Гральний бізнес в Україні викрили на несплаті мільярдів податків – що відомо про схему та розслідування

Український гральний бізнес під час повномасштабної війни не платить десятки мільярдів гривень податків у державний бюджет. Такого висновку дійшла спеціальна парламентська Тимчасова cлідча комісія.

Факти ICTV поспілкувалися з керівником ТСК, головою парламентського податкового комітету і директором Бюро економічної безпеки про цю ситуацію та схему, яка понад рік діяла на українському гральному онлайн-ринку.

Гральний бізнес загрався: керівник Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради Ярослав Железняк оприлюднив на її засіданні перші результати. І ці цифри, схема та її масштаби реально вражають.

– У держави вкрали, я не боюся сказати це слово вкрали, бо тут це дорівнює крадіжці з бюджету армії (всі податки ідуть на армію) більш ніж 20 млрд. Ми бачимо, що частина цих грошей, на жаль, пішла в бюджет компаній, які пов’язані з РФ. Ми бачимо з кримінальних справ, що мінімум 45 осіб, які зокрема обіймали або державні посади, або посади в державних банках, або в приватному секторі, були задіяні в цій історії, – розповів Ярослав Железняк.

За даними ТСК, у цій схемі, окрім операторів азартних онлайн-ігор, також були задіяні 9 банків, один із яких –  державний. Гроші, які гравці різноманітних онлайн-казино та букмекерських контор перераховували організаторам, не надходили на їхній рахунок, а залишалися на транзитному рахунку банку. Тобто, їх не оподатковували.

Ця схема називається “міскодинг”, пояснює голова парламентської ТСК. Далі ці так звані “транзитні” гроші йшли не лише на виплату виграшів, а й на зарплати у конвертах організаціям, ніяк не пов’язаним із гральним бізнесом.

– Головне, на жаль, ми бачимо, що дуже довгий час цим ніхто не займався. Добре, що десь із вересня декілька регуляторів і правоохоронних органів звернули на це увагу. Добре, що винесли це на ТСК – країна знає масштаби цієї схеми. Але той факт, що 2021 року та 2022-го на це не звертали уваги, досить кричущий, – зазначив Железняк.

За словами нардепа, щойно розпочалася боротьба з “міскодингом”, тобто основною схемою, коли гроші грального бізнесу держава не бачила й не оподатковувала, в лютому цього року надійшло 312 млн грн податків.

Железняк визнає, що це мало, однак у 1,5 разу більше, ніж обсяг податків, які вдалося зібрати з грального бізнесу за весь 2021 рік. І майже половина від того, що отримала держава минулого року.

Це не єдине зловживання на цьому ринку, але воно дуже яскраво демонструє масштаби, наскільки ігнорування такої проблеми призвело до втрат державного бюджету. У парламентській ТСК дивуються: чому контролюючі та правоохоронні органи не побачили масштабної схеми?

Нардепи вважають, що недопрацювали всі: податкова, Служба безпеки України, Національний банк, Фінмоніторинг, а особливо Бюро економічної безпеки.

– Це відповідальність керівника цього органу. Це ми бачимо й зі статистики. Умовно, їм надходило від КРАІЛ, організації, яка регулює гральний бізнес в Україні, 1 700 заявок про нелегальні сайти, але кримінальних справ, тим більше обвинувальних актів, подання в суд не було.

Щоправда, з вересня там ситуація змінилася. Прийшов новий заступник, який хоча б зайнявся цим. Але доти – великий період їхньої бездіяльності, як і податкової міліції, як державної фіскальної служби, – пояснив Ярослав Железняк.

У Бюро економічної безпеки, своєю чергою, запевняють, що працюють над цією проблемою разом із іншими правоохоронними органами. Спільно із СБУ з жовтня минулого року вже порушили та розслідують понад чотири десятки кримінальних проваджень.

Директор БЕБ Вадим Мельник розповів, що тіньовий ринок незаконного грального бізнесу будувався роками і має складні схеми. А тому їхнє виявлення та документування є складним і довготривалим процесом.

– Чому вони існували? Напевно, є недопрацювання певних органів. БЕБ досліджує всю інфраструктуру цього кримінального явища. Ми зрозуміли, хто в цьому бере участь: які сайти, як вони працюють. Далі – прикриття, яке здійснюють банківські установи, фінансові установи. Які використовуються ними суб’єкти господарювання для прикриття їхньої діяльності та для ухилення від сплати податків.

І ми сьогодні всю цю інфраструктуру розклали для себе, розуміємо й ведемо комплексну та системну роботу в цьому напрямку, – зазначив Мельник.

Поки триває досудове розслідування, назв операторів, сайтів, банківських установ і прізвищ називати не можна. Але певні цифри директор БЕБ таки озвучив. Окрім банків, перевіряють майже 80 організацій, 500 рахунків і майже 2 мільйони банківських карток.

Сама схема складна й масштабна – тож і розслідувати її потрібно комплексно.

– Ми маємо встановити, чому цей ринок працював. Чи це корупційна складова, чи прогалина в законодавстві. Зараз детективи Бюро економічної безпеки спільно з СБУ з’ясовують це під час проведення слідчих дій.

І далі вже аналітики підключаться і зроблять висновок. Як вчинити, щоб це далі не працювало? Яким чином прибрати цю корупційну складову? Ми ж не будемо постійно розслідувати кримінальні провадження. Навіщо? Треба зробити умови, щоб цього більше не траплялося. І податки ці – 10-15 чи 20 млрд – постійно надходили в бюджет. Це основне завдання і кінцева наша мета, – наголосив Вадим Мельник.

Голова парламентського податкового комітету Данило Гетманцев оцінює цю схему як одну із наймасштабніших з ухилення від сплати податків за весь період повномасштабної війни. Річний оборот азартного онлайн ринку в Україні – 180 млрд грн, але податків минулого року до держбюджету від нього надійшло менше від 2 млрд, навіть враховуючи плати за ліцензії.

Ба більше, гральний бізнес ще й мав до лютого цього року пільгове 2% оподаткування, наголошує Данило Гетманцев. Саме тому зараз важливо не лише притягнути до кримінальної відповідальності винних, а й повернути гроші до держбюджету.

– Я б радив іти на угоду зі слідством, сплачувати в бюджет гроші, повертати вкрадене в бюджет, платити штрафи за несвоєчасну сплату податків. І уникати кримінальної відповідальності. Бо так чи інакше кримінальна відповідальність буде застосована до кожного учасника цих шахрайських схем, – запевнив Данило Гетманцев.

Нардеп вважає, що для тих, хто брав участь у цих шахрайських схемах, – і для банківських установ, і для операторів азартних ігор – є лише два шляхи.

Перший – укласти угоду зі слідством. І, відповідно до ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу, сплатити збитки у розмірі 25 млрд грн до державного бюджету. Другий – сісти до в’язниці.

– Не хотів би, щоб те, що ми робимо, здавалося якоюсь черговою піар-акцією з гучними обшуками і без будь-якого результату. І хочу звернутися до цих шахраїв, щоб вони навіть не думали десь там “зарішати”, якимось чином уникнути відповідальності, перебуваючи за кордоном.

Ми знаємо, що фактично все керівництво великих операторів азартних ігор – за кордоном. Є міжнародні слідчі доручення. Є абсолютно прозорі та швидкі процедури видачі злочинців, – уточнив Гетманцев.

Нардеп пояснив, що, згідно з ч. 4 ст. 212 ККУ, якщо особа вперше притягається до кримінальної відповідальності за ухилення від оподаткування й відшкодовує збитки, то кримінальна відповідальність до неї не застосовується.

– Тому в законі є шлях, як це зробити. Якщо це не буде зроблено – то вони і сплатять гроші, і будуть притягнуті до відповідальності. Але це просто займе трішки більше часу, – заявив Гетманцев.

Нардеп нагадав, що ці гроші потрібні Україні та українській армії в умовах повномасштабної війни.