Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Колективний імунітет від Covid-19: чи набудуть його українці у 2021

На лютий призначено початок вакцинації в Україні, яка відбуватиметься так само, як у багатьох інших країнах.

Спочатку ін’єкції робитимуть людям, які мають найбільший ризик підхопити хворобу та тим, хто зазвичай найважче переносить Covid-19.

Однак найважливіша мета вакцинації – набуття масового імунітету, а для цього він має бути приблизно в 70-80% населення.

Факти ICTV розповідають, які прогнози щодо колективного імунітету дають у світі і яка ситуація нині в Україні.

Прогнози щодо імунітету

На практиці колективний імунітет пояснити доволі легко. Це кількість людей, які отримали індивідуальний імунітет до хвороби після того, як перенесли її або вакцинувалися.

Що більше таких людей у місті, області, країні, то менший шанс, що незахищені від інфекції люди вступатимуть у контакт з потенційними носіями хвороби. А це веде до зменшення кількості випадків захворювання.

Безумовно, у питанні захисту від Covid-19 ще багато невідомих. Науковці й досі досліджують, як часто виробляється імунітет, скільки він триває тощо.

Голова Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Аданом Гебреісус у жовтні 2020 року казав про те, що людству занадто мало було відомо про імунітет від коронавірусної хвороби, щоб говорити про колективний імунітет.

– Колективний імунітет досягається шляхом захисту людей від вірусу, а не шляхом впливу на них. Ніколи в історії охорони здоров’я колективний імунітет не використовувався як стратегія реагування на спалах хвороби, – заявив у жовтні голова ВООЗ.

Та й досягнення колективного імунітету навіть у межах країни не проста справа. Ніхто не може змушувати людей вакцинуватися, що нині є одним з ключів досягнення колективного захисту від хвороби.

Крім того, різні дослідження свідчать про різну тривалість імунітету. Нині науковці сходяться на думці, що він зберігається близько шести місяців. Хоча у дослідженні, опублікованому в Science Immunology йдеться про те, що захист від хвороби може тривати близько восьми місяців.

Враховуючи те, що знадобиться повторне набуття імунітету протягом кількох місяців, у ВООЗ нині не сподіваються, що до кінця навіть 2021 року вдасться сформувати колективний захист.

– Навіть коли вакцинами захищають найбільш вразливі (групи населення, – Ред.), ми не зможемо досягти якогось рівня популяційного імунітету або стадного імунітету в 2021 році. Навіть якщо це трапиться в кількох районах в окремих країнах, це не захистить людей у всьому світі, – вважає науковий співробітник ВООЗ Сумія Сумінанат.

Ситуація в Україні

Звісно, для нас цікавою є ситуація саме в нашій країні. Зменшення навантаження на медичну систему досягається шляхом вакцинації найуразливіших груп населення. А оскільки молоді люди і діти хворіють на Covid-19 переважно у легкій формі, то й колективний імунітет необхідний на рівні 70-80%.

У коментарі Фактам ICTV епідеміолог Алла Мироненко заявила, що в Україні буде достатньо вакцинувати ще меншу кількість населення.

– 50% людей, за моїми підрахунками, вже перехворіли. Отже, якщо 40% вакцинувати, на мою думку, це дасть результат. Якщо ви дивилися “плот”, тобто щоденний підйом або спад захворюваності, то зараз він йде на спад. Ми зараз на рівні вересня. У листопаді був пік, а далі пішла стабілізація, зниження, – розповідає Мироненко.

Не лише вона дещо позитивно дивиться на ситуацію.

Наприклад, керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Ковтонюк вважає, що в України є реальний шанс вакцинувати понад 20 млн осіб.

– Ми вважаємо, що досягти в Україні колективного імунітету вже цього року – реально. У 2018 році я був частиною команди, яка організувала кампанію підписання декларацій з лікарями первинної ланки.

За 11 місяців кампанії свого лікаря обрали 25 млн людей. Щоб забезпечити колективний імунітет серед дорослих в Україні, потрібно вакцинувати 24 млн людей до кінця цього року. Це можливо, – написав Ковтонюк у Facebook.

Не варто забувати й про те, що часто люди безсимптомно хворіють на коронавірус. Було багато випадків, коли люди отримували позитивний результат тесту на наявність антитіл в організмі, хоча не відчували симптомів захворювання.

Подібне відбувається і через зменшення кількості тестів на Covid-19. Тобто в статистиці не з’являються потенційно тисячі людей, які хворіли на коронавірус, але не робили відповідний тест.

– Усі пацієнти не могли потрапити в статистику. Якщо ми візьмемо районні центри, села – їм далеко добиратися до лабораторій. Ті, хто хворів удома, вони сім’ями хворіли, і вони не увійшли в статистику, тому що ніхто їх лабораторно не підтвердив. Але вони ж перехворіли, одужали, більшість тепер має імунітет, – висловлює думку Мироненко.

Але не можна робити ставку лише на те, щоб люди хворіли на коронавірус і так формували захист від інфекції. Відносно незначної кількості випадків у важкій формі достатньо, щоб підвести медичну систему до критичної точки, що ми вже неодноразово бачили в деяких країнах.

Тому нині й роблять ставку на вакцину.

Що з вакцинами

У перший рік масової вакцинації, навіть з урахуванням збільшення виробничих потужностей провідних фармакологічних компаній, не варто очікувати значної кількості вакцин.

За найоптимістичнішими сценаріями йдеться про кількість доз, достатню для вакцинації приблизно 2 млрд людей на планеті.

Проте завданням України є вакцинація близько 24-25 млн населення, що цілком реально зробити протягом року, якщо ми отримаємо достатню кількість вакцин.

Навіть з врахуванням вироблення імунітету “природним шляхом” у значної кількості населення, все одно знадобиться значна кількість препаратів, адже ми не можемо сказати напевне, що у всіх пацієнтів з Covid-19 виробляється тривалий імунітет.

Нині держава веде переговори щодо закупівлі різних вакцин, щоб розпочати вакцинацію в лютому. Щеплення попередньо триватиме до першого кварталу 2022 року. Однак Мироненко вважає, що найкраще нам підходить китайський препарат.

– Sinovac для нас більш прийнятний, адже його можна зберігати за температури, як у холодильнику, десь +4°. Тобто можливо організувати такий холодовий ланцюг, є відповідний досвід. А -70°, навіть якщо ви в сухому льоду привезете, її треба десь зберігати. А де у нас в лікарнях -70°? Немає таких лікарень, – каже епідеміолог.

Водночас, на її думку, Україна найближчим часом не отримає вакцину, наприклад, від Pfizer, адже у нас немає можливості її зберігати. А якщо через недотримання умов збереження щеплення нею будуть неефективними, то це дискредитує препарат, який рятує життя.

Можливо, у майбутньому ми все ж отримаємо вакцину Pfizer, але поки що маємо зосередитися на тому, що дають. Будь-якого затвердженого препарату нині достатньо хоча б для того, щоб зменшити ризик розвитку важкої форми захворювання.

Нині у світі не говорять про необхідність вироблення масового імунітету, а лише про перші кроки з вакцинації найуразливіших груп населення.

Проте країни, які першими наблизяться до цієї мети, стануть набагато ближчими до подолання пандемії. Нам варто зосередитися не лише на долученні до державної вакцинації, а й на тестах на коронавірус, щоб бачити детальнішу статистику.

Що більше у нас буде інформації, то ближчими ми станемо до колективного імунітету в державі завдяки вакцинації.

А це – збереження сотень життів, які може забрати інфекція. Головне – не втрачати час і не нехтувати щепленнями, які, сподіваємося, невдовзі почнуть робити і в Україні.

Читайте останні новини України та світу на каналі  в Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-02-02 18:16:03