Місто і регіон

Коли дитина – жертва цькування – ПравдаТУТ Ніжин

Цькування дітей через зовнішність, вимову, поведінку, успіхи в навчанні, статки родини – явище не нове. Старше покоління пам’ятає фільм «Опудало», відзнятий в 1983 році за однойменною повістю Володимира Железнікова, написаною на основі випадку з його внучкою. Не так давно явище цькування й насилля серед підлітків отримало назву – булінг. 19 січня набув чинності закон про протидію булінгу, що передбачає накладення штрафів за цькування в закладах освіти. А 11 лютого Бориспільський міськрайонний суд уже виніс перше покарання за булінг: оштрафував батьків винної неповнолітньої на 850 гривень, ще й стягнувши з них на додачу судовий збір у розмірі 384 гривні.

А Ви чули щось про булінг?

Чи ставали жертвами цькування в школі, запитали в жителів Ічнянщини.

– Я працювала сама, чоловіка не було, а двох дітей шкільного віку треба нагодувати й одягти, – розповідає мама двох дітей, яких, як вона каже, однокласники «чморили», що одягалися не як усі. Називати своє ім’я ічнянка відмовилась. – Грошей на обновки не було, тож я сама шила їм одяг, бувало, й зі свого щось перешивала. Сина й доньку однокласники називали «бомжами». Мої діти приходили додому, плачучи, і я разом із ними плакала. Говорила, щоб не звертали уваги. А вчителям не жалілася, бо бачила, що вони теж моїх дітей недолюблювали та ігнорували атмосферу в класі. У результаті – діти втратили інтерес до навчання, стали трієчниками. Розумію, що в цьому є моя провина.

– Я випадків цькування не знаю. У великих містах, як подивлюся відео в соцмережах, – жах, що робиться, – розказує ічнянка Наталія Глушко, мама 2 школярок. – Коли я вчилася – хлопці часто билися між собою. У мого чоловіка, наприклад, і ребра поламані, і ніс – постраждав у школі від розбишак. Нікому було жалітися, бо батьки постійно були на роботі.

Жінка вважає, що замовчування – не вихід і не варто закривати очі на цю проблему. А таких історій можна почути багато.
Самі школярі кажуть, що читали про цькування у соцмережах, розповідають про це їм у школі та вдома. Знають і про те, як протидіяти насиллю – із ними їх ознайомлюють вчителі й батьки.

Як каратимуть за агресію 

Згідно з законом, булінг/цькування – діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, унаслідок чого могло бути чи було заподіяно шкоду психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

За булінг каратимуть штрафами 850-1700 грн або громадськими роботами на 20-40 годин. Якщо цькувала група осіб або повторно протягом року, то штраф складатиме 1700-3400 грн. Передбачаються й громадські роботи на 40-60 годин.

Якщо порушники – підлітки віком від 14 до 16 років, передбачено такі самі санкції, але їх накладатимуть на батьків чи опікунів.

Відповідатимуть і керівники освітніх закладів – штраф для керівника закладу освіти, якщо він не повідомить до поліції про факти булінгу: 850-1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Не вдавайте, що не бачите

Як учні, так і вчителі мають право на захист від булінгу. Педагоги зобов’язані повідомляти керівництву про цькування. Батьки учнів мають право отримувати інформацію та звертатися до керівництва закладів освіти з повідомленням про булінг. Вони також зобов’язані сприяти розслідуванню фактів цькування.

Куди можна звернутися

Аби вчасно попередити цькування дитини, батькам слід частіше з нею спілкуватися. Якщо вже запідозрили, що проблема є, делікатно розпитайте про неї і терпляче вислухайте. Пам’ятайте, що дитині неприємно говорити про це. Тож не влаштовуйте допит. Способи розв’язання проблеми шукайте спільно, але спершу нехай дитина запропонує свої варіанти. Поясніть, що про агресивну поведінку однолітків варто повідомляти дорослим. У випадку фізичного насилля негайно звертайтеся в школу.

В Україні працює дитяча «гаряча лінія», яка забезпечує повну анонімність. Туди можна зателефонувати, розповісти про свої проблеми, отримати підтримку, допомогу та консультацію: зі стаціонарного телефону – 0 800 500 225, з мобільних – 116 111.
За психологічною допомогою можна звернутися й до Ічнянського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або зателефонувати за тел. 2-16-40. Там розповіли, що до них не зверталися діти із проблемою, пов’язаною з випадками булінгу.

Притча про жорстокість

В одному з монастирів Шаоліню майстер навчав учня. Якось молодик запитав у майстра: «Учителю, а як довідатись, наскільки я жорстокий?». «Щоразу, коли завдаватимеш удару своєму ворогу, уяви себе на його місці і відчуй його біль. І якщо одного разу ти болю не відчуєш – знай, жорстокість поглинула тебе».

Статистика невтішна

Із булінгом у колі однолітків в Україні стикалися близько 67% дітей. За дослідженнями дитячого фонду UNISEF, 40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група. 44% дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.

Світлана Цюпка


Джерело: nizhyn.pravdatut.ua