Будівельні матеріали м.Ніжин
Місто і регіон

Крик душі 17-річної ніжинки


Нещодавно редакція mynizhyn.com започаткувала нову рубрику «Бесіда з психологом».
Ніжинцям пропонувалося надсилати на електронну адресу mynizhyn.com@gmail.com свої листи з описанням проблем та питань, що хвилюють.

Сьогодні, 20 січня, наш психолог відповідає на запит юної ніжинки С., яка написала листа на нашу електронну адресу mynizhyn.com@gmail.com ось з таким змістом (пунктуація та стилістика авторки збережені):

«Мені 17, на носі ЗНО. Мама мучить мене, тато не захищає. В один момент мені набридло, те, що вона мене у всьому звинувачує і постійно кричить, коли я не роблю того, що вона хоче в той же момент і я їй виказала за всі її пред’яви. Людина по дому нічого не робить, тільки скаржиться як їй погано, як у неї все болить і тд. Я розумію, мені нескладно прибрати. Але коли ти говориш спокійно: почекай, я дороблю свої справи і приберу, а у відповідь отримуєш шквал образ це дратує. І в один момент я їй чесно сказала, що вона вдома нічого не робить (на той момент вона реально вже близько півроку нічого не робила, зараз це було для неї як чарівний пендель). І в підсумку я отримала хвилю негативу, мені сказали, що в 18 мене викинуть з дому, позбавлять квартири, випускного і тд. Ну, я зробила вигляд, що мені все одно. Потім кожен член сім’ї приходив до мене і говорив, що мені потрібно вибачитися перед нею. Я не бачу в цьому нічого такого, за що варто просити вибачення. Коли вона ображала мене останніми словами я повинна була терпіти. Ніколи людина не просила у мене вибачення. Я їм це пояснила, однак, отримала лише глузування і фразу про те, що вона мати і їй все можна. Але я так не вважаю. Мені все одно хто вона мені. Вона мене образила і робила це багато років. Однак, ніякого покарання за це не отримала.

Потім, через дня два я збиралася в школу. Вона беспросу сіла за мій комп’ютер і почала працювати (чому саме за мій, коли можна було працювати на пк сестри, невідомо). Ноуту вже 11 років, він лагає. Я його почистила і видалила все, що мені не потрібно, тим самим змінивши місце розташування іконок на робочому столі. Почався крик та приниження. Мені скзаали, що мій зовнішній вигляд – бомжацький. Я справедливо помітила, що мені подобається так ходити (я просто була в худаку). Ну що, за підсумком, слово за слово, я вже йду від конфлікту, збираюся виходити з дому, як мати ззаду на мене накидається зі словами, що я су..а і починає намагатися схопити за волосся. Я природно її відштовхую, як робила би будь-яка людина, якщо б на неї різко зі спини напали. За це я отримую шквал критики з боку інших членів сім’ї, а з боку матері слова: як я посміла підняти на неї руку (повторююсь, я просто її відштовхнула) і удушення моїми ж шнурками капюшона.
Тепер все мене звинувачують в тому, що я проявила насильство в сторону матері. Мене це обурює, я її не била, не давала ляпасів. Всі в родині мене ігнорують, а потім ниють, що я не беру участь в сімейному житті. У той момент, коли мені була потрібна підтримка, ніхто мені її не дав і ніхто мене не захистив. Чому мені має бути не все одно на сім’ю, адже головну її функцію – любов і підтримку я від неї не отримую. За місяць таких відносин, я зрозуміла, що відпустила всіх їх, і що на жаль мені доведеться припинити з ними спілкування найближчим часом, як тільки я зможу з’їхати. С.”

Люба С., ти молодець, що звернулася за допомогою. Необхідна неабияка відвага та рішучість для озвучення подібної ситуації!

На жаль,  проблема батьків і дітей досить розповсюджена на теренах нашої країни, а механізмів научіння батьків стриманості, уважності та терплячості до проблем дітей не вистачає.

Дійсно, в твоєму віці  підтримка тата і мами дуже необхідна й важлива. Не отримуючи цього важливого ресурсу підліток почуває себе непотрібним всьому світу! На превеликий жаль ніхто не може вплинути на твоїх батьків та змінити їх відношення до тебе, але сподіваюся розібрання причин такої поведінки твоєї матері та висвітлення способів взаємодії в такій ситуації, полегшить твоє самопочуття!

Навряд твої батьки свідомо хочуть заподіяти тобі шкоди та примусити страждати. Якщо ти поставиш їм питання : «Ви хочете, щоб мені було боляче та я страждала»  то отримаєш негативну відповідь, можливо навіть обурення, звинувачення у фантазіях та т.ін. Можливо в цей момент тобі захочеться звинуватити їх у брехні або виказати всі болісні почуття, але насправді вони говорять правду.

Покоління твоїх батьків та всіх, хто їм передував, ніколи не вчили думати над своїми почуттями та любити себе!

Твої батьки, скоріш за все, діють двома сценаріями. Тато використовує позицію «голова страуса у піску», буду ігнорувати те чого не розумію або боюся, можливо воно щезне. Мама також постійно бореться з переживаннями за твоє майбутнє і тому в неї залишається все менше сил на повсякденні справи.

Раджу тобі запитати у них, які жахіття їм ввижаються стосовно ТВОГО життя. Це допоможе знайти точки зближення та зменшити напругу між вами.

Я розумію, що ти відчуваєш сильне почуття відчаю та образи на своїх рідних, але прошу тебе усвідомити, що вони не можуть дати те, чого не мають. Ми ж не образимося на відсутність обіймів від людини, яка не має рук. І ось чому…

Минулі покоління ніхто не вчив любити та піклуватися про себе. Виховуючи лише почуття обов’язку перед родиною та суспільством на особистий комфорт та задоволення були суворі табу. Людині заборонялося жалітися, відстоювати свої права та вимагати поваги до себе з боку старших. Часи змінилися, але втовкмачені у голову заборони нікуди не ділися. Впевнена, що від твоєї мами вимагали такої ж покори та мовчання в родині. За недотримання правил завжди було суворе покарання у вигляді фізичного або емоційного приниження, висміювання. Тому любов, ніжність, уважність, поступливість та інші якості твоїй матері та батьку просто недоступні.

Спробуй поговорити з ними. Поясни, що ти страждаєш і запитай, чого вони добиваються своєю поведінкою. Розкажи, про свої почуття використовуючи «Я-послання», це означає не звинувачувати «Ти поганий, ти злий і т.ін», а говорити про свої почуття та переживання «Мені боляче, коли…» «Я відчуваю себе приниженою, через такі слова…» та ін.

Я розумію, що ти можеш цілком справедливо обуритися та вимагати порозуміння та компромісу з їх боку. Дійсно, саме батьки повинні розуміти та підтримувати своїх дітей, але твої батьки – нащадки того покоління, яке ігнорувало прагнення до індивідуального щастя та не вважало вартим уваги особистий комфорт.

Ти народилася за нових часів, сьогодні у людей безліч інструментів для досягнення гармонії, але інколи їм треба допомогти.

Ти достатньо емоційно зріла та можеш аналізувати свій стан та загальну ситуацію в твоїй сім’ї. Тому можеш допомогти порозумітися їм з тобою.

Якщо ж розмова з твоїми батьками не принесе жодного позитивного результату, то незалежне, самостійне життя – це єдиний варіант врятувати свою психіку від негативного впливу.

Також, ти можеш звернутися до психолога у своєму закладі освіти, або зателефонувати на Національну гарячу лінію для дітей та молоді, що працює на базі Громадської організації “Ла Страда-Україна”.

Ця гарача лінія функціонує з 2013 року для того, аби діти, тінейджери та тінейджерки, студенти та студентки з усієї України мали можливість анонімно і конфіденційно отримати підтримку і пораду, а дорослі – проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками про порушення прав дитини. Номер лінії 0 800 500 225 (дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України та з мобільних телефонів усіх українських операторів безкоштовні) або 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів усіх українських операторів). 

Сподіваюся тобі вдасться порозумітися зі своїми батьками та ваші стосунки вийдуть на новий, якісніший рівень.

Підготувала Лілія Журко

Читайте останні новини України та світу на каналі  в Telegram

Джерело: mynizhyn.com
2021-01-20 17:40:03