Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Київська історія Юрія Нікуліна. Як фронтовик виріс із клоуна до актора

Про те, що сольна кар’єра актора Юрія Нікуліна почалася саме у Києві, знають доволі небагато людей. Зараз невиразна 8-поверхівка часів Брежнєва на розі Саксаганського та Великої Васильківської навряд чи когось зацікавить.

Однак саме на цьому місці у 1950-х роках був післявоєнний київський цирк. Туди взяли працювати тоді ще нікому невідомого Юрія Нікуліна. Тоді він був помічником Карандаша – клоуна №1 того часу.

Майбутній комік Нікулін пройшов усю Другу світову війну. Донька директора цирку розповідає, що її батько не зміг відмовити простакуватому, але харизматичному фронтовику.

Він відрізнявся від клоунів, які працювали в той час, хоча їх було чимало. Він був трагікоміком і не був тим, хто, скажімо, просто смішив публіку, – розповідає Сусанна Черненко, донька директора старого київського цирку Бориса Черненка.

Проникливі драматичні ролі Нікуліна поставили на місце усіх критиків, які вважали його просто кумедним блазнем.


Але народ полюбив Нікуліна насамперед за геній коміка і за те, що багато хто дивився на екран наче у дзеркало.

Він не плакатний радянський громадянин, таких не зображали. Зображали зазвичай фізично досконалих людей, а тут з’являвся ось такий чоловік, і всі розуміли, що ось це про мене, він мене грає, не Лановий, не Тихонов. Тому що до них спробуй дострибнути, а ось такий простий хлопець, безглуздий. Семен Семенович Горбунков, це все про мене, – розповідає кінокритик Андрій Алфьоров.

На кого зі своїх кіногероїв був схожий Нікулін в реальному житті, розповідає його онук.

– Напевно, найближчий за амплуа, як мені здається, це діамантова рука Семен Семенович. Тихий, спокійний, в чомусь десь на вигляд неохайний, – пояснює Юрій Нікулін-молодший, онук Юрія Нікуліна.

Але найчастіше на вулицях Нікуліна плутали з кінообразом, на якого Юрій Володимирович взагалі не був схожий. Він настільки переконливо зіграв жлоба-алкоголіка, що навіть коли знімав акторську маску, народ бачив у ньому Балбєса.

– На вулицях йому не давали проходу, часто пропонуючи випити, думаючи, що його Балбєс і він – це абсолютно одна особа. Але Нікулін не любив ось цих своїх героїв, його відверто нудило, тому що він, звичайно, розумів, що це прославляння жлоба-гегемона, – розповідає медіаексперт Олексій Ковжун.

Після армії жодне з театральних училищ Москви не взяло Нікуліна у студенти. Офіційно – не розгледіли акторської жилки, а між собою шепотілися, що не підходить за обличчям.

Але в Нікуліні це не посіяло паростки образ чи комплексів. Він не намагався навмисно довести, що він актор №1, навіть не залишив цирк заради кіно.

Нікулін надихнув українських коміків створити свій анекдот-клуб, яким сам захоплювався.

Одеса – столиця гумору. Найпопулярніший клоун СРСР жив у Москві, найпопулярніший клоун України живе, звісно, тут.

У 1990-х роках Георгій Делієв створив успішне комедійне шоу, основою для якого стали клоунські репризи. Великий комік у широкому сенсі став вчителем автора проекту Маски-шоу.

Вони познайомилися у 1995 році, за два роки до смерті Нікуліна. Він запросив Делієва виступити у клубі Біла папуга.

Там Делієв відчув усю чарівність артиста і чітко усвідомив, за що його обожнюють мільйони. Великий талант і людяність – дві прямі, які майже ніколи не перетинаються, але Нікулін порушив цю аксіому.

Нікуліна досі обожнюють і розбирають на цитати. У ньому люди бачили щось більше, ніж просто гумор. Тут і наївність, і доброта, і навіть сум. І найголовніше – його любили за дуже рідкісний талант, талант бути людиною.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-09-07 19:38:42