«Кожна місія — це фарт і везіння»: з чим стикаються НРК під час бойових місій
Росіяни полюють на НРК мінами, FPV-дронами, «дронами-ждунами» та шипами. Водночас наземні роботи продовжують виконувати логістичні й евакуаційні місії.
Про це в ефірі Армія TV розповів командир інженерно-саперного взводу 65-ї окремої механізованої бригади «Великий Луг» з позивним «Халк».
Одним із найнебезпечніших епізодів для його команди став виїзд на практичне тестування нового зв’язку.
Військові перевіряли, як система працює безпосередньо на лінії бойового зіткнення, фактично на другій лінії оборони. Тоді ще була можливість заїхати безпосередньо в цей район.
Під час тестування по рації надійшло повідомлення про пораненого.
«Халк» знав, де розташована позиція, тому команда одразу вирушила на евакуацію.
«Нас врятувало те, що був туман, нічого не літало. Але тоді також доволі активно рухалися ДРГ. Нам повезло, ми проскочили».
Пораненого вдалося евакуювати, хоча під час виїзду машина пробила колеса.
Довелося чекати інший транспорт, а станпораненого був важким. Згодом він вилікувався, однак через серйозні пошкодження звільнився за станом здоров’я.
За словами «Халка», нині кожна місія НРК пов’язана з ризиком через велику кількість FPV-дронів.
«Кожна місія НРК — це фактично зараз і фарт, і везіння, тому що дійсно дуже активна і велика кількість FPV».
Російські військові вже зрозуміли, наскільки ефективними можуть бути наземні роботи для логістики та евакуації. Тому на маршрутах їхнього пересування з’являються нові перешкоди.
Зокрема, противник використовує «дрони-ждуни», які очікують на маршрутах руху, мінує дороги, засипає шляхи металевими шипами, а переправи знищує керованими авіабомбами.
Окремою проблемою залишається захист самих НРК. За словами військового, спеціальні системи активного захисту поки недостатньо розвинені, тому багато залежить від майстерності операторів, які намагаються маневрувати під час руху.
Лише протягом одного тижня команда мала два виїзди, під час яких НРК підірвалися на саморобних вибухових пристроях. Після повернення на машинах також виявили шипи — пробитими були як колеса, так і гусениці.
Водночас колісні та гусеничні НРК мають свої переваги й недоліки.
«Якщо там якісь поля, сильні колії, то все-таки гусень трішки краще їде».
Проте пошкодження гусениці фактично одразу зупиняє машину. Колісний НРК, за його словами, може продовжувати рух навіть із серйозними пошкодженнями.
«У нас НРК поверталося на трьох спущених, пробитих колесах, які відновленню не підлягають».
Російські війська також використовують власні НРК. За словами «Халка», логістичні наземні комплекси противника помічали ще на початку 2025 року. Були й ударні машини, які українські військові знищували влітку.
Приблизно півтора місяця тому українські військові також вразили російський НРК, який перевозив ТМ-ки.
«Вибух був феєричний», — зазначив «Халк».
На його думку, противник розуміє перспективність наземних роботизованих комплексів і буде надалі їх масштабувати та вдосконалювати.
«Ворог розуміє, що це майбутнє, і це полегшує виконання бойових завдань. Тому, я думаю, він буде його масштабувати, покращувати. З тих даних, які ми маємо, досить великий парк прототипів. Просто не всі ще використовуються».
Як повідомляла АрміяInform, бійці батальйону безпілотних систем «Роніни» 65-ї механізованої бригади «Великий Луг» вразили з десяток російських квадроциклів.
