Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Локдаун у Києві: чи спрацюють обмеження у столиці і регіонах

У ніч з 19 на 20 березня у Києві запроваджують жорсткі карантинні обмеження у зв’язку зі значним зростанням хворих на коронавірус та збільшенням заповненості лікарень.

карантин

Фактично це має стати таким собі регіональним локдауном і частиною спроб не запроваджувати загальнонаціональні обмеження.

Проте логіка обмежень нині є дещо дивною і ставить під питання логічність їх запровадження.

Факти ICTV розповідають, які проблеми є в обмеженнях у столиці і чи допоможуть регіональні локдауни ситуації в Україні.

Київські проблеми

Станом на 19 березня в Україні виявили близько 15,8 тис. нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу. Найбільше хворих – у столиці (1 210).

Тому не дивно, що 18 березня очільник Києва Віталій Кличко заявив, що розцінює заяву прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про ухвалення рішення на місцях як можливість для місцевої влади самостійно і швидко реагувати на загрозу.

Оскільки заповненість ліжок у Києві перевищує 70%, у столиці вирішили не чекати на катастрофу, а робити все, щоб запобігти їй.

Обмеження, які почнуть діяти в ніч на 20 березня, передбачають заборону:

  • проведення масових заходів;
  • проведення богослужінь (якщо не можна забезпечити 10 кв. м на людину);
  • проведення спортивних змагань із присутністю глядачів;
  • роботи театрів, кінотеатрів, музеїв та інших закладів культури;
  • роботи ТРЦ, крім суспільно важливих магазинів (продуктових, зоомагазинів, аптек, закладів, що продають побутову хімію та засоби гігієни).

Водночас залишається кілька щонайменше дивних рішень. Наприклад, дозвіл на відвідування спортзалів, навіть без групових занять, та перукарень і салонів краси за попереднім записом.

У коментарі Фактам ICTV інфекціоніст, консультант з управління змінами Вадим Арістов розповів, що навіть попри обмеження певної діяльності, все одно зберігається значний ризик поширення Covid-19.

– Це такий собі легкий локдаун. Не заборонити фітнес- і спортивні зали – це просто злочин. Те саме можна сказати про перукарні та салони краси.

Наприклад, у роздягальнях велике скупчення людей, і в них немає нормального провітрювання – там зависає аерозоль. Тобто спортзал – це інгалятор інфекцій. Люди, які не хворіли, інфікуватимуться, і для цього достатньо одного розповсюджувача. Те саме з перукарнями, – каже експерт.

Безмовно, ми розуміємо, що потрібно зважати на те, що економіка України може не витримати більших обмежень. Але важко виправдати роботу салонів краси та спортивних залів, які не є чимось критичним, тоді як діяльність закладів культури забороняють.

А от робота транспорту є надзвичайно важливою для України, оскілько багатьом працівникам критично важливих підприємств потрібно добиратися на роботу. Тому цей ризик є виправданим.

Проте  крім локальних проблем є й ті, що стосуються будь-якого регіону, який запроваджуватиме карантинні обмеження окремо від усієї країни.

Регіональний замість національного

Доцільність обмежень у Києві та будь-якому окремому місті чи регіоні України нині важко встановити. Навіть попри адаптивні обмеження, на початку 2021 року довелося повертатися до жорстких обмежень на всій території країни.

А згодом – до моделі адаптивного карантину, який знову не дає значного результату.

Із середини лютого у нас спостерігається поступове зростання кількості випадків захворювання на коронавірус. І хоча лише кілька областей перебувають у червоній зоні, крива захворювання все одно стрімко йде догори.

Адаптивний карантин діє вже майже місяць, але немає жодного натяку на те, щоб ситуація по країні ставала кращою. Якби минуло менше часу, то можна було б говорити, що потрібно ще зачекати. Однак нині в лікарнях лежать пацієнти, які, найімовірніше, захворіли у перші тиждень-два повернення адаптивних обмежень.

Звісно, навіть якщо влада не хоче вводити обмеження на території всієї країни, кожен регіон міг би взяти ситуацію в свої руки, і таким чином нокдаун було б запроваджено скрізь. Та навіть такий крок навряд чи змінить ситуацію на краще.

– Можна далі грати в регіональні локдауни, давати їм добрі оцінки і великі сподівання. Але ми вже маємо достатню історію такої роботи. Реакція місцевої влади буде завжди із затримкою, рішення ухвалюватимуться формальні і половинчасті. Місцеві підприємці тиснутимуть, на що місцева влада робитиме поступки або недобачатиме порушення, – вважає Арістов.

І ми вже бачимо цей тиск. У Києві, Полтаві та Черкасах 19 березня громадяни вийшли на протести проти посилення карантину.

Однак, навіть зважаючи на значну шкоду економіці, у нас немає іншого виходу. Нині ситуація із заповненістю лікарень у нас майже дійшла до рівня Франції, де у реанімації опиняються 57 людей на мільйон населення.

До того ж у нас уже зараз є проблеми із заповненням реанімацій. Що це означає? Доводиться затримувати пацієнтів на інших ліжках до вивільнення місць, а це в свою чергу призводить до смертей, яких можна було б уникнути.

Саме тому у Франції ухвалили рішення про черговий локдаун. І непогано було б зробити це і в Україні.

– Лише централізований локдаун працює. І те, із значною затримкою реакції на великих порушників. Пам’ятаємо, наскільки пізно закрили Епіцентр і Буковель. Як після введення правильних обмежень – роблять протилежні, які все псують. Достатньо пригадати історію зі спеціальними потягами з червоних зон.

Зараз ми бачимо наслідки цих “евакуацій”. Інфікованих туристів привезли в Київ. Обсерваторів немає, за самоізоляцією ніхто не слідкує. Ось за два тижні столиця і “згоріла”, – каже Арістов.

Імунітет та навчання заново

Уникнути локдауну можна було б, якби у нас серйозно зайнялися питанням медичних розслідувачів, про що експерти говорять ще з початку пандемії. Так, швидко навчити епідеміологів нереально, однак розслідувачі – інша справа.

Якби у нас добре працювала система відстеження контактів, то ми могли б швидко знаходити контактних осіб хворих на Covid-19 та ізолювати їх. Адже навіть за умови безсимптомного протікання хвороби, вони однаково є її носіями і наражають на небезпеку інших.

Але маємо, що маємо. Тому в цій ситуації потрібно шукати баланс між економікою та безпекою громадян.

Подоланням пандемії вбачають вироблення колективного імунітету завдяки процесу вакцинації населення. Проте так само імунітет мав би вироблятися після хвороби населення. Що більше людей контрольовано хворіє – то менше хворітиме через якийсь час.

Однак на це ані Україні, ані світові не варто сподіватися.

– Дочекатися імунітету природнім шляхом теж неможливо, що доведено науковими дослідженнями на маленьких містечках. Наприклад, Манаус в Бразилії. Його влада повністю самоусунулась від протиепідемічних заходів. Минулої весни там була шалена смертність від Covid-19. Неконтрольований стрибок захворюваності не вщух, як спочатку прогнозували світові фахівці, а тривав весь рік.

Надлишкова смертність склала 450%. В жовтні перехворіло вже до 98% населення міста. Можна зробити висновок, що всі хто міг перехворіти на Covid-19 – вже перехворіли, частина померли. Але напочатку 2021 року там знову спостерігається шалена хвиля епідемії і величезна кількість смертей. Кількість госпіталізацій навіть вище, ніж в першу хвилю, – розповідає Арістов.

Якщо вже й шукати варіанти, щоб така ситуація більше не повторювалася до завершення кампанії з вакцинації, потрібно думати про майбутнє. Не лише владі, а й усім нам потрібно думати про те, як зменшити криву захворюваності.

Ми чудово знаємо про нові штами коронавірусу, які, за попередніми даними, є більш заразними, а отже – здатні швидше поширюватися, якщо не дотримуватися правил.

Здається, нам доведеться заново навчитися всьому тому, про що говорять з початку пандемії – часто провітрювати приміщення, носити маски і робити це правильно (щоб вони закривали рот і ніс), мити руки тощо.

Якщо вірус став ще агресивнішим, це означає, що нам потрібно бути більш обережними та краще дотримуватися всіх правил безпеки, а не розслаблятися, отримавши невелику партію вакцини для держави.

Мабуть, після жорстких обмежень для Києва ми зможемо побачити кілька цікавих рішень щодо стримування інфекції в багатьох областях країни.

Однак експерти закликають не сподіватися на краще, а вже зараз вирішувати питання загальнонаціонального карантину. Через тиждень-два може бути просто запізно.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-03-19 18:04:29