Козак Сіромаха – ексклюзивне інтерв’ю

Козак може бути справжнім артистом – це довів колоритний Козак Сіромаха. Він живе у поселенні та викладає козацькі види бойових мистецтв.

Про особливості козацького життя, принципи виховання дітей, службу на передовій і культурний фронт Козак Сіромаха розповів Фактам.Life.

— З чого почалась ваша історія? Чому ви стали Козаком?  

— Насамперед є душа в тілі людини. До того, щоб стати Козаком, я дійшов із часом – досконало вивчав мову, традиції, культуру, отримав дозвіл носити чуба та навчився володіти шаблею й їздити верхи. Але цього мало, має бути душа, коли душа народжується козацькою, то генетичний код рано чи пізно дасть про себе знати.

— Вас часто називають актором і закидають, що Козак – це ваш сценічний образ. Як реагуєте?  

— Ну, нехай поспілкуються зі мною, нехай побачать моє життя, зрозуміють мій кодекс, за яким я живу. Не думаю, що із цим можуть жити актори. Люди не знають мене, ніколи зі мною не спілкувалися, вони не знають моїх молитов і не були у моїх чоботях, тому мене знає Батько Вишній, мої Козаки із Січі, моя дружина, команда. Моя душа відкрита, заходьте в гості, познайомимось.

— Як люди сприймають вас у буденному житті? Ви ж завжди у козацькому одязі?   

— Знаєте, кожну людину відчутно за її енергетикою, як би вона не хотіла заховати чи показати свою силу у будь-якому вбранні, якщо людина слабка — це чути, якщо сильна — також.

Мені не потрібно одягати вишиванку кожного дня, аби люди відчули мою силу. Вона завжди зі мною у будь-якому стані, у будь-якому вбранні.

— Як живе козацька родина? Маєте якісь традиції? 

— Я живу за козацькими традиціями вже 15 років. Прокидаюся до сходу сонця, проводжу свої обряди кожного дня, спілкуюся із Батьком Вишнім та оберігаю свою родину.

— У вас троє дітей. Де вони живуть зараз? Як виховуєте їх? 

— Я виховую дітей за козацькими традиціями: честь, гідність, любов – три основи, на яких має зростати та мати у своїй душі кожна людина тут, зараз і тепер.

Мої діти ходять у школу, але вони про козацтво знають більше, ніж деякі історики, які пропагують радянську модель козацтва.

— Ви служили в АТО. Розкажіть більше про цей час. Чому вирішили змінити службу на культурний фронт?  

— Я служив у 2014 році у добровольчому підрозділі Січеслав, пішов добровольцем одразу, як почалася війна в Україні, а вона почалася 9 років тому. Та на все Воля Божа, якщо Бог скаже брати зброю — візьму знову, це для мене не питання. Я був на передовій, наразі допомагаю нашим воїнам молитвами, музикою, порадою, заряджаю їх.

Думаю, що це не я обрав культурний фронт, так склалися обставини. Коли почалася війна, я одразу подзвонив друзям і ми стали волонтерами в організації Їжа життя, забезпечили їжею тисячі наших бійців. Далі вже почався культурний фронт, де стараємося вбити російську культуру на нашому тілі, бо вона ще паразитує.

— Зараз ви відвідуєте гарячі точки як артист. Що відчуваєте, коли приїжджаєте до бійців?   

— Відчуваю гордість і силу, відчуваю енергетику, що може перемогти все. Відчуваю гідність і любов до своєї матері землі.

Кожен українець зараз — козак, я відчуваю це за енергетикою, такого не було раніше. Я займаюся цим давно і можу сказати, що наша нація прокинулася.

— Росія розпочала війну у 2014 році. Чому деяким артистам знадобилося 8 років, щоб відмовитись від концертів у країні-агресорі та “згадати” українську мову? 

— На це вплинула сила, бачите, хто навіть українською мовою не розмовляв, тепер нею співає. Але це от такі люди, завжди є вибір, чи ти хочеш грошей, чи культури. Всі роки українська культура не приносила великих коштів, а наші музиканти були кобзарями і мамаями — така наша доля. Але через те, що нація прокинулася, культура почала дихати заново.

Але ж що ці артисти зараз? Гляньте, як вони смішно виглядають, не знаю, чи ненька культура їх пробачить за те, що вони її вбивали усі 30 років незалежності.

— Чого цікавого очікувати від Козака Сіромахи найближчим часом?

— Козак Сіромаха зараз кобзарює, я приїхав із фронту і тепер хочу зібрати кошти, аби купити хлопцям те, чого їм не вистачає, тому пріоритет зараз на цьому. Але нові Козацькі байки та співанки також будуть, все як дасть Господь. Тому беремо та й робимо!