Його гармату розірвало від інтенсивності вогню: історія мінометника, який не уявляє життя поза Україною

Колишній підприємець, а нині — командир мінометного взводу «Нарва», розповів, як під час операції на лівому березі Дніпра його розрахунок за добу випустив 111 снарядів, від чого розірвало ствол гармати, та став свідком неймовірного порятунку побратимів з крижаної води.

Про бойовий шлях воїна розповіли на сторінці 39-ї окремої бригади берегової оборони.

До війни «Нарва» займався фарбуванням меблів. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він, «посадивши дружину з дітьми на потяг… сам пішов до ТЦК». Починав стрільцем, а на третю добу на передовій вперше побачив міномет і взяв до рук міну.

Він згадує операцію на лівому березі Дніпра, де його розрахунок міг використати понад 100 снарядів за день, прикриваючи піхоту. «Одного разу ми стріляли так багато, що розірвало ствол гармати. За добу тоді використали 111 снарядів 152-го калібру і дульник не витримав», — розповідає «Нарва».

Також назавжди в його пам’яті закарбувалася історія порятунку побратимів. «Повідомили, що на лівому березі — важкий „трьохсотий“ і до вечора він не дотягне. Тому посеред білого дня відправили човен», — згадує він.

Човен вперся в крижину, і троє бійців опинилися у крижаній воді. По одному з них, який заповз на крижину, ворог завдав удару. «Ти бачиш, як людина іде під воду, і нічого не можеш зробити…», — ділиться «Нарва». Проте третій човен, який пішов на порятунок, під обстрілом, маневруючи, зміг витягнути з води трьох побратимів. «Це просто неймовірно крутий хлопець», — каже він.

Попри те, що у «Нарви» троє неповнолітніх дітей і він має можливість повернутися додому, він залишається з побратимами. «Я не можу уявити, як залишу своїх хлопців. Це моя друга родина… Якщо я віддам їх іншому командиру, не зможу спокійно спати», — зізнається він.

Після війни він мріє поїхати до Прип’яті, реалізувавши спільну мрію зі своїм командиром, який, на жаль, загинув. «Я й тоді знав, а зараз тим паче, що ніде, крім України, жити не хочу. Я просто ніде себе більше не бачу», — підсумовує «Нарва».

Як повідомляла АрміяInform, 58-річний боєць 128-ї бригади Микола «Сивий», який ще в 1980-х роках пройшов пекло Афганістану, де в рукопашному бою отримав шрам від ножа душмана, сьогодні знову взяв до рук зброю, щоб, за його словами, не чекати, поки ворог прийде на поріг його хати.