Крок до зірок: вчені пропонують революційний підхід до космічних мандрів

Нова концепція, запропонована вченими, може змінити підхід до освоєння космосу. Основною проблемою міжзоряних польотів є величезні відстані, для подолання яких потрібні швидкості, недосяжні для сучасних технологій.

Науковці пропонують інноваційну технологію, що має зробити можливими такі подорожі.

Подорожі до зірок – що пропонують вчені

Дослідники Джефф Грісон і Герріт Брухауг з Лос-Аламоської національної лабораторії описали концепцію використання пучків електронів, прискорених до майже світлової швидкості. Такий підхід дозволяє ефективно передавати енергію до космічних апаратів на великих відстанях.

– Електронний пучок, що рухається з релятивістськими швидкостями, здатен генерувати достатньо енергії для прискорення космічного апарата до 10% швидкості світла”, – зазначив Грісон.

Це дозволило б зонду вагою 1000 кг досягти, наприклад, Альфа Центавра за 40 років, що значно швидше, ніж ті 70 тисяч років, які потрібні нинішнім технологіям.

Принцип роботи релятивістського пучка

Промінь електронів у вакуумі має тенденцію розсіюватися через взаємне відштовхування частинок. Проте, як пояснив Джефф Грісон, у міжзоряному просторі є розріджений іонізований газ – плазма.

Коли електронний промінь проходить крізь цю плазму, виникає магнітне поле, яке утримує частинки разом, не дозволяючи їм розпадатися на великі відстані. Такий ефект отримав назву “релятивістський затиск”.

Вчені пропонують розмістити генератор пучка поблизу Сонця, використовуючи його енергію для створення електронного променя. Проте, перед цим потрібно розвʼязати проблему перетворення енергії пучка в реактивну тягу, яка прискорить апарат, при цьому мінімізуючи теплове навантаження.

Перспективи нової технології

Наразі концепція перебуває на етапі теоретичних досліджень. Вчені сподіваються, що подальші моделювання та експерименти у космосі підтвердять її життєздатність. У разі успіху ця технологія може не лише наблизити людство до міжзоряних подорожей, але й відкрити нові можливості для дослідження Сонячної системи.

Попри складність завдання, Грісон зазначив, що створення такого променя може бути економічно вигіднішим за лазерні системи, які також досліджуються для міжзоряних польотів. Адже лазерні промені мають обмежений радіус дії та здатні транспортувати лише невеликі апарати.