Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Каденюк, Циклон та Січ: досягнення України у космосі за 30 років незалежності

За майже 30 років незалежності України космічна галузь стала однією із найважливіших для нашої держави, яка чимало зробила для успіху космічної програми СРСР.

Нині ж Україна успішно працює з іншими державами заради дослідження космосу людиною.

Та попри успіх в окремих галузях космонавтики, є й такі, в яких нам іще доведеться попрацювати, щоб отримати світове визнання.

Факти ICTV розповідають про досягнення України у космічній галузі, та речі, які ми ще можемо запропонувати світові.

Ракетобудування міжнародного рівня

Мабуть, усі громадяни розуміли, що після проголошення незалежності Україна має зробити все, аби не втратити досягнення у космічні галузі.

Після підписання Будапештського меморандуму та відмови від ядерного озброєння нашій державі довелося переорієнтувати ракетно-космічний комплекс під мирні цілі. І все це – в умовах складної ситуації в економіці.

Нині близько 40 великих підприємств працюють над створенням супутників, ракет-носіїв тощо. Найвидатнішим серед них є Конструкторське бюро Південне.

– За школою, за традиціями, за інтелектуальним потенціалом КБ Південне може бути тим двигуном, який дозволить Україні залишатися на найвищій орбіті. І якщо не конкурувати із розвиненими країнами сьогодні, то хоча б не втрачати надію на майбутнє. За останні десятиліття втрачено багато, але не все, – казав про установу другий президент України Леонід Кучма.

Фактично, за роки незалежності ми не втратили потенціал у космічній галузі, і станом на сьогодні є однією з найбільших країн за рівнем її розвитку. Наша країна є однією з небагатьох із замкнутим циклом ракетобудування. Тобто коли один із вироблених продуктів бере участь у наступному процесі переробки.

Потрібно згадати і про конкретні досягнення української ракетно-космічної галузі за майже 30 років незалежності.

У рамках співпраці зі Сполученими Штатами українські інженери з КБ Південне розробили першу ступінь ракети Antares. А виготовили її на Південному машинобудівному заводі ім. Макарова спільно із багатьма іншими підприємствами України.

Українських експертів також долучали до випробування ракети. Запустили Antares восени 2018 року, щоб доставити до Міжнародної космічної станції вантажний модуль Сігнус.

Запуск пройшов успішно та став іще одним підтвердженням професійності українців у космічній галузі.

Під час співпраці з італійською компанією Avio Україна долучилася до створення ракети-носія Vega. Право на постачання двигуна для ракети КБ Південне отримало у 2004 році. Роботи з реалізації проекту тривали близько шести років.

У квітні 2010 року український двигуни РД-843 почали передавати італійській компанії. Перший запуск ракети Vega відбувся у 2017 році з космодрому Куру (Франція).

Станом на початок вересня 2020 року здійснили 15 успішних запусків ракети-носія Vega, проте нині європейці збираються замінити український двигун. Вони хочуть перейти на більш екологічне паливо.

У розмові з Фактами ICTV голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай запевнив, що Україна також працює над тим, щоб переходити на екологічне паливо у своїх розробках.

– Наразі всі новітні зразки нашої техніки є екологічно чистими. Наприклад, Зеніт-7 – абсолютно екологічно чиста ракета. Як паливо у ній використовуються гас та кисень.

Це саме той тренд, відповідно до якого ми створюємо нашу ракетну техніку. Зеніт-SL – екологічно чиста ракета, яка також використовує гас і кисень. Критичні компоненти досі залишаються у верхніх ступенях, супутниках. Але навіть тут ми працюємо над створенням більш екологічно безпечних компонентів, – розповідає Тафтай.

Серед досягнень голова Державного космічного агентства згадав і випробування ракети-носія Циклон-4. Вперше за історію України провели випробування не лише двигуна, а й ступені у зборі.

Не обійшлося й без запусків українських супутників за часи незалежності. У 1995 році з космодрому Плесецьк (Росія) запустили супутник Січ-1, до завдань якого входило дослідження магнітосфери та іоносфери. Він пробув на орбіті Землі до 2001 року.

У 2004-му з російського космодрому запустили Січ-1М. Але він пропрацював лише до квітня 2006 року – через відхилення ракети, що виводила його на орбіту, від заданого курсу.

Січ-2, який вивели на орбіту у 2011 році, також працював недовго. Через те, що батарея супутника вийшла з ладу, вже наприкінці 2012-го із ним втратили зв’язок.

Та до цього часу він встиг зробити і відправити на Землю фото поверхні планети.

Перший і єдиний космонавт

Найбільшим досягненням незалежної України у космічній галузі є перший і єдиний український космонавт Леонід Каденюк. У 1997 році він здійснив політ у космос на шатлі Колумбія.

Український космонавт провів у космосі понад 15 діб. Значну частину свого життя Каденюк працював космонавтом-випробувачем, але до групи космонавтів Національного космічного агентства України потрапив лише у 1995 році.

Питання про політ українця у космос вирішувалося на міжнародному рівні між Україною та Сполученими Штатами. А самому Каденюку довелося пройти підготовку у NASA, щоб нарешті відправитися у подорож на орбіту Землі.

– Найбільшим досягненням (у космічній сфері, – Ред.) є політ нашого космонавта Леоніда Каденюка на американському шатлі. Це безумовно видатна і непересічна подія, – каже Тафтай.

На борту Колумбії він у якості науковця-біолога проводив з кількома видами рослин експерименти, метою яких було вивчення впливу невагомості на їхні процеси.

А коли видавалася вільна хвилинка, то Каденюк разом з колегами з корабля милувалися унікальними видами.

– Кожну вільну хвилину я й мої колеги використовували для спостереження і фотографування Землі та космосу. Такі заняття були найулюбленішими, а я вважав їх ще одним вражаючим і надзвичайно цікавим експериментом на борту Колумбії, – писав український космонавт у своїй книзі.

Його політ став затвердженням незалежної України як космічної держави. У 1999 році Каденюк отримав звання Герой України за заслуги перед державою у розвитку космонавтики та зміцнення міжнародного співробітництва у космічній сфері.

Серце єдиного українського космонавта перестало битися 31 січня 2018 року, але українці ще довго пам’ятатимуть його внесок у розбудову нашої космічної держави.

Перспективні українці

Сьогодні українці, які хочуть пов’язати своє життя із дослідженням космосу, отримують визнання від найбільших космічних агенцій світу.

На початку 2021 року світ дізнався про українську команду FireWay, яка перемогла на престижному міжнародному хакатоні NASA Space Apps Challenge.

Українці представили технологію, яка має дозволити дозаправляти супутники на орбіті, що продовжить термін їхньої служби та заощадить значні кошти державам.


Досягнув успіху у співпраці з NASA й український бізнесмен Макс Поляков, який заснував компанію Firefly Aerospace. Нещодавно його підприємство обрали для того, щоб створити апарат, ціллю якого буде переміщення вантажів у космосі.

Йдеться про доставку вантажів на орбіту Місяця у тих випадках, коли звичайні ракети не справлятимуться.

Серед визначних українців, що працюють у космічній галузі, можна пригадати і Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, яка має українське коріння.

Хоча вона народилася та виросла у США, її батько був українським емігрантом, який вирішив переїхати до Сполучених Штатів. Гайдемарі кілька разів відвідувала Львівську область – батьківщину своїх пращурів.

Стефанишин-Пайпер стала першою жінкою з українським корінням, яка полетіла у космос. За свою кар’єру вона провела у космосі понад 27 днів.

Не слід забувати і про компанію Ілона Маска SpaceX, яка протягом останніх років стала одним із найбільших гравців у космічній галузі завдяки своїм інноваціям.

Працюють у ній і українські “світлі голови”. Одним з таких працівників є житомирянин Олексій Пахунов, який працював у групі Flight Software.

Вона була відповідальною за програмне забезпечення для космічного корабля Falcon 9 та Crew Dragon.

Можна пригадати й команду студентів та науковців Київського політехнічного інституту, супутник яких перевершив аналоги з інших країн. Йдеться про апарат під назвою PolyITAN-1, завданням якого було випробування життєдіяльності в космосі.

Передбачалося, що його місія триватиме близько року, однак він працює на орбіті Землі вже сім років. Інші ж 32 апарати з 17 різних країн світу, які відправили у космос разом з PolyITAN-1, вже давно вийшли з ладу.

Параметри українського супутника станом на початок липня 2021 року залишалися в межах норми.

Державні проекти

Сьогодні Україна продовжує бути однією з провідних держав у космічній галузі, навіть попри те, що ми самі не запускаємо ракети.

Нині наша держава готується до запуску супутника Січ 2-30, збірку якого завершили у 2019 році. Його завдання – фотографувати поверхню Землі та передавати зображення до наземного комплексу.

Запуск супутника запланований на грудень 2021 року. Вивести на земну орбіту його мають за допомогою ракети-носія Falcon 9 від компанії SpaceX.

– Всі роботи щодо запуску українського супутника зараз у графіку. А щодо самого космічного апарату і наземного сегмента по його управлінню графіки були складені кілька місяців тому, – заявив начальник відділу наукових досліджень та інновацій Державного космічного агентства Андрій Колесник.

Наша держава продовжує співпрацювати з багатьма країнами світу, пропонуючи свої послуги у проектуванні та будуванні різноманітних складових для космічних апаратів.

У 2020 році КБ Південне завершило заключні випробування космічного ракетного комплексу Циклон-4, що стало ще одним важливим кроком для більшої самостійності у космічній галузі.

Концепція Космічної програми України нині схвалена Кабінетом міністрів. Для її остаточного затвердження Верховна Рада має розробити і затвердити відповідний законопроект.

Та навіть поки програма не повністю затверджена, Україна продовжує рухатися вперед у космічній галузі.

– За результатами виконання програми ми маємо представити конкретні результати нашої діяльності. Це буде шість супутників дистанційного зондування Землі, власний космодром, тобто ми матимемо свій доступ до космосу.

Крім того, є низка проектів, які ми плануємо реалізувати з нашими іноземними партнерами, такі як Циклон-4М та Зенит-7, – пояснює Тафтай.

За його словами, проект шести супутників мають завершити протягом 2023-2024 років. А реалізація проекту українського космодрому, який планують створювати на морській платформі, хочуть завершити наприкінці 2023-початку 2024 років.

Звичайно, нам потрібно постійно працювати та удосконалюватися, щоб залишатися серед лідерів.

На думку голови Державного космічного агентства, нам є над чим попрацювати, коли йдеться про супутники і їхнє виведення на орбіту. Водночас ми залишаємося одними з найкращих, коли йдеться про ракетобудування.

Та доведеться докласти багато зусиль, щоб залишитися на вершині, адже інші країни не стоять на місці.

Пандемія коронавірусу значно похитнула плани всіх країн у космічній галузі, але нині ми потроху повертаємося до звичного ритму. Найімовірніше, у майбутньому на нас чекає ще більше космічних перемог.

Напевне можна сказати, що Україна не збирається зупинятися на досягнутому та поступатися своїм місцем у цій галузі.

Відео: Maksym Kopystko

Фото: Посольство України в США, Державне космічне агентство України, УНІАН, NASA, Max Polyakov, Олег Уруський, SpaceOn Ukraine

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-08-06 19:40:42