Україна і світ

Головні новини 11 липня: Рада проголосувала за Виборчий кодекс і розмова Зеленського й Путіна

Продуктивна Рада

Читайте також: Вибори до Верховної Ради: які партії проходять до парламенту

Нардепи в передостанній день своєї роботи прийняли низку важливих рішень. Так, з 17 разу їм вдалося проголосувати за Виборчий кодекс і відкриті списки. Відтепер українці зможуть голосувати не лише за назву партії, а й за конкретного кандидата в ній. Проте 21 липня вибори все ще відбуватимуться за старим законом. Кодекс повинен набути чинності з 1 грудня 2023 року.

Так, за новий Виборчий кодекс проголосували 230 нардепів, проти виступили 8, ще 9 утримались, а 44 взагалі не голосували.

парламент вибори нардепи
Як партії проголосували за Виборчий кодекс

Згідно з новим кодексом, у бюлетені буде лише дві графи: “Номер партії, за яку віддаєте свій голос” та “Номер кандидата у народні депутати з партійного списку”. У них треба буде записати порядковий номер партії та кандидата з неї.

бюлетень Виборчий кодекс
Як виглядатиме бюлетень при відкритих списках

Більше про прийнятий Виборчий кодекс – читайте тут.

Хімічна кастрація для педофілів

Верховна Рада ухвалила зміни до законодавчих актів та посилила відповідальність за злочини, вчинені щодо дітей, які не досягли статевої зрілості. Так, відтепер за зґвалтування неповнолітніх, окрім позбавлення волі, каратимуть також примусовою хімічною кастрацією.

Що таке хімічна кастрація – читайте тут.

Засудженим примусово будуть вводити антиандрогенні препарати, які складаються з хімічних речовин. Їхньою метою є зниження лібідо і сексуальної активності. Проте хімічну кастрацію не застосовуватимуть до осіб, віком до 18 років і старше 65 років.

Верховна Рада також посилила кримінальну відповідальність за злочини сексуального характеру проти малолітніх і неповнолітніх:

  1. За зґвалтування неповнолітніх каратимуть позбавленням волі на термін від 7 до 15 років, а зараз позбавляють волі до 12 років.
  2. За розпусні дії щодо дітей, які не досягли 16-річного віку, каратимуть позбавленням волі на термін до 5 років. Нині за такі злочини обмежують або позбавляють волі на термін до 3 років.

Читайте також: Радник Зеленського пропонує перейменувати Росію

Також над засудженими відтепер буде встановлено довічний адміністративний нагляд поліції. Зокрема, буде створений публічний реєстр, куди внесуть всіх осіб, які були засуджені за зґвалтування дітей.

Зазначимо, що введенню цього закону передувало жахливе вбивство 114-річної Дарії Лук’яненко на Одещині. Правоохоронці виявили її мертвою та повністю роздягненою. Сусід вистежив дитину та хотів її зґвалтувати, згодом – вбив. Після цього була зареєстрована петиція про примусову хімічну кастрацію.

Ідея Зеленського щодо люстрації

Читайте також: “Нафтогаз” під час зустрічі з Зеленським знизив ціни для населення

Президент України Володимир Зеленський запропонував законопроект, який має розширити дію закону про люстрацію на президента, депутатів, міністрів та інших топ-чиновників, які займали посади з 23 лютого 2014 року по 19 травня 2019 року.

Нас звинувачують, що ми хочемо скасувати люстрацію. Щоб усі зрозуміли, що ми не збираємося скасовувати люстрацію – ми пропонуємо її підсилити,
– заявив Зеленський у новому відеозверненні.

Кого Зеленський хоче люструвати?

  1. Президента України;
  2. всіх народних депутатів;
  3. голову Верховної Ради;
  4. членів уряду;
  5. генерального прокурора;
  6. голову Служби безпеки;
  7. голову Антимонопольного комітету;
  8. голови Фонду держмайна;
  9. голів Державної фіскальної служби і митниці;
  10. секретаря Ради національної безпеки і оборони;
  11. керівництво оборонних підприємств.

Зауважимо, що при цьому в команді Зеленського працюють люди, які були у владі з 2014 по 2019 роки та мали б підпадати під дію люстрації. Серед них – секретар РНБО Олександр Данилюк, який у 2016-2018 роках очолював Міністерство фінансів; глава Офісу президента Андрій Богдан, який у 2010-2011 роках працював урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики (ще раз призначений на посаду в 2013 році); екс-міністр економічного розвитку Айварас Абромавичус, який 11 липня очолив наглядову раду держконцерну “Укроборонпром”.

Зеленський і Путін вперше поговорили

Читайте також: Суд Євросоюзу зняв санкції з Януковича і його найближчого оточення

Президент України Володимир Зеленський провів першу телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним. Під час неї обговорили майбутню зустріч у “нормандському форматі”, обмін полонених осіб. Ключовим питанням стало звільнення полонених військових моряків.

У Путіна кажуть, що ініціатором розмови була українська сторона.

Обговорювалися питання врегулювання на південному сході України і спільної роботи по поверненню утримуваних з обох сторін осіб. Досягнута домовленість про продовження цієї роботи на рівні експертів,
– прокоментував розмову речник Путіна, Пєсков.

Хто вмоститься у прем’єрське крісло?

Читайте також: На “мосту Кличка” утворилась велика тріщина: фото, відео

Журналістка американського видання Atlantic Council Мелінда Херінг розкрила імена п’яти кандидатів на пост прем’єр-міністра України.

Хто може очолити Кабмін?

  • Владислав Рашкован – заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді.
  • Юрій Вітренко – директор з розвитку бізнесу НАК Нафтогаз України.
  • Андрій Коболєв – голова правління НАК Нафтогаз України.
  • Олександр Данилюк – секретар РНБО і екс-міністр фінансів.
  • Айварас Абромавічус – колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України.

прем'єр хто буде прем'єр-міністром
Хто може посісти крісло прем’єра: інфографіка 24 каналу

Як призначають прем’єра і які питання підпорядковуються уряду – читайте тут.

Джерело Телеканал новини «24»
2019-07-11 22:14:00