Не відчувають того, що живуть поряд із Білоруссю, — так говорить частина жителів Добрянки, що на Чернігівщині, яка розташована на самому кордоні. Одна з вулиць селища веде прямо до контрольно-пропускного пункту, де несуть службу прикордонники. До повномасштабного вторгнення росіян тут проживали близько 2 600 людей, зараз їх стало 2 260. Про це Суспільному розповіла селищна голова Світлана Бицько. За її словами, зменшилась і кількість учнів. Проте крім ліцею, в селищі є мистецька школа та молодіжний центр. Тут працюють амбулаторія, аптека та продуктові магазини. Знімальна група Суспільного провела день у Добрянці, як це було — далі у матеріалі.

“Мені зі Львова щороку телефонують: «Ой, у вас же там наступають»”

Жителька Добрянки Людмила каже:

“Щороку, як починається весна, «у нас наступають з Білорусі»”

Так жінка реагує на слова президента Зеленського про те, що Росія вкотре пробуватиме втягнути у війну проти України Білорусь. Про це він написав 17 квітня у своєму Telegram-каналі. Добрянка — селище на самому кордоні з Білоруссю. Тут навіть ловить білоруське телебачення та радіо, кажуть місцеві.

Людмила розповідає:

“Мені зі Львова щороку телефонують: «Ой, у вас же там наступають, у вас наступають». А у нас тихо. Ми вже звикли до цього, то ми не реагуємо”.

“Черемшина” розпалась, а потім колектив знову зібрався

Пані Людмила співає у місцевому колективі “Черемшина”.

Колектив заснували 2018 року, але після початку повномасштабного вторгнення росіян більшість його учасників виїхали з Добрянки. Тоді колектив припинив свою діяльність, проте рік тому зібрався знову — з тих жінок, які залишились.

Ще одна учасниця “Черемшини” — Наталія — говорить:

“Я думаю, ми не особливо відчуваємо те, що ми на кордоні. Тому що ми завжди, ще до війни, жили разом. І як такого кордону у нас не було”.

“На початку повномасштабної війни білоруси поставили на кордоні намети”

У пані Людмили в Мінську живе сестра. Каже: вони наразі не спілкуються.

“У неї одразу таке, знаєте, поняття, що президент у нас винний, ми тут уже всі такі погані…”

За словами жінки, на початку повномасштабної війни білоруси поставили на кордоні намети, де пропонували добрянцям гарячі обіди. Сестра їй казала, щоб вона туди сходила.

“Ми відрізані від всього світу були. А вона говорить: «Ну, сходи поїж того супа». Для нас це було… Піти туди, суп… Приниження. І вона так, знаєте, не співчувала, а звинувачувала”.

“Більшість виїхали у 2022-му”

За словами керуючої справами виконавчого комітету Добрянської селищної ради Олени Кучерук, зараз ситуація у Добрянці більш-менш стабільна.

“Основна маса, яка виїхала, — це був 2022 рік, початок повномасштабного вторгнення”.

У Добрянці є ліцей, де у змішаному форматі навчаються 180 дітей, до 2022 року їх було 280. Є тут аптека і амбулаторія.

“У нас здійснюють прийом два сімейних лікарі. В принципі, ті фахівці можуть надавати направлення до більш вузьких спеціалістів”, — розповідає Олена Кучерук.

33 дитини, опановують вокал, фортепіано, баян, гітару та образотворче мистецтво

Є в селищі й мистецька школа. Як розповідає її директор Максим Сердюк, зараз тут навчаються 33 дитини, опановують вокал, фортепіано, баян, гітару та образотворче мистецтво. Розповідає, що кількість дітей після 2022 року зменшилась.

“Справа в тому, що, якщо тоді налічувалося, без образотворчого мистецтва, десь 30-35 людей, то зараз, завдяки образотворчому мистецтву, ми трошки «вискочили». Тому що багато хто повиїжджав”.

“Впливає не наближеність до Білорусі, впливає робота і освіта”

Про невелику кількість молоді говорить і директор молодіжного центру Арсен Мурадов.

“Відвідує небагато, її взагалі небагато, тому десь дітей 30 ходять. Це спортзала, це більярд, теніс та інші послуги”.

На думку Арсена Мурадова, на кількість дітей у Добрянці впливає не наближеність до білоруського кордону. А в першу чергу — інші фактори.

“Впливає — це робота, це освіта та багато інших факторів. Немає роботи — немає молоді, немає освіти — немає також молоді. Освіта впливає на дітей, в основному як: у нас була школа 10-11 класи, зараз тільки дев’яті. Молоді вже буде менше”.

“У нас був величезний ринок, і багато білорусів приїжджали по покупки”

У селищі є продуктові магазини та кіоск, де продають хліб. У ньому близько чотирьох років працює Галина Тодосієнко. Жінка родом з Киргизстану.

“Багато людей виїхали, дуже багато. Залишилося зовсім мало. Переважно люди похилого віку, молодь виїжджає. Роботи немає, підприємства закриваються. Звісно, у цьому плані, так би мовити, не дуже добре”.

Каже: до повномасштабної війни сюди на ринок приїжджали білоруси.

“У нас був величезний ринок. Загалом ринки працювали двічі на тиждень. І багато білорусів приїжджали по покупки. Ну, так би мовити, був товарообіг. Багато і відвідували. По-перше, тут живе багато родичів, батьків, дітей, всяке таке. Було багато”.

До кіоску по хліб прийшла пані Валентина. Вона живе у Добрянці 30 років.

“Взагалі нормально живемо, тихо, спокійно. Білоруси нас не турбують, ми їх не турбуємо. Добрянка — хороше селище”.

“Ситуація стабільна, проте білоруси постійно укріплюють свій кордон”

Одна з вулиць прикордонної Добрянки веде прямо до контрольно-пропускного пункту. Біля нього на початку повномасштабної війни зібралися місцеві жителі з мирним протестом:

“Добрянка на вас тут не чекає. Ні Росію, ні білоруські війська ми не пропустимо. Геть додому! Нам не потрібен «рускій мір»!”, — вигукували вони.

Наразі безпекова ситуація тут стабільна, каже “Нісан” — офіцер 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого, який несе тут службу.

Проте зауважує, що білоруси постійно укріплюють свій кордон.

“Безпосередньо прикордонники Республіки Білорусь постійно проводять фортифікаційне обладнання державного кордону. Нарощення в фортифікаційному плані — ці самі бліндажі якісь, позиції, інженерні загородження типу “Єгоза” та МПП (малопомітна дротяна перешкода, — ред.), встановлення “зубів драконів”. Такого, щоб нарощення суттєвих технічних засобів або живої сили ЗС РБ, ми не фіксували”, — каже “Нісан”.

Провокацій з білоруського боку вони також не фіксували, зазначає прикордонник.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.