Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Максимум драйву та жорстокості: рецензія на виставу Ерендіра не хоче вмирати

Вистава з драйвом, епатажем та актуальною і влучною сатирою, на яку хочеться піти ще раз. У Театрі на Лівому березі у Києві головний режисер Одеського театру ім. Василя Василька Максим Голенко поставив свою нову роботу за п’єсою Лєни Лягушонкової Ерендіра не хоче вмирати.

Ерендіра не хоче помирати

Першоджерелом матеріалу є повість класика літератури Габріеля Гарсіа Маркеса Неймовірна та сумна історія про невинну Ерендіру і її бездушну бабуню.

У центрі сюжету історія бабусі-деспота, вдови контрабандиста та її 14-річної внучки Ерендіри. Вона звинувачує дівчинку у тому, що їхній будинок знищила пожежа і дитині до кінця віку не розплатитися за такий “гріх”. Бабця вирішує продати цноту власної онуки і визначає ціну – 220 песо та банка тушонки. Сума погашення боргу обіцяє Ерендірі довічне рабство.

Історію доповнює журналіст, який наштовхується на історію про дівчинку, нацист, що одружений на єврейці, Чебурашка і ще нескінченна кількість деталей.

Передусім, варто відзначити сценічне оформлення від художника-постановника Олесі Головач. Вона поставила фортепіано, довкола якого відбуваються всі кричущі події у виставі, а також встелила металевими соняхами частину сцени.

Фото: Анастасія Мантач

У виставі лунає жива музика завдяки музикантам, які розмістилися в задній частини сцени – там і барабани, і гітара, і магічний вокал. Вони наситили виставу латиноамериканськими ритмами та виконали кілька легендарних композицій, як от народна італійська партизанська пісня Bella ciao.

А тепер трохи більше про режисуру та, власне, акторську гру.

Режисер вистави Максим Голенко з тих, хто, на щастя, не боїться демонструвати свою позицію. В Ерендірі вона приперчена сатирою. Низка актуальних жартів, як от блокування пакету каналів 112, Zik та Newsone – не впливають на сюжет, але провокують на очікувану реакцію залу. А ще є кілька історичних ребусів, як от з револьвером Фанні Каплан. Одна зі сцен змушує задуматися, як би обернулося наше з вами життя, якби вона здійснила свою задумку.

Нарочите повторення бабці та Ерендіри фраз про тональний крем Балет, туш Ленінград та пудру Красная Москва приправляють сюжет відгомонами епохи.

Фото: Анастасія Мантач

У виставі демонструється весь деспотизм тоталітарних режимів – чи це радянський чи нацистський режим – не важливо. Адже подібне завжди асоціюється з диктатурою, відсутністю свободи, контролем над усіма сферами життя.

Особливою енергією сповнена Ерендіра у виконанні Анастасії Пустовіт. І без того надзвичайно талановита акторка сповна зрозуміла задум, який був закладений у матеріал, а також наскрізну дію свого персонажа. Пустовіт змушує співпереживати Ерендірі, в очікуванні на омріяну свободу дівчинки. Та фінал історії наштовхує на безвихідь, де на зміну одному режиму приходить інший. Після вбивства бабці дівчинка стає її наступницею.

Епатажну бабусю блискуче втілив Дмитро Олійник. Актор безкомпромісно та органічно розширює власні горизонти. Цю роль можна вважати абсолютним чоловічим бенефісом у жіночій ролі.

Я нове обличчя – мене посадили, я сиджу

Особливого шарму додає Чебурашка у виконанні Антона Вахліовського. Цей персонаж, на перший погляд, наскрізний. У нього мінімум слів, але його поява з поясом з олімпійських кілець є одним із компонентів стилізації епохи. Ще однією із родзинок вистави є журналіст у виконанні Владислава Писаренка – спостерігати за вчинками його персонажу – абсолютне задоволення.

Фото: Анастасія Мантач

А ще вистава потішить хореографічними номерами, появою мотоциклу з коляскою та сценами оживлення чоловіка бабці із труни. І, обережно, після вистави вам буде синхронно радісно та сумно.

У виставі два акторські склади: Ерендіра (Анастасія Пустовіт/Марина Клімова), Бабця (Дмитро Олійник/Дмитро Сольовйов), Репортер (Владислав Писаренко/Олександр Соколов), Улісс (Олег Гоцуляк/Михайло Досенко), Батько (Костянтин Костишин/Лев Сомов), Мати (Світлана Штанько/Тетяна Круліковська).

Бувають фільми та вистави, від яких після перегляду залишається післясмак ситості. Однією з таких вистав є Ерендіра. Це вистава, на яку хочеться неодмінно прийти ще раз, щоб отримати вже знайому порцію гротеску, сатири, приголомшливої акторської гри та екшену від майстра своєї справи Максима Голенка.

Найближчий показ прем’єрної вистави Ерендіра не хоче вмирати у Театрі на Лівому березі за адресою Броварський проспект, 25 відбудеться 31 березня, 7 та 24 квітня. Квитки можна придбати тут, їхня ціна: від 100-600 грн.

Фото: Анастасія Мантач

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-03-14 16:17:06