«Кілзони», фортифікації та антидроновий захист: як інженери 91 бригади підтримки облаштовують оборонні рубежі
Новітні технології перемістили сучасну війну у повітря. Але фундамент оборони тримається на землі.
91 окрема Охтирська бригада підтримки доводить: інженерні підрозділи є надійним щитом, який дозволяє піхоті тримати позиції, а дронам — ефективно нищити ворога.
Як саме працюють військові інженери, облаштовуючи рубежі, укриття та захисні споруди власними руками, розповідає АрміяInform.
«Кілзони» та загородження, що зупиняють ворога
Сучасна тактика окупантів полягає у постійних спробах просочуватися маленькими піхотними групами, вишукуючи шпарини в нашій обороні. Щоб зупинити цей рух, зводяться цілі комплекси інженерних загороджень. Як вибухових, так і невибухових, розповідає командир інженерно-саперного взводу 91 Охтирської бригади із позивним «Сава»:
«Тут ми створюємо рубіж з невибухових загороджень — 2 малопомітні перешкоди (МПП), 4 ягози і потім ще 2 МПП. І так весь рубіж. Таке загородження може навіть танк зупинити. Путанка гарно намотується на гусянку і зупиняє. Плюс піхота в ній заплутується. Її важко пройти. Тому це дуже дієва перешкода».
Путанку та ягозу тягнуть навіть через воду. Загалом, система перешкод гарно працює в комплексі. Особливо, коли додаються ще й природні перешкоди. Наприклад, на іншій ділянці спочатку створюється протитанковий рів, який впирається в озеро. На його бруствері додатково натягують колючий дріт та МПП.
«„Кілзона“ дає час нашим БПЛАшникам виявити та знищити ворога»
А далі йде «кілзона» — відкрита ділянка місцевості, на якій облаштовується так званий «спотикач» — дріт встановлюють на низьких кілках, що робить просування ворога вкрай складним. Найчастіше окупанти навіть не намагаються проходити такими ділянками, говорить «Сава». А якщо наважуються, то там часто і залишаються.
«Це робиться, аби призупинити ворога і тим самим дати нашим БПЛАшникам час, аби помітити і знищити його. Бо якщо ворог кудись залізе, накопичиться там, то треба буде якісь потужні засоби використовувати, аби їх вибити. Чи людей на зачистки відправляти. А це все потенційні втрати. А такі загородження дуже допомагають їх стримувати», — пояснює військовий.
Працювати доводиться багато та за будь-яких погодних умов, розповідає старший солдат Віктор. Його група зараз готує ділянку для облаштування «кілзони».
«Наша задача вичистити посадку, аби було чисто. Аби хлопці тут потім все облаштовували — ягозу, МПП. Працюємо постійно. І в дощ, і у сніг. Також часто літають ворожі дрони. Тож доводиться ховатися», — говорить Віктор.
Буквально за годину перебування на цій ділянці роботи призупинялися двічі. Спочатку дуже близько пролетів FPV-дрон, а згодом майже над самою ділянкою збили ворожого «Шахеда».
Фортифікації, які рятують життя
Крім створення інженерних загороджень військовослужбовці 91 окремої Охтирської бригади підтримки зводять фортифікаційні споруди. Зокрема, опорні пункти, які використовуються піхотою для відбиття ворожих атак.
Командир інженерно-саперного взводу Сергій на позивний «Марік» пояснює, що зараз вони будують одразу декілька десятків опорних пунктів, які розраховані на піхотне відділення.
«На цій ділянці роботи лише починаються. Спочатку прибирається зайва рослинність. А потім вириваються ями для бліндажів та ходів сполучень. Нам допомагають громади. Наприклад, ці екскаватори були евакуйовані з Сіверськодонецька і їхня громада долучилася до підготовки опорних пунктів», — розповідає «Марік».
«Хлопці казали, що укриття витримало пряме влучання з артилерії 152 калібру»
Деякі опорні пункти вже повністю готові. Укриття для особового складу має розміри 3×4 метри, траншеї накриті гофрованим металом, є два виходи на випадок блокування, три бійниці для контролю напрямків, облаштовані димар і вентиляція. А сам бліндаж має 3 накати кругляка. Міцність такої конструкції перевірена боями, говорить «Марік».
«Ми робили такі самі укриття на іншій ділянці. І хлопці, які там були, казали, що було пряме влучання з артилерії 152 калібру. Укриття витримало. Лише пилюка піднялася. А потім біля того самого бліндажа десь в 10 метрах прилитів КАБ. Конструкція витримала. Звісно, що хлопців контузило. Але всі залишилися живі», — згадує командир взводу.
Будівництво є надзвичайно складною та небезпечною місією, адже в небі постійно літають ворожі дрони. Безпеку інженерів забезпечують групи прикриття, оснащені детекторами, засобами РЕБ та стрілецькою зброєю, за допомогою якої нещодавно вдалося збити три FPV-дрони та одну «Молнію».
Антидронові сітки: захист транспортних артерій
Ворожі дрони полюють не лише на передові позиції, а й на логістику, тому підрозділ займається встановленням та ремонтом антидронових сіток вздовж транспортних артерій у прифронтовій зоні. Ці конструкції покликані рятувати життя людей та техніку від ударів з повітря.
Такі сітки вже не раз доводили свою ефективність. Ближче до лінії розмежування в них можна побачити чимало ворожих дронів, які заплуталися і не досягли своїх цілей. А іноді трапляються й неординарні випадки.
«Знаю про один випадок, коли ці конструкції врятували від „Шахеда“. Він атакував вантажівку, але коли заходив на ціль, зачепився за металеву стійку та здетонував», — розповідає старший сержант Дмитро.
Він очолює групу вогневої підтримки, яка супроводжує побратимів під час монтажу та обслуговування сіток. Його головне завдання полягає у своєчасному виявленні ворожих дронів та попередженні людей.
«Намагаємося збивати дрони, якщо вони входять у зону нашого ураження. Буває таке, що витрачаємо весь запас боєкомплекту, який беремо із собою. Це зазвичай коли ближче до лінії бойового зіткнення працюємо. Здебільшого збивали „Ланцети“ та „Молнії“. Наша група загалом вже 6 дронів знищила», — каже Дмитро.
Обслуговувати вже встановлені сітки доводиться часто. Адже не лише ворожі дрони можуть їх пошкодити. Габаритні автівки також іноді чепляють сітки та порушують конструкції. А захист з повітря потрібен постійно. Тож спеціальні групи військовослужбовців 91 бригади підтримки постійно доглядають за станом конструкцій.
фото автора
