Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Місяць у полоні на ЧАЕС: нелегальний похід для чотирьох екстремалів став пеклом


Місяць у полоні на ЧАЕС: нелегальний похід для чотирьох екстремалів став пеклом

32-річний житель Дніпра Максим Кібець розповів, як з трьома товаришами потрапив до зони відчуження. 23 лютого вони оминули блокпост перед зоною Чорнобильської атомної електростанції та нелегально дісталися Прип’яті, де хотіли між закинутими багатоповерхівками потренуватися у канатоходінні.

– Снідали о 4-й годині ранку на одній з багатоповерхівок Прип’яті. Стояли десь на 13 поверсі. І в 4.50 почули перший вибух, – розповів слеклайнер з Дніпра Максим Кібець.

За словами товаришів, вони побачили декілька потужних розривів реактивної артилерії, а у небі полетіли реактивні літаки-винищувачі.

– Виходимо на балкон і там вже все було у самому розпалі. Одразу на наших очах прилетіло декілька розривів реактивної артилерії таких потужних. Над головою полетіли реактивні літаки-винищувачі, – зазначив слеклайнер з Дніпра Костянтин Карноза.

Коли чоловіки побачили, як зі сторони Білорусі летять винищувачі та суне російська військова техніка кинулись у бік атомної електростанції. Національні гвардійці, які охороняли об’єкт, влаштували їм допит.

– Вони одразу нас і сприйняли за диверсантів, – розповів Максим Кібець.

Хлопців перевірили та залишили на станції. Вже ввечері на атомну увірвались російськи військові.

– Ми піднялись до другого поверху, двері відчинились і перед нами з’явився бурят невеличкого зросту з автоматом. У вікно побачили, що перед головним входом стоїть два танки Т-80, декілька БМП, – сказав слеклайнер з Дніпра Максим Кібець.

Бранці розповіли, що спочатку російські військові агресії не проявляли, а лише допитували. Але потім загарбники почали мародерити.

– Я не дорахувався двох екшн-камер, Максим – своєї білизни нижньої та ще якихось ґаджетів, – розповів слеклайнер з Дніпра Станіслав Панюта.

За словами Максима, один з представників ворожої армії вкрав у нього спідню білизну – труси.

– У мене зник плеєр з навушниками. Та це не найстрашніше, бо найстрашніше це – труси. – Це росіяни покрали? – Так, якийсь бурятик стирив у мене труси, – відповів Максим Кібець.

Найбільше здивувало спортсменів те, що російські військові зовсім не розуміли, де перебувають. Вони хизувалися, що нарили окопів у Рудому лісі.

Фото: Pixabay

З полоненими нацгвардійцями чоловіки більше не бачились. З атомної станції хлопці вибралися аж 20 березня під час першої дозволеної загарбниками ротації працівників ЧАЕС. До найближчого міста Славутич їх доправили човном через річку.

– І коли ми перепливали через річку, то побачили український прапор і нашу українську територіальну оборону. Мабуть, найсентиментальніша зустріч України для мене, – поділився слеклайнер з Дніпра Костянтин Карноза.

У ті дні Славутич з усіх боків був оточений російськими військами. А в самому місті тривали проукраїнські мітинги. Хлопці теж брали участь в акціях протесту та кажуть, що народилися у сорочці, адже після таких пригод залишились живими.


Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-04-22 13:15:52

Магазин Автозапчастин м.Ніжин