На що здатний радянський крокодил Мі-24: технічні характеристики та думка експерта

У ніч з 9 на 10 листопада 2024 року на аеродромі Клин-5 Московської області було знищено російський штурмовий гелікоптер Мі-24.  

Про це повідомили у пресслужбі Головного управління розвідки Міноборони України.

Згорілий ворожий вертоліт належав до складу 92 ескадрильї 344 центру бойового застосування та перепідготовки льотного складу армійської авіації ЗС РФ. 

Що відомо про гвинтокрил Мі-24, які його особливості та технічні характеристики – читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Мі-24: що відомо про гелікоптер і трохи історії

Це радянський ударний гелікоптер, який призначений для підтримки піхоти. В армії його ще називають крокодилом.

У другій половині ХХ століття, під час воєнного конфлікту, концепція гвинтокрила передбачала тісну взаємодію Мі-24 з бронетанковими та піхотними частинами. Радянський Мі-24 став одним із символів війни в Афганістані.

Сьогодні він перебуває на озброєнні низки країн, зокрема й України.

– Це старий радянський гелікоптер, який було взято на озброєння у 1972 році. За цей час гвинтокрил кілька разів проходив модифікацію, – каже військовий експерт Олександр Коваленко.

Розробка Мі-24 розпочалася після війни у В’єтнамі. Досвід ведення воєнних дій показав необхідність у спеціалізованих ударних гелікоптерах, які могли б знищувати піхоту, бронетехніку та вражати слабоукріплені споруди ворога.

Розробка ударних гелікоптерів почалася у США. А оскільки тоді Штати та СРСР дуже конкурували, то Радянський Союз також загорівся ідеєю створення власних ударних гвинтокрилів.

За основу взяли серійний багатоцільовий Мі-8. Радянські конструктори зменшили цей гелікоптер у розмірах, змінили кабіну пілота та пристосували його до завдавання штурмових ударів по наземних, а значно пізніше – повітряних цілях.

Мі-24 став першим радянським гелікоптером, спеціально розробленим для забезпечення вогневої підтримки сухопутних військ і запущеним у серійне виробництво. Радянський гвинтокрил вийшов значно більшим, ніж американські аналоги, оскільки брав на борт вісім осіб десанту.

Гелікоптер Мі-24Д, що з’явився в 1976 році, мав роздільні, розташовані тандемом кабіни пілота й оператора озброєння, але, як і раніше, зберігав кабіну для транспортування десанту та додаткове місце для бортмеханіка.

Згодом з’явилися інші модифікації Мі-24, які відрізнялися встановлюваним озброєнням і деякими конструктивними особливостями. Загалом за період з 1970-го до 1989 року було випущено понад 2 300 Мі-24 різних модифікацій.

Думка експерта про Мі-24

За словами експерта Олександра Коваленка, гвинтокрили Мі-24 для сучасного рівня ведення війни дуже застаріли.

– Вони застаріли концептуально, технічно, технологічно. Тобто це не найкращий варіант для сучасної війни, – додає Коваленко.

Експерт зауважує, що сьогодні використовувати Мі-24 безпосередньо в зоні бойових дій дуже ризиковано, оскільки лінія боєзіткнення наповнена засобами протиповітряної оборони з обох сторін, також часто застосовуються ПЗРК.

– Мі-24 дуже розповсюджені. Вони довгий час були основними ударними гвинтокрилами на озброєнні радянської армії. На сьогодні Мі-24 відстає за більшістю позицій від сучасних гелікоптерів, – додає військовий експерт.

РФ намагалася масово замінювати гелікоптер на Мі-28 і К-52, проте повністю списати Мі-24 росіянам не вдалося.

– До речі, саме через ризики ураження ППО Мі-24 часто використовують у форматі кабрування, тобто як авіаційну артилерію. Це коли по навісній траєкторії здійснюється пуск некерованими ракетами, – зазначає експерт.

Технічні характеристики

• Екіпаж – 3 людини.
• Максимальна швидкість – 330 км/год.
• Крейсерська швидкість – 217/270 км/год.
• Дальність дії – 160-290 км.
• Максимальна злітна маса – 11 500 кг.
• Нормальна злітна маса – 8200 кг.
• Маса порожнього вертольота – 8500 кг.
• Кількість перевезених людей – 8 десантників.
• Довжина – 18,8.
• Висота – 4,173.
• Бойове навантаження – до 2500 кг на 6 вузлах підвіски.