Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Місто і регіон

Катерина Гриценко, з Ніжина, відзначила 103 річчя

Сьогодні 7 грудня – Катерини. А вчора Катерина Павлівна Гриценко відзначила своє 103 річчя. Все життя янгол-охоронець Катерини Павлівни був поруч. Пережила три голодовки, Другу світову війну, з її жахами, втратами, сльозами…

Катерині Павлівні Гриценко 103 роки Автор: Валерій Кичко

Пише Валерій Кичко для Ніжин City.

Народилася на Борзнянщині, в селі Берестовець, закінчила школу, вступила до Ніжинського інституту, здобула фах вчителя зарубіжної мови та літератури. В далекому 1939 році за направленням поїхала вчителювати в Тарасівку, Жмеринського району на Вінничині. До війни працювала там, а як визволили Ніжин, повернулася до міста.

Все життя Катерина Павлівна провела з молоддю. Викладала зарубіжну мову й літературу в культосвітньому училищі (нині коледж культури і мистецтв ім. Марії Заньковецької) Ніжинському педагогічному інституті. Завжди була справедлива із студентами, толерантна. Її любили і поважали.«Упродовж довгих років роботи (1943—1974) в училищі у неї було багато груп, наша одна із них – найулюбленіша”, — як пізніше Катерина Павлівна зізналася.

На той час ми всі були молоді, життєрадісні, співучі, завзяті до роботи й до знань. Їздили скрізь з концертами, працювали у колгоспі, проводили вечори відпочинку в училищі. І завжди з нами була Катерина Павлівна. Ми її ласкаво називали «наша мамочка», бо вона щоденно дбала про нас як рідна матуся. І в навчанні, і в побуті, віддаючи нам свою любов, тепло, ласку, терпіння і свій вільний час.

Хоч пройшло з тієї пори багато часу, але ми всі пам’ятаємо нашу «мамочку», її ласкаві руки, привітний погляд, усмішку, її хвилювання й турботу про нас. Декого з нас уже немає (і нам прийде свій час), але я знаю і вірю, що наші діти знають про Катерину Павлівну з наших розповідей про неї. На її довгий вік припало багато випробувань: друга світова війна, фашистські катівні, дорога на розстріл, післявоєнні роки відбудови, холод і голод. Все було пережито», — згадує про свого викладача колишня студентка култьосвітнього училища, випускниця 1964 року Галина Кульбака.

Випуск 1964 року

Більше сорока років життя віддала освіті, вихованню молоді Катерина Павлівна. Скільки в неї було студентів, учнів- не злічити. На згадку про них залишилися мішки фотознімків. Й нині, у 103 роки Катерина Павлівна з радістю розповідає про своє життя, вихованців, пригадує цікаві історії із свого життя. Зокрема і знайомство із Яковом Батюком.

Ювілярка пишається своїми дітьми Сергієм та Людмилою. Разом з чоловіком Петром виростили, виховали, дали їм путівку в життя. Чоловік вже як два десятиліття пішов у засвіти. Проте самотньою Катерина Павлівна себе не вважає. Адже є діти, чотири внуки, два правнуки. І хоча не живуть біля неї, проте їхню присутність вона добре відчуває. Завжди прагне до їхнього приїзду приготувати щось смачненьке. «Коронне» блюдо у Катерини Павлівни – холодець. Про нього навіть легенди ходять. Він завжди прикрашає стіл господині. Вона його готує за особливим рецептом, який їй передала свекруха. А головне в ньому — відчуття норми. Хоча, як запевняє ювілярка, свекруха його готувала в печі, вона ж – жодного разу в печі холодець не готувала. А ще, родина пишається налисниками, які готує Катерина Павлівна.

Навіть до святкового столу більшість блюд Катерина Павлівна готувала сама. З родинним столом зібралися гості. З самого рання не змовкає телефон іменинниці. Телефонують рідні, близькі, знайомі, колишні студенти. Катерина Павлівна з кожним спілкується, дякує.

Серед почесних гостей голова міської ради ветеранів Людмила Величко, заступник міського голови Ірина Грозенко. Катерина Павлівна запрошує до столу. Піднімає келих, промовляє тост, а гості в свою чергу бажають іменинниці міцного здоров’я, енергії та довгих років життя.

Джерело: uezd.com.ua
2021-12-07 19:54:02

Магазин Автозапчастин м.Ніжин