Зазвичай зовсім поруч зі старими церквами в сільській місцевості є могили. І традиційно неподалік розташовується цвинтар, де ховають спочилих жителів населеного пункту. Між тим, не кожному випадає честь бути похованим поруч із храмом або навіть у самому храмі.

Пише Челайн

Зрозуміло, що кращі місця для поховань відводилися не для звичайних селян, а для більш видатних людей. До прикладу, в дохристиянські часи еліту ховали в курганах; пізніше, після хрещення Русі, їх ховали біля церков або будували склепи (усипальниці) для знатних родин.

Отець Тимон, настоятель Свято-Георгіївської церкви в Седневі, підтверджив, що могили зовсім близько із храмом справді є.Реклама:

«І зараз теж таке практикують, де дозволяє закон. Зазвичай так ховали священиків, меценатів, знатних людей, які допомагали храму, будували його.

Причому поховання здійснювали не тільки біля храмів, ховали і в самому храмі, було й таке», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» отець Тимон.

Такі поховання були ознакою особливої значущості померлої людини, демонстрували шану та повагу до неї.

«На цвинтар ми ходимо рідко, іноді раз на рік. А в храмі щонеділі відбувається служба, приходять люди. Тож провідують люди могили тих, хто, до прикладу, віддав своє життя служінню церкві», – пояснив духівник.

Читати ще: Зруйноване війною щастя: як ніжинка Вікторія Дворська переживає біль втрати