Україна і світ

Медики-волонтери на Прикарпатті шукають житло для тих, хто через війну залишився без даху над головою

Будівельні матеріали м.Ніжин

Про те, як лікарі, які рятуючись від війни опинилися на Прикарпатті, стали волонтерами, щоб допомагати облаштовуватися людям, що залишилися через російську агресію без даху над головою, розповіли журналісти Фактів ICTV в Об’єднаному ефірі українських телеканалів.


На Прикарпатті лікар-волонтер з Київської області Оксана Мироненко оперує поранених воїнів й шукає житло для евакуйованих інвалідів. Про таких людей часто забувають. Вивозять екстрено, коли лікарні або соціальні установи зруйновані дощенту.

Поранених часто доставляють без документів. У мирних лікарнях їм надають допомогу, але виписувати – просто нікуди. Такими людьми й займаються волонтери.

– У мене був досвід лікування військової травми і не було можливості, за сімейними обставинами, працювати на передовій, – розповідає волонтер, лікар ортопед-травматолог Оксана Мироненко.

Сама вона родом з Луганська. У 2014 році втекла від російської окупації на Київщину. Зараз, коли почалася повномасштабна війна, разом з родиною переїхала на Прикарпаття.

Оксана – волонтер у приватній клініці. Тут безкоштовно лікують військових і цивільних пацієнтів. За три місяці надали допомогу понад чотирьом сотням людей.

За словами керівника Першого добровольчого хірургічного госпіталю Станіслава Оніщука, це в основному переломи, наслідки мінно-вибухових травм і все, що пов’язано з травмами.

У клініці працюють медики-волонтери з різних міст. Медикаменти, обладнання та інструменти надають благодійні організації.

Втім, у Оксани є ще одна місія – вона шукає житло. Для таких як Олег Свелогузов з Рубіжного. Його разом з мамою з понівеченого вибухом будинку рятувальники виносили через вікно. Обидва важко травмовані.

У лікарні в Сєвєродонецьку надали першу допомогу. А потім лікувальний заклад обстріляли. Чоловіка разом з мамою перевезли на Прикарпаття.

Як розповів сам Олег, у них не залишилося навіть паспортів. Він не знає, які гроші і коли будуть виплачені за завдані рашистами збитки.

– Якщо люди, які мають хоча б пенсії, можуть знімати хоча б дешевеньке житло, то у нас зовсім нічого немає, – зізнається чоловік.

Лисецька районна лікарня перша в Івано-Франківській області прийняла евакуйованих зі сходу. Більше 130 пацієнтів. Більшість – інваліди без будь-яких документів. Тому в лікарню запрошують міграційну службу і працівників ЦНАП, щоб вони на місці допомогли з отриманням пільг.

– Цих людей просто забули. Коли вони прийшли до тями, їх вже забирали з розбомблених хоспісів, з підвалів з обмороженими ногами і руками, – розповідає в. о. директора Лисецької районної лікарні Зенон Макота.

Цих людей селять в школи і садки. Але місця не вистачає. До того ж частина потребує додаткового догляду. Для них волонтери шукають житло. Зазвичай це старі будинки. Волонтери оглядають кожен, вичищають, прибирають і селять.

Волонтери Іванна та Оксана Безкидевич, Катерина Багненко вбачають у цьому свою маленьку місію: щоб люди зрозуміли, що вони – не одні. А ще дівчата зізнається, що волонтерство – це ще й допомога самим собі.

У цій справі їх також об’єднала Оксана Мироненко. На війні вона втратила маму – її вбили окупанти в Бучі. Пораненого тата врятували волонтери. Оксана вірить, що може врятувати і вона.

– Вважаю, що лікар повинен рятувати людей, і яким чином я це роблю – не важливо. Головне, що я це роблю. І там, де я потрібна, там і буду, – впевнена вона.

За тиждень волонтери поселили три десятки людей. Звертаються до громад, залучають спонсорів для допомоги меблями та побутовою технікою. І повертають людям шанс отримати хоча б якийсь дах над головою.


инвалид
Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-05-24 17:59:49

Магазин Автозапчастин м.Ніжин