Херсон після 8 місяців окупації: як зараз живуть жителі у звільнених селах

До звільнених сіл на Херсонщині повертаються люди й життя. Після восьми місяців російської окупації селяни беруться відновлювати потрощені окупантами обійстя.

Запрацювали ятки з продуктами, регулярно волонтери доправляють і гуманітарну допомогу.

Та й аграрії уже взялися б обробляти поля, але в цих краях це дуже небезпечно, бо українські родючі ґрунти буквально нашпиговані російськими мінами.

Наприкінці лютого під час обробки землі загинули двоє фермерів.

Пані Ольга продає овочі та фрукти. Жінка з окупованого села не виїжджала. Відтоді, як наші захисники звільнили її рідну Киселівку, каже – навіть дихається вільно.

– Ми їх так чекали, наших ЗСУ, з окупантами ми не спілкувалися, не водились, гуманітарки не брали і їхній товар ми не купували, – розповідає пані Ольга, жителька села.

До великої війни у Киселівці мешкало понад дві тисячі людей, зараз у селі – лише половина. Обговорити останні новини селяни збираються у центрі Киселівки, де роздають гуманітарку.

Люди радо діляться головною новиною – нарешті відкривається тутешня амбулаторія.

Коли росіяни у березні окупували село, будівля амбулаторії взяла на себе перший їхній удар.

Після обстрілів лікарі вирішили медичний заклад зачинити та почали надавати місцевим медичну допомогу вдома.

– Практично не виходили з двору, тільки по роботі. І хворі були люди, і літні люди хворіли – зверталися і обслуговували, – додає Юлія, медична сестра.

У понівеченій амбулаторії вікна спочатку затулили плівкою, а коли звільнили село, встановили нові склопакети.

Ще під час окупації, розповідає Олександр, самотужки полагодили дах та пошкоджені ворожими снарядами газові труби.

– Ми під час окупації своїми силами труби заварювали, робили. Я просто сам дирку замотав. Газ ішов, його ще треба буде ремонтувати,- додає Олександр Дудик, завідувач Киселівської амбулаторії.

Сусіднє село — Зелений Гай, по хатах мешкали окупанти, була і ворожа техніка, та місцеві розповідають про ювелірну роботу наших захисників. Усе село вціліле, обстрілювали виключно позиції окупантів, що буди навколо.

Пані Любов прожила у селі всю окупацію. Вона з тих півтори сотні людей, які залишились тут. Ще половина поїхала.

Жінка з родиною порається по господарству, далеко від свого обійстя не ходить. У полях, каже, люди працювати бояться.

Тому місцеві чекають на розмінування, аби розпочати посівну. Селяни тішаться, що вистояли й дочекались звільнення. Певні, скоро всі окуповані території будуть під українським прапором.

 – Я пишаюсь, що я українка, і що ми вистояли при окупації, – каже Людмила, мешканка Киселівки.

2023-03-11