«Людина живе, доки її пам’ятають»: у Києві відбувся турнір з ММА на честь воїнів спецпідрозділу «Артан»

Історія загиблого захисника України стала поштовхом до започаткування турніру зі змішаних єдиноборств, який сьогодні об’єднує військовослужбовців, ветеранів та молодих спортсменів. 14 жовтня в Києві відбувся п’ятий турнір Alpha Self Defense — ASD V. Уже втретє змагання присвятили воїнам спецпідрозділу «Артан» Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Серед учасників були й чинні військовослужбовці, які прибули з району бойових дій.

Історія одного сусіда

24 лютого 2022 року, коли російські війська наступали на Київ, тисячі мешканців столиці намагалися виїхати з міста. Люди вивозили родини, дітей, шукали безпечного місця подалі від бойових дій. Але були й ті, хто вирішив залишитися. Одним із них був сусід Артура Булигіна, нині першого віце-президента громадської організації Alpha Self Defense.

Чоловік залишився в Києві, а згодом став на захист України зі зброєю в руках. Він загинув на війні. Посмертно йому було присвоєно звання Героя України.

Ця історія стала для Артура Булигіна особистою. Він замислився над тим, як зберегти пам’ять про людину, яку знав у цивільному житті і яка віддала своє життя за Україну.

Адже після загиблих військовослужбовців залишаються родини, діти, онуки. І важливо, щоб наступні покоління знали, ким були ці люди та за що вони воювали.

Так виникла ідея проводити спортивні турніри на честь українських захисників.

Людина живе доти, доки її пам’ятають — саме цю думку Артур Булигін називає одним із головних принципів організації змагань.

14 жовтня в Києві відбувся вже п’ятий турнір Alpha Self Defense. Втретє його присвятили воїнам спецпідрозділу «Артан» ГУР МО України.

Ідея, яка починалася з особистої історії про загиблого сусіда, перетворилася на спортивну подію, що об’єднує молодих спортсменів, професійних бійців та військовослужбовців.

Від спортивних титулів до бойових операцій

Спецпідрозділ «Артан» був сформований у червні 2022 року. Його очолив офіцер воєнної розвідки Віктор Торкотюк із позивним «Титан». До підрозділу долучилися добровольці, ветерани бойових дій та професійні спортсмени. Серед них — чемпіони України, Європи та світу з різних видів єдиноборств.

Для багатьох із них повномасштабна війна стала межею між спортивною кар’єрою та військовою службою. Свою фізичну підготовку, витривалість і психологічну стійкість вони тепер застосовують під час виконання бойових завдань.

За роки повномасштабного вторгнення бійці «Артану» брали участь у складних операціях на Харківщині, Донеччині та в Чорному морі. Серед найвідоміших — участь у поверненні під контроль України газовидобувних платформ, відомих як «вишки Бойка».

Під час відкриття турніру згадали й історії розвідників, які стали відомими завдяки надзвичайній витримці.

Зокрема, бійця з позивним «Конан», який після бойового завдання 14 годин боровся за життя у відкритому морі, та військовослужбовця з позивним «Хохол», який три доби пробирався через ворожі позиції, щоб повернутися до своїх.

Ці історії нагадують, що фізична витривалість, психологічна стійкість і здатність діяти в екстремальних умовах для військовослужбовців — не абстрактні спортивні якості. Від них безпосередньо залежить виконання бойового завдання, а іноді й виживання.

З передової — на спортивну арену

Серед учасників та гостей турніру були військовослужбовці «Артану», зокрема бійці, які прибули з району виконання бойових завдань. За словами Артура Булигіна, деякі військові приїхали із Запорізького напрямку лише на один-два дні.

Для них це була можливість зустрітися з побратимами, спортивною спільнотою та молоддю. А для молодих учасників — поспілкуватися з людьми, які мають реальний бойовий досвід.

Організатор наголошує, що такі заходи дають можливість підтримати військовослужбовців і показати їм, що в тилу пам’ятають про тих, хто захищає Україну. Водночас турнір дає молоді можливість побачити військових, на яких варто рівнятися, та поспілкуватися з ними безпосередньо.

Важливою частиною змагань стала участь військовослужбовців у поєдинках.

Зокрема, у професійному поєдинку з панкратіону у ваговій категорії до 77 кілограмів виступив солдат штурмового підрозділу «Артан Х» Сергій Чугайовський.

До військової служби він займався єдиноборствами, став чемпіоном області та призером чемпіонату України з вільної боротьби, виступав на міжнародних турнірах. Також має спортивну підготовку з ММА та кікбоксингу.

На турнірі його суперником став Дмитро Сочінський — бронзовий призер чемпіонату України з UF MMA та дворазовий призер турніру «Відкритий октагон».

Перемогу в поєдинку здобув Дмитро Сочінський.

Вісім поєдинків: хто переміг на турнірі

Програма ASD V об’єднала вісім поєдинків з аматорського ММА, професійного панкратіону та греплінгу.

У фінальних боях зустрілися спортсмени, які вже мають досвід виступів на чемпіонатах України, Європи та світу.

У ваговій категорії до 66 кілограмів перемогу здобув Михайло Казимерчук — майстер спорту України з ММА, греплінгу та панкратіону, чемпіон Європи з греплінгу та бронзовий призер чемпіонату світу з ММА. У фіналі він переміг Дмитра Зеленка.

У категорії до 84 кілограмів переможцем став Вадим Жуков — майстер спорту України з панкратіону, срібний призер чемпіонату Європи з греплінгу та володар Кубка світу з панкратіону. Його суперником був Ілля Осадчий.

У професійному поєдинку з панкратіону у ваговій категорії до 77 кілограмів переміг Дмитро Сочінський, який зустрівся з військовослужбовцем «Артан Х» Сергієм Чугайовським.

У жіночому ММА у ваговій категорії до 57 кілограмів перемогу здобула Дар’я Мальчевська — чемпіонка Європи з греплінгу та панкратіону. Її суперницею була призерка чемпіонату світу з панкратіону Діана Пилипенко.

У поєдинку з греплінгу у ваговій категорії до 75 кілограмів переміг Данило Пігуль — майстер спорту України з греплінгу. Він зустрівся з Владиславом Зінченком, майстром спорту України з панкратіону.

Переможці фіналів аматорського ММА отримали грошові винагороди — по 50 тисяч гривень.

Випробування себе

Для учасників ASD V турнір став не лише можливістю позмагатися за перемогу, а й особистим випробуванням.

Один зі спортсменів, Сергій, розповів АрміяInform, що не виходив на змагання вісім років. Рішення повернутися ухвалив незадовго до турніру — на підготовку залишалося лише сім днів. За словами спортсмена, він хотів передусім перевірити власні можливості після тривалої перерви.

Його історія показує інший бік змагань: поряд із титулованими спортсменами на арену виходять люди, для яких участь у турнірі сама по собі є серйозним викликом.

Єдиноборства як елемент підготовки до військової служби

Організатор турніру — громадська організація Alpha Self Defense — займається національно-патріотичним вихованням молоді та спортивною підготовкою ще з часів до повномасштабного вторгнення.

Одним із напрямків роботи організації була підготовка інструкторів та залучення молоді до занять єдиноборствами.

Артур Булигін пояснює, що турнір поєднує спортивні змагання з можливістю безпосереднього спілкування молодих людей із військовослужбовцями.

На його переконання, це особливо важливо під час війни, коли молоде покоління має розуміти не лише спортивну, а й оборонну цінність фізичної підготовки.

Цю думку підтримують і представники «Артану». Андрій Мельник, заступник командира спецпідрозділу Артан, наголошує, що спорт і військова служба мають багато спільного, адже заняття єдиноборствами розвивають витривалість, дисципліну та здатність ухвалювати рішення і діяти під тиском. Саме якості, які спортсмени відпрацьовують під час тренувань і змагань.

У війську ці риси набувають іншого значення. В умовах бойових дій до них додаються навички командної роботи, тактичної підготовки, застосування озброєння та здатність діяти в ситуаціях, коли ціна помилки значно вища, ніж поразка у спортивному поєдинку.

Водночас організатори наголошують, що турнір — це не лише про підготовку потенційних майбутніх військовослужбовців. Його головне завдання — вшанування загиблих захисників України та збереження зв’язку між військовими й цивільним суспільством.

Пам’ять про загиблих — через виховання наступного покоління

Для воїнів «Артану» цей турнір став нагодою зустрітися зі спортивною спільнотою, частиною якої багато хто з них був до війни.

Для молодих спортсменів — можливістю познайомитися з людьми, які застосовують свою фізичну та психологічну підготовку в реальних бойових умовах.

А для організаторів — способом зберегти пам’ять про тих, хто вже не повернеться з війни.

Це третій турнір на честь «Артану». Організатори планують і надалі проводити такі змагання. Адже пам’ять про загиблих військовослужбовців — це не лише згадування їхніх імен. Це також передача молодим поколінням цінностей, за які вони воювали.

Саме в цьому організатори бачать головну мету турніру.

Фото: Роман Чорний