Напад РФ на Україну “відкрив старі рани фінів”: аналогія з Радянсько-фінською війною 1939-1940 років

Війна Росії проти України “відкрила старі рани фінів”, завдані їм під час Радянсько-фінської війни 1939-1940 років.

Про це пише видання Нова газета Європа. Зазначається, що війна, розпочата провокаційними пострілами поблизу села Майніла, не принесла Радянському Союзу жодної слави.

А багаторазова перевага СРСР у живій силі й особливо в техніці привела до п’ятикратної, за обережними підрахунками, переваги у кількості вбитих.

– Фінляндія втратила приблизно 10% території і своє четверте за величиною місто Виборг. Із Втраченої Карелії, як нині називають ці землі, близько 430 тис. жителів вирушили в евакуацію в глиб Фінляндії, – йдеться у статті.

Війна-продовження – так у Фінляндії називають епізод Другої світової війни, що розпочався 25 червня 1941 року масованим радянським бомбардуванням Гельсінкі та інших міст Фінляндії, і закінчився 19 вересня 1944 року виходом Фінляндії з війни з СРСР і підписанням перемир’я.

Під час цього періоду до 260 тис. евакуйованих фінів повернулися в рідні місця на Карельський перешийок і знову налагодили там мирне життя.

Ще одна евакуація трапилася у червні 1944 року, коли Червона армія почала контрнаступ у напрямку Карельського перешийка. Тоді цю частину Карелії Фінляндія втратила остаточно.

За даними фахівців, травма евакуації не переживається одним поколінням. З початком війни в Україні батьківські спогади вдарили з новою силою, розповіла письменниця Ева Оландт.

– Мій батько народився 1927 року в Харлу, а дідусь у Суйстамо. Сім’я моєї свекрухи походила з Терийоки і місцевості Каукола Ряйсяла. Коли у заповнений людьми український вокзал упала бомба і величезна кількість цивільних людей загинули, ми з чоловіком згадували, як п’ятирічна свекруха зі своєю мамою були в потязі, що його бомбардували 1944 року на Елісенваара. Вони вижили. Або, коли ми читаємо, як грабують і плюндрують українські домівки, ми знаємо, що те ж саме було, коли моя сім’я повернулася до свого будинку в Карелії 1941 року. Таким чином, ми дуже конкретно порівнюємо долі наших країн, – сказала вона.

У три останні війни, рахуючи Лапландську 1944-45 років, коли Фінляндія, за умовами перемир’я, воювала з гітлерівською Німеччиною, країна з населенням 3,7 млн втратила близько 90 тис. вбитими, приблизно 200 тис. були поранені й покалічені.

– Біда зачепила майже кожну сім’ю, якщо не свою, то споріднену чи сусідську, – зазначила фінська журналістка Анне Куорсало.

Після війни Фінляндія виплатила товарами близько $400 млн репарацій, військові репарації становили до 16% державних витрат.

Але потім розорена країна зробила ривок до держави загального добробуту. Такий же ривок, за словами письменниці Еви Оландт, здатні зробити й українці.

– Ви, українці, можете бути впевнені, що майже кожен фін щодня молиться за вас і бере активну участь у допомозі Україні! – сказала вона.

Підтримка України з боку фінів не слабшає, про це свідчить заголовок на сайті державної медіакомпанії YLE.

Майже 90% опитаних підтримують економічні санкції проти РФ, 80% респондентів виступають за прийом українських біженців у Фінляндії.

– Напад Росії на Україну кардинально змінив громадську думку у Фінляндії та риторику на всіх рівнях. Війна в Україні поставила жирну крапку в політиці фінляндизації, тобто озирання на великого і впливового сусіда. Фінляндія більше не сподівається на добросусідські відносини і шле смертельні привіти на сотні тисяч євро агресору, який атакує українські міста, – пише Нова газета Європа.