Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

НАБУ проти генпрокурора. У чому звинувачують заступника Єрмака

За даними Юрія Бутусова, в ніч перед можливим затриманням Олега Татарова детективами НАБУ, Ірина Венедіктова особисто відсторонила процесуальних керівників у справі, а замість них – призначила себе.

До роботи в Офісі президента Олег Татаров займався адвокатською діяльністю. Зокрема захищав у суді ексглаву адміністрації Януковича Андрія Портнова. А у часи Януковича він працював начальником Головного слідчого управління МВС, через що потрапив під люстрацію.

Та найбільше запам’ятався чиновник під час Євромайдану, коли виправдовував застосування сили проти українців.

Однак після тих подій про Татарова усі забули. Та вже у серпні 2020 року він несподівано з’явився у Офісі президента, ставши заступником Єрмака. А тепер і взагалі опинився в епіцентрі скандалу, коли жорстко розкритикував у пресі діяльність НАБУ та його керівника Артема Ситника.

Все це відбулося майже одразу після того, як президент Зеленський запевнив послів Великої сімки в незалежності антикорупційних органів.

Крім того Татаров є фігурантом справи екс-керівника корпорації Укрбуд Максима Микитася. Колишнього нардепа НАБУ звинувачує в розкраданні грошей на будівництві житла для Нацгвардії.


Втім, сам Микитась пішов на угоду зі слідством, відшкодував більшу частину збитків і вийшов із СІЗО. Микитась розповів, що автором злочинних схем в Укрбуді був не він, а саме Татаров, який працював у компанії юристом.

Фахівці не виключають, що саме загроза кримінальної відповідальності могла підштовхнути Татарова до активних дій, незважаючи на нову посаду. У відповідь на заміну процесуальних керівників – НАБУ звинуватило генпрокурора в перешкоджанні розслідуванню.

Тим часом сам Татаров, попри скандали та звинувачення, усе ще лишається працювати на Банковій.  Всі сили влада кинула на розв’язання конституційної кризи. Вже понад місяць як КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування. А Рада усе не могла її відновити.

За початковим планом, представники парламентських фракцій та Офісу президента мали разом написати проект закону. Але президент несподівано вніс власний законопроект, де наполягав на ув’язненні.

Депутати натомість запевняли, що ця норма не була й не буде ефективною. Мовляв, за весь час дії скасованої статті до в’язниці відправили лише одного посадовця.

Ситуація змінилася з початком роботи Антикорупційного суду. Тож усі і розслабилися і повертатися до старих норм закону не поспішали.

Зрештою, законотворцям вдалося знайти розмінну монету. Депутати всіх фракцій без винятку назвали документ хоч і недосконалим, але компромісним. У підсумку – 289 голосів за.

Отже, якщо чиновник не задекларує майно вартістю від 1,3 млн грн – йому загрожує штраф до 51 тис. грн, або до 240 годин громадських робіт. А якщо розбіжність між декларацією та реальними статками перевищить 9 млн грн – штраф до 85 тис. грн або до двох років обмеження волі.

Водночас багато правників переконані, що сам факт судимості, навіть без тюрми – вже є суттєвим покаранням. До того ж, йдеться лише про неправдиві відомості. Походженням же незадекларованих статків, як і раніше, займатиметься НАБУ.

Плюс до всього, завдяки пом’якшенню покарання – депутати сподіваються уникнути нових претензій з боку Конституційного суду.

Ситуація зі скандальним рішенням КСУ

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Україна була на краю прірви щодо безвізу з ЄС через рішення Конституційного Суду щодо антикорупційних законів.

За словами міністра, ситуацію вдалося вирішити завдяки рішенню президента України Володимира Зеленського, РНБО та Кабміну. Але якщо ситуація не буде виправлена, і негативні наслідки рішення КСУ не будуть систематично подолані, всі ці проблеми можуть бути констатовані в наступному звіті Єврокомісії про функціонування безвізу.

Читайте останні новини України та світу на каналі  в Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-12-07 14:02:35