Командири здивовані їхньою ефективністю: як воюють колишні ув’язнені у 57-му ОМПБр

Батальйон Шквал 57-ї окремої мотопіхотної бригади на 95% складається з колишніх в’язнів, яких мобілізували на війну з окупантами.

Наразі вони проходять навчання на полігоні – вивчають роботу з мінами та бойовими гранатами.

Навколо все по-справжньому: пил, бруд, вибухи та звуки автоматної черги.

Мобілізація ув’язнених – бойова підготовка новобранців

Більш досвідчені інструктори пояснюють новобранцям, як штурмувати окопи та будівлі, як надавати першу медичну допомогу, як висаджуватись із броні.

Інструктор бійців 57-й – позивний Чуб. Взимку з травмами обох колін воював у Бахмуті, отримав кілька поранень, усі бої тримався на знеболювальних. Але в тил повертатися, як стверджує сам, він не хоче: робить, що може і вміє – навчає бійців.

— Вчимо їх, щоб у них тіло запам’ятовувало певні рухи, певні моменти. Тому що бій – це стресова ситуація. Я наголошую, у стресовій ситуації мозок твій або відключається повністю, або працює не так, як ти звик, – розповідає Чуб.

Крім базової підготовки, інструктори бригади розповідають специфіку напряму, на якому воює підрозділ – одна з найскладніших ділянок, прикордонний Вовчанськ.

— Але й ми теж непрості хлопці. Я відбував покарання за ст. 185 ч.2 КК України – крадіжка із проникненням, – розповів військовослужбовець Ігор.

Його товариша Богдана було засуджено за крадіжку, викрадення та розбій. Він вважає, що специфічні риси характеру, які штовхали його на злочини, допомагають йому бою.

– Страху немає. Ми пройшли свою школу життя, вона була жорсткою. Тепер нічого не змінилося, бій є бій. А страх лише один: не хочу потрапити до них у полон, – поділився Богдан.

Йому 32 роки, коли розпочалася повномасштабна війна у 2022 році він був на волі. Відразу пішов у військкомат, щоб вирушити на фронт, але його не взяли через судимість за важкою статтею.

— З волі потрапити до війська не зміг. За 10 місяців знову скоїв злочин – і вже з в’язниці таки потрапив на фронт, – з іронією додає Богдан.

Про свою безстрашність на “нулі” розповів і військовослужбовець батальйону Сергій. Його минуле: кримінальна стаття за завдання тяжких тілесних ушкоджень.

Сам він згадує, що вліз у бійку та “переборщив”, а після мобілізації вже під Вовчанськом отримав поранення.

— Нашу групу накрили росіяни з мінометів. Уламок залетів під бронежилет, потрапив у грудну клітку. Вирізали, зашили, – підсумував військовослужбовець.

Ув’язнені на війні – які переваги

І інструктори, і командири батальйону спецпризначення зазначають: порівняно зі звичайними мобілізованими – ці бійці на голову вищі.

— Вони вмотивовані більше. Таке вмотивоване поповнення я востаннє бачив у 22 році. І виконують завдання, вони навчаються, у них є бажання, є натхнення, – розповів Артем, він виконує обов’язки заступника командира психологічної підтримки персоналу батальйону Шквал.

Звичайно, досвідчені армійці розуміють: не всі з них мають щиру мотивацію захищати країну, частина намагатиметься використовувати це для спроби втечі – і такі випадки вже є.

Але є й загиблі. Але за результатами перших боїв, кажуть командири, підрозділом ексув’язнених та їхньою ефективністю приємно здивовані.

— Тут є військовий, який вважався зниклим безвісти, з поламаною рукою, поламаною ногою майже 10 днів, вів із собою полоненого, до підконтрольної нам території, віддав полоненого і сам відбув на лікування, — сказав Артем.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.