Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Ми не знаємо, що відбувалось з ними до війни: чому військовослужбовці скоюють злочини

З 2014 року в Україні почастішали випадки кримінальних правопорушень, де участь брали військовослужбовці. Так, 4 серпня 2021 року ветеран АТО Володимир Прохнич захопив будівлю уряду в Києві із бойовою гранатою в руках.

Це не перший випадок, коли люди захоплюють об’єкти інфраструктури або ж кривдять інших. У вересні 2019 року 50-річний колишній військовий Олексій Белько заблокував рух на мосту Метро в Києві. У 2020 році поліція затримала 21-річного військовослужбовця, якого підозрювали у зґвалтуванні школярки.

За даними генеральної прокуратури України, з 2014 до 2018 року понад 43 тис. військовослужбовців в Україні здійснили 27 тис. злочинів.

За словами психолога Андрія Вороняка, у випадку з ветераном АТО Володимиром Прохничем рано робити висновки щодо його психологічного здоров’я. Адже для цього необхідне комплексне обстеження людини.

– Поки тут недостатньо інформації, щоб сказати, що із ним сталося. Узагальнювати не можна. Ми можемо припускати будь-що. Але ми можемо говорити про проблеми та потребу у лікуванні конкретно для цієї людини вже після експертизи, – каже психолог.

Нині вже стало відомо, що Володимир Прохнич воював на Донбасі та двічі був поранений. Але під час захоплення будівлі він не висував чітких вимог, лише сказав, що його до такого кроку спонукали обставини.

Його вже затримала поліція, чоловік пройде психіатричну експертизу. Також відомо, що раніше він вже звертався за психологічною та моральною допомогою до волонтерів.

– Важливо не прискорювати процес діагностики. Адже психологи та психотерапевти мають бути дуже уважними до симптомів. Лише у разі поєднання певних ознак ми можемо говорити про наявність розладу, захворювання, – додав лікар.

Чому військовослужбовці скоюють злочини

За словами психолога, не можна ототожнювати усіх людей, які скоїли правопорушення, але до цього були на службі, з військовослужбовцями. Адже ми не знаємо, що відбувалось до війни у їхньому житті.

– У таких випадках важливі усі фактори. Можливо, людина вже до армії любила випивати, була агресивною та жорстокою. Тому це не шаблон. Військовослужбовець не дорівнює злочинець. Це людина, яка була в армії, була в ООС, – стверджує Вороняк.

Втім, для того, щоб людина, яка повернулася із зони військових дій, не становила небезпеки для себе та оточення, потрібен період адаптації.

Адаптація після служби

– Після повернення із зони військових дій людині рекомендується звернутися до психолога. Але, як правило, одразу люди не звертаються, щоб перевірити свій стан, – зазначив спеціаліст.

Останні кілька років найбільше до психотерапевтів почали звертатися люди, які були на службі з 2014 до 2016 року. Вони кілька років намагалися боротися з проблемами самостійно. Кожен використовував свої стратегії боротьби: алкоголь, азартні ігри, наркотики тощо. Частина з тих, хто звернувся за допомогою, і самі зрозуміли, що їм це потрібно, а частина – дослухалися до близьких.

Постравматичний стресовий розлад (хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події, – Ред.) зустрічається у приблизно 6-7% військових. Вороняк каже, що це багато, але це точно не кожна людина, яка повертається зі служби.

– Я спілкувався з великою кількістю ветеранів, вони поверталися стабільними. І достатньо швидко повертаються до нормального життя. Але є певна категорія людей, яка залишається у стані прожиття одного і того ж негативного стану, зі своїми проблемами і страхами, – наголосив психолог.

Коли варто звернутися до лікаря

Якщо людина повернулася із зони бойових дій і відчуває такі симптоми, варто одразу звернутися до спеціаліста:

  • надмірна дратівливість;
  • поганий сон;
  • схильність до небезпечної поведінки (наприклад, екстремальна їзда, заняття з наявним елементом адреналінової залежності);
  • емоційна нестабільність (надмірна агресивність, яка становить небезпеку для оточення).

– У цьому стані людина перебуває у певному флеш-беці. Тобто, вона проживає ті емоції, які вже відчувала. Звичайно, під час цього людина може зробити небезпечні речі. Але це буває рідко, – уточнив Вороняк.

Лікар також радить обережно поводитися з людиною, яка тільки адаптується. Не варто підходити ззаду, робити несподівані рухи, голосно кричати. Краще не вчиняти несподіванок та попереджати про дії, які стосуються цієї людини, адже людина у стані бойової активності може рефлекторно відреагувати та нашкодити.

Як допомогти

Нині в Україні є велика кількість центрів, де лікують психологічні проблеми військовослужбовців. Якщо людина не хоче лікуватися, хоча у неї наявні вищеназвані ознаки, то рідним необхідно знайти підхід.

Не варто вмовляти людину, якщо вона в агресивному стані, у стані алкогольного сп’яніння. Доносити інформацію слід тоді, коли людина перебуває у спокої. Під час розмови треба говорити про саму людину, про її почуття, та як це впливає на оточення і майбутнє, щоб вона захотіла лікуватися.

– Будь-яка психотерапевтична допомога буде неефективною у формі примусу. Це працює лише тоді, коли у людини є мотивація, – підсумував лікар.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-08-04 23:10:43