того, мають свої особливості приціли. Адже всі радянські приціли — це все-таки оптика. Нічний канал радянських прицілів — це була досить умовна опція. На M2 Bradley все працює ефективно не тільки вночі, а й вдень, причому іноді краще, ніж телевізійна камера.
Єдина складність для навідника виникає в сутінках, особливо, коли ще і в цей час змінюється вологість повітря. І оптичний канал телевізійної камери, і тепловізійний канал не забезпечують дальність стрільби протитанковим керованим ракетним комплексом з ракетами TOW А і TOW B, на дальність 3750 м або 4250 м. Ефективну стрільбу з гармати приціли забезпечують повністю навіть у сутінках.
Окреме питання — це наявність інструкторів у навчальних центрах і рівень підготовки інструкторів. Якщо йдеться про великі групи — наприклад, група навідників-операторів, в якій 30 осіб, група командирів бойових машин піхоти, в якій 30 осіб, і на кожну групу тільки один інструктор, то це буде лише витрачений даремно час. Навчити можна, за нашим досвідом, 10 осіб максимум, але не 60. Відповідно, зростає роль тренажерного комплексу.
Як розповів командир БМП, з яким ми поспілкувались, «завдяки тренажеру я не почувався в новій для себе БМП, як невдаха — усі органи керування були знайомі, усі помилки після виконання навчального завдання я бачив і міг обговорити їх з інструктором і з екіпажем. Тому коли сів на реальну машину, то все було добре».
Буває, що під час підготовки ті, хто навчається, роблять досить серйозні помилки, і тоді система керування вогнем на бойовій машині «зависає». Тренажер забезпечить більш безпечну експлуатацію реальних бойових машин і на стрільбах, і на водінні.
