Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Гостомель – бої за аеродром в березні 2022 та чому не вдалося врятувати Мрію

Аеродром Гостомель став не тільки місцем, із якого почалася атака на Київ, а й символом провалу росіян. Бо плацдармом для захоплення столиці росіяни його так і не зробили. Наприкінці березня 2022 року росіяни втікали так, що спалили все зі злості.

Назустріч російським десантникам вилетіли і наші ДШВ

Першим прийняти бій довелося нацгвардійцям, переважно строковикам, які були на території аеродрому. На підмогу їм відрядили десантників, розвідників та спецпризначенців. Був серед них і Володимир, командир взводу снайперів 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади.

– Ранок почався як майже в усіх з вибухів. Отримали зброю, боєприпаси, розділилися на штурмові групи. Вже ввечері 24 лютого висунулися на вертольотах трьома бортами десантуватися біля селища Блиставиця, що на околицях Гостомельського аеродрому, – розповідає Володимир.

Зараз дивляться

Фото: Факти ICTV

Разом із іншою тактичною групою та спецпризначенцями мали з кількох флангів атакувати окупантів та штурмувати аеродром.

– Одним із бойових завдань було максимально зайняти злітну смугу і взяти її під вогневий контроль, тому що, за даними розвідки, російські збройні сили планували посадку літаків Іл-76 з підкріпленням. І нашим завданням було не допустити цього”, – розповідає снайпер.

Висадилися, вертольоти завдавали вогневого ураження по периметру аеродрому, скинули найтяжчі речі і робили піший марш до аеродрому.

– Ми зіткнулися з дуже сильним противником, який в принципі чекав на нас. Грубо кажучи, потрапили в засідку, добре сплановану. Наскільки нам відомо, там була 45 бригада спеціального призначення Повітряно-десантних військ Росії. Це був, напевно, найбільш підготовлений за всіма параметрами особовий склад – і з точки зору бойової підготовки, і матеріально-технічні засоби давали змогу виконувати широкий спектр завдань, вони ефективно воювали в темну пору доби. Все це свідчить про професійну армію, – розповідає боєць.

Потрапили в оточення, з якого виходили 10 днів. Перетинали річку Ірпінь, кілька разів потрапляли в засідки.

– Мені здається, вийшло виграти необхідний час, який був потрібний, це найголовніше, щоб розгорнути основні сили, провести мобілізацію та інші заходи, – каже Володимир.

Зачищав Інтернаціональний легіон

Що залишили по собі окупанти, бачили бійці Інтернаціонального легіону, куди ввійшов і Надім Хмаладзе. Він брав участь у бойових діях з 2 березня. 17 березня втратив своїх товаришів з Сакартвело, які брали участь у відбитті російської агресії. Загалом з 24 лютого 2022 року в Україні загинуло 60 грузинських добровольців.

– Ми зайшли в Гостомель. Спочатку била артилерія, а ми зайшли на зачистку, крок за кроком. Але росіяни вже втікали звідти. Це було десь 27-28 березня. Там ми отруїлися якоюсь хімічною зброєю. Ми зробили антидот, але довго потім лікувалися в госпіталі. Я лежав чотири рази. Дуже пошкоджені легені, – каже Надім.

Почерк у росіян всюди однаковий, хоч би де вони воювали, тому Надім із побратимами застав спалений аеродром і спалену Мрію.

– Вони не залишали нічого. Щоб щось уціліло – ми такого не бачили. Все спалене. І вони всюди так діють – це було і 2008 року в Грузії. Рашисти, фашисти – це для мене те саме. Вони лише знищувати вміють. Ми знаємо, що ця війна – це і наша війна, якщо ми не зупинимо цих рашистів в Україні, далі буде і Грузія, і Балтія, і Молдова, – каже Надім.

Фото: Факти ICTV

За його словами, на початку повномасштабного російського вторгнення вдалося вистояти, бо весь народ діяв спільно.

– І артилерія, і штурмовики, і ГУР, і ЗСУ і тероборона – я був у захваті від тероборони, і навіть місцеві жителі. От саме єдиний народ – причина, чому росіяни пішли. Я завжди кажу, що Україна, українці – це герої XXI століття, – зазначає Надім.

Літаки розосередили по аеродрому, щоб вибух одного не зачепив інший

Начальник аеродромно-диспетчерського центру Володимир Смусь за 2 роки повномасштабного вторгнення дав уже не одне інтерв’ю, спілкувався з десятками іноземних делегацій, бо він – один із тих, хто 24 лютого провів тут.

– Аеродром працював усю ніч, бо закінчили якраз випробування двигунів на літаку Ан-225 Мрія. На 24-те якраз думали, що отримаємо документи, які будуть підтверджувати льотну придатність цього літака до виконання льотної роботи, вночі ще випускали літак Ан-124 на маршрут. О шостій годині деякі фахівці виїхали вже додому. А о 8:30 приїжджає наступна зміна. Але вже о 5-й годині ранку ми дізналися, що територія України обстріляна, що у військову частину, яка розташована поруч, також влучила ракета, – розповідає Володимир.

Тому керівництво вирішило обмежити кількість фахівців, які мають тут бути і виконувати роботу.

– Тут був екіпаж Мрії, диспетчерський персонал, метрологічний і служба забезпечення наземного обслуговування, технічні бригади. Десь загалом було до 100 осіб. Керівний склад перебував на території аеродрому. Розумієте, якщо ти вибрав собі таку роботу, її треба виконувати. Це як у військових. Якщо ти забезпечуєш роботу аеродрому, то треба її забезпечувати, – каже Володимир.

Мрія стояла на своїй стоянці. Вона ще чекала “зеленого світла” на виліт.

– О 9:00 ранку були ще спроби домовитися з державними органами, щоб літак міг вилетіти з аеродрому, – пригадує Володимир.

Але добро так і не дали, тоді Мрію і перекотили в еллінг, тобто під накриття, каже Володимир. Саме там зрештою росіяни її і знищили. Всі інші літаки теж розосередили по стоянках – якщо буде пошкодження одного літака, щоб не зачепити інші. Але захоплення було настільки масовим, що всі заправлені літаки були знищені. Ті, які не були заправлені, ті пошкоджені, але вцілілі.

Фото: Факти ICTV

Наліт російських вертольотів Володимир добре пам’ятає.

– Десь об 11:20 ми почули роботу гвинтокрилів. Це характерний звук, який ні з чим не сплутаєш. І коли ми побачили, що з позицій підрозділів, які розташовувалися на аеродромі, пішли перші пуски ракет, ми зрозуміли, що це летять не наші гвинтокрили, – каже він.

Згідно з протоколом на випадок ракетної небезпеки, персонал спустився в укриття, де й перебував переважно під час захоплення аеродрому. Періодично виходили, щоб розуміти, що відбувається.

– Тоді ми вже бачили, що палають автобуси. Наші літаки, які були на пероні, палають. Всі літаки, які були заправлені на той час, були знищені – АН-74, АН-28, АН-26. Мрія тоді ще була ціла. Але все-таки росіяни її пізніше дуже пошкодили.

Вже згодом під час розбору ми знайшли НУРС (некеровану авіаційну ракету, – Ред.), яка була в хвостовій частині, але не розірвалася. І це диво, бо в ній (у Мрії, – Ред.) було 30 тон палива під час випробування двигунів. І якби все було мирно, то 24 лютого літак залишив би територію, – каже Володимир.

Коли почали палати автобуси, літаки, командир пожежної частини, яка обслуговувала аеродром, спробував виїхати на гасіння пожежі. Його росіяни розстріляли з гелікоптера, колег поранило. Тіло самого командира окупанти повернули лише влітку 2023 року.

Коли окупанти захопили аеродром, то цивільних і військових розділили. До цивільних весь час казали “ничего не бойтесь, мы пришли вас освобождать”, і зрештою відпустили з території. Військових тримали в морозильних камерах їдальні, катували, ламали зуби. Деталі цих тортур розповідають ті з військових, яких поступово повертають із полону.

Руслан ще злетить, а Мрію збудуємо нову

Під час окупації інфраструктура авіаційного комплексу була знищена приблизно на 60% – аграрний, лабораторний комплекси, стоянки, розповідає Максим Саноцький, заступник генерального директора з авіаційно-транспортної та льотно-випробувальної діяльності ДП Антонов.

– Зараз ми відновлюємо переважно інженерні мережі – електропостачання, водопостачання, опалення. Люди працюють, потрошку відновлюють. Ми розробили і потрошку реалізовуємо концепт Антонов-2. Це дуже масштабний і дуже коштовний проєкт, але ми всі віримо, що це буде реалізовано, – каже Максим Саноцький.

Лише на відновлення ангарного комплексу треба буде 20-30 млн доларів. Відбудова загалом обійдеться в сотні мільйонів доларів, якщо не мільярди.

– Сильно був пошкоджений АН-124-100. Зараз ідуть дослідження можливості відновлення цього літака. Ми рахуємо, скільки нам потрібно буде капітальних коштів, та час, який потрібен буде для відновлення, – говорить Саноцький.

Фото: Факти ICTV

Мрія відновленню не підлягає, але її елементи будуть використані під час відбудови Мрії-2.

– Я вважаю, що це післяпереможний проєкт, тому що тут повинні бути задіяні не тільки українські підприємства, а й зарубіжні партнери. Це буде дуже масштабний проєкт і дуже дорогий. Але це такий символ, що я вважаю, що якщо ми зможемо відбудувати Мрію, то й Україну відбудуємо, – каже Саноцький.

Згідно з новим концептом, відбудований аеродром стане західними воротами до Києва і дасть поштовх для розвитку всього регіону. Концепт передбачає будівництво пасажирського терміналу, розбудову злітно-посадкової смуги та залізничного сполучення.

Відповідно до проєкту, на відбудову знадобиться 1,5-2 роки, тож уже зараз ведуться перемовини з постачальниками, щоб почати відбудову одразу після перемоги.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2024-04-01 09:05:22